Решение № 140486276, 09.10.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.10.2026

Справа № 497/756/26

Провадження № 2/497/1069/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Георгієва А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Магазинник М.Н. (ВКЗ),

розглянувши в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026р. до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов вищевказаний позов, яким позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378209) № 19-К від 26.02.2026 року про звільнення його з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області;

- поновити його на посаді начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області з 27 лютого 2026 року;

- стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378209) на його користь середній заробіток в розмірі 16703,1грн на місяць за час вимушеного прогулу за період з 27 лютого 2026 року до дня ухвалення судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує що він з 26 лютого 2024 року працював на посаді начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , але 18.12.2025 року секретарем Кубейської сільської ради Арабаджи М.С., який тимчасово виконує обов`язки сільського голови, - було видано розпорядження №195-К «Про попередження ОСОБА_1 , начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи, про скорочення штату». Вказане розпорядження було ухвалене на виконання рішення Кубейської сільської ради від 11.12.2025 №2245-VIII «Про затвердження структури виконавчих органів Кубейської сільської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів на 2026 рік». Цим розпорядженням позивача було попереджено про можливе звільнення у зв`язку зі скороченням посади з 27.02.2026 року та повідомлено про необхідність дотримання 2-місячного строку попередження про звільнення, передбаченого трудовим законодавством України. Одночасно з попередженням про звільнення, 18 грудня 2025 року відповідачем позивачу було вручено письмове повідомлення. У даному документі адміністрація Кубейської сільської ради, посилаючись на рішення шістдесят першої сесії № 2245-VIII та ст. 49-2 КЗпП України, підтвердила намір виключити його посаду (начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи) зі структури виконавчих органів з 1 березня 2026 року. У порядку виконання обов`язку щодо працевлаштування працівника, позивачу було запропоновано переведення на такі вакантні посади: державний реєстратор (відділ ЦНАП) та юрист. Те повідомлення було отримане позивачем особисто, про що свідчить підпис на документі.

Таким чином, відповідачем було розпочато процедуру звільнення на підставі п.1ст.40 КЗпП України, а датою звільнення (в разі відмови від запропонованих посад) було визначено 27 лютого 2026 року.

Реалізуючи своє право на працю та зважаючи на запропоновані відповідачем варіанти працевлаштування, 24.02.2026 позивачем була подана заява на ім`я секретаря (т.в.о. голови) Кубейської сільської ради Миколи Арабаджи, якою заявник підтвердив факт отримання попередження про вивільнення з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи у зв`язку зі скороченням штату на підставі розпорядження №195-К, посилаючись на вимоги ст.40 та ст.49-2 КЗпП України, - та заявив про свій намір бути переведеним на іншу вакантну посаду в межах структури Відповідача. Враховуючи професійну освіту позивача, кваліфікацію та юридичний досвід, він просив перевести його на вакантну посаду державного реєстратора у відділі ЦНАП Кубейської сільської ради. Також позивач просив повідомити його про прийняте рішення у встановлені законом строки. Факт подання вищезазначеної заяви про переведення на посаду державного реєстратора був належним чином зафіксований та підтверджений і не спростовано відповідачем.

Таким чином, Відповідач був поінформований про волевиявлення позивача щодо зайняття вакантної посади двома незалежними способами: 25.02.2026 спеціалістом з кадрової роботи позивачу було вручено лист за підписом Миколи Арабаджи , яким повідомлено про відсутність правових підстав для його переведення на посаду державного реєстратора, у зв`язку з (мовою оригіналу) «відсутність успішного проходження відповідного тестування та права доступу до державних реєстраторів»; а також - 26.02.2026 о 10:06:32 позивачем було надіслано на електронну адресу спеціаліста з кадрової роботи Кубейської сільської ради (kadry@kb.gov.uа) заяву-згоду на переведення на вакантну посаду юриста, ця заява була також подана ним особисто, нарочно.

Таким чином, станом на 26 лютого 2026 року позивач неодноразово підтвердив свою згоду на переведення на обидві запропоновані йому вакансії: на посаду державного реєстратора - заявами від 24.02.2026 (надіслана о 16:54:32) та від 25.02.2026 (надіслана двічі: о 09:47:19 та о 09:49:23), та на посаду юриста - заявою від 26.02.2026. Проте, незважаючи на численні та своєчасні заяви позивача про готовність обійняти ним будь-яку з запропонованих йому відповідачем вакантних посад, відповідач діяв з порушенням процедури звільнення.

Так, 26 лютого 2026 року об 11:15год. його, позивача, було ознайомлено з розпорядженням №19-К від 26.02.2026 про його звільнення з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи на підставі п.1ст.40 КЗпП України, та, оскільки з цим рішенням позивач категорично не погодився, - того ж дня, 26.02.2026 подав пояснення щодо незгоди з розпорядженням про звільнення, - де чітко зазначив, що видання даного розпорядження грубо порушило його право на належне працевлаштування та було здійснено без врахування обставин, що мають істотне значення для вирішення питання подальшого перебування на службі.

27 лютого 2026 року, вже після видання розпорядження про його звільнення, позивачу було вручено чергове повідомлення з повторною пропозицією вакантної посади юриста у керівництві та апараті ради, та позивач тут же, того ж дня - 27 лютого 2026 року - безпосередньо у тексті цього повідомлення власноручно вчинив запис «Згоден на посаду» та поставив свій підпис, чим вчергове підтвердив своє волевиявлення на продовження трудових відносин.

Важливим підтвердженням незаконності його звільнення є події 27 лютого 2026 року.

Так, у відповідь на повторну пропозицію посади юриста він подав заяву на ім`я секретаря ради (т.в.о. голови), копії якої також надав представнику трудового колективу та спеціалісту з кадрової роботи. У зазначеній заяві він вкотре підтвердив свою повну згоду на зайняття вакантної посади юриста, наголосивши, що аналогічну письмову згоду їм було надіслано ще 26 лютого 2026 року о 10:06:32. Вказану заяву позивач подав відповідачу нарочно та додатково продублював на електронні адреси ради.

Таким чином, на момент вручення позивачу розпорядження про звільнення №19-К від 26.02.2026 року, відповідач вже був належним чином повідомлений про бажання позивача продовжувати роботу на запропонованій вакансії, тому факт видання розпорядження про звільнення позивача з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області за наявності його письмової згоди про переведення на іншу вакансію, - юриста, - що підтверджується повторною пропозицією тієї самої посади юриста наступного дня, - свідчать про грубе порушення процедури його звільнення, передбаченої ст.49-2 КЗпП України та порушення трудових прав позивача відповідачем. За вказаних обставин у відповідача не було жодних законних підстав для розірвання трудового договору, адже наявність вакансії, відповідність позивача кваліфікаційним вимогам та неодноразово зафіксована письмова його згода на переведення - зобов`язували відповідача забезпечити право позивача на працю, а не здійснювати звільнення за скороченням штату. Проте, у відповідь на вищевказане звернення його, позивача, відповідач 02.03.2026 року о 13:32 (вперше) та о 14:14 (повторно) надіслав йому повідомлення, яким намагався обґрунтувати законність його звільнення (згодом це повідомлення було також направлено на його, позивача, адресу поштовим відправленням) - що є доказами на підтвердження порушення прав його, позивача. Твердження відповідача про нібито завершене нарахування виплат - є, на думку позивача, - прямою маніпуляцією з метою обходу закону. Бухгалтерські розрахунки - це технічна дія, яка не може бути правовою підставою для звільнення працівника, що виявив бажання працювати на вакантній посаді. Будь-які нараховані кошти могли бути повернуті або зараховані як аванс, що є стандартною практикою і не завдає шкоди місцевому бюджету громади.

Таким чином, дії відповідача, який спочатку вручає повідомлення про вакансію, отримує на ньому письмову згоду працівника, а потім ігнорує її, посилаючись на вже проведені виплати, є очевидною спробою ухилитися від виконання прямої норми Закону, тому він, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого прав на працю.

У судовому засіданні позивач, підтримавши вимоги свого позову, просив суд їх задовольнити в повному обсязі та поновити його на посаді начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області - оскільки відповідачем була порушена процедура звільнення його, позивача, та стягнути на його користь середній заробіток.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважаючи, що відсутні порушення з боку відповідача щодо прав позивача на працю при звільненні.

Вислухавши доводи позивача та заперечення відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані суду докази, вивчивши судову практику з цього питання, судом, відповідно до чинного законодавства встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.ст.13,81,83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, що подане відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи... Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи та не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може з власної ініціативи збирати докази, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та розглядає справу за принципами змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ст.ст.89,229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, згідно ст.2 ЦПК України.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 - позивач з 26.02.2024 року працював на посаді начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (а.с.7-8).

Відповідно до розпорядження №195-К від 18.12.2025р. - що видане секретарем Кубейської сільської ради Арабаджи М.С. - який тимчасово виконує обов`язки сільського голови цієї ради «Про попередження ОСОБА_1 , начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи, про скорочення штату», - позивача попереджено про його можливе звільнення у зв`язку зі скороченням посади - з 27.02.2026, та повідомлено про необхідність дотримання двомісячного строку попередження про звільнення, передбаченого трудовим законодавством України.

Це розпорядження постановлене на виконання рішення Кубейської сільської ради від 11.12.2025 за №2245-VIII «Про затвердження структури виконавчих органів Кубейської сільської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів на 2026 рік» (а.с.10-12).

18.12.2025 року відповідачем одночасно з попередженням про звільнення позивачу було вручено письмове повідомлення, яким адміністрація Кубейської сільської ради, посилаючись на рішення шістдесят першої сесії № 2245-VIII та ст. 49-2 КЗпП України, підтвердила намір виключити його посаду (начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи) зі структури виконавчих органів з 01.03.2026року (а.с.13).

Своїми заявами позивач ОСОБА_1 (про переведення від 24.02.2026р. повторної - про переведення від 25.02.2026р., та про переведення на посаду юриста від 26.02.2026) неодноразово підтвердив свою згоду на переведення на обидві запропоновані йому вакансії.

Згідно розпорядження про звільнення №19-К від 26.02.2026 р. позивач був ознайомлений з розпорядженням про його звільнення з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи на підставі п.1ст.40 КЗпП України (а.с.20), однак, як він цілком обґрунтовано вважав, - це процедура щодо його переведення, оскільки він вже на той час отримав пропозицію про переведення на посаду юриста та погодився на неї.

Статтею 43 Конституції Українипередбачено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Згідно із частиною 2 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1ст.21 КЗпП України).

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41) (пункт 4 статті 36 КЗпП України).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках поновлення на роботі працівника,який раніше виконував цю роботу (пункт 6 частини першої статті 40 КЗпП України)

З огляду на викладене, позивач просить суд захистити його права як працівника від незаконних дій роботодавця, поновивши його на попередній посаді та компенсувавши матеріальні й немайнові втрати, пов`язані з протиправним звільненням.

У разі визнання звільнення незаконним суд поновлює позивача виключно на його попередній посаді - начальника відділу юридично-кадрової роботи, навіть якщо цю посаду вже скорочено, а замість неї введено посаду юриста.

Відповідно до актуальної судової практики (зокрема, фундаментальної постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026, спр.№308/9220/21), суд діє за такими чіткими правилами:

"1. Поновлення можливе лише на колишню посаду. Суд не має права самостійно «добирати» працівникові іншу роботу, поновлювати його на «рівнозначній» посаді або зобов`язувати роботодавця негайно змінити штатний розпис у самому тексті рішення. За законом (ч.1ст.235 КЗпП), поновлення - це повернення працівника в точний стан, що існував до звільнення. Тому суд задовольнить вимогу позивача та поновить його саме на посаді начальника відділу.

2. Чому не завадить те, що посада скорочена? Факт відсутності посади у штатному розписі на момент винесення рішення суду не є перешкодою для винесення рішення про поновлення. Питання відсутності посади переходить у площину виконання судового рішення. Роботодавець буде зобов`язаний:

Тимчасово повернути скорочену посаду до штатного розпису (внести зміни).

Видати наказ про поновлення, скасувавши наказ про звільнення.

Якщо роботодавець і надалі не потребує цієї посади, він повинен буде пройти процедуру скорочення наново (за 2 місяці попередити, запропонувати вакансії тощо).

3. Значення заяви про згоду на посаду юриста. Попередня згода працівника зайняти посаду юриста (написана перед звільненням) не позбавляє його права вимагати поновлення на керівній посаді, якщо сама процедура звільнення була порушена.

Якщо працівника все одно звільнили (наприклад, за п.1ст.40 КЗпП або через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці за ст.36 КЗпП), це означає, що роботодавець з якихось причин не перевів його на посаду юриста належним чином, а розірвав трудові відносини.

Оскільки трудові відносини припинено з посади начальника відділу, то і законність звільнення суд оцінює саме щодо цієї посади. Написана колись заява-згода на іншу посаду юридично не скасовує факт незаконності звільнення з попередньо".

Таким чином, в разі визнання звільнення незаконним суд поновлює позивача виключно на його попередній посаді - начальника відділу юридично-кадрової роботи, навіть якщо цю посаду вже скорочено, а замість неї введено посаду юриста.

Факт відсутності посади у штатному розписі на момент винесення рішення суду не є перешкодою для винесення рішення про поновлення. Питання відсутності посади переходить у площину виконання судового рішення. Роботодавець буде зобов`язаний:

Тимчасово повернути скорочену посаду до штатного розпису (внести зміни).

Видати наказ про поновлення, скасувавши наказ про звільнення.

Якщо роботодавець і надалі не потребує цієї посади, він повинен буде пройти процедуру скорочення наново (за 2 місяці попередити, запропонувати вакансії тощо).

Попередня згода працівника зайняти посаду юриста (написана перед звільненням) не позбавляє його права вимагати поновлення на керівній посаді, якщо сама процедура звільнення була порушена. Якщо працівника все одно звільнили (за п.1ст.40 КЗпП або через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці за ст.36 КЗпП), - це означає, що роботодавець з якихось причин не перевів його на посаду юриста належним чином; оскільки трудові відносини припинено з посади начальника відділу, то і законність звільнення суд оцінює саме щодо цієї посади. Написана позивачем заява-згода на іншу посаду юридично не скасовує факт незаконності звільнення його з попередньої - наальника юридично-кадрової роботи - що є порушенням відповідачем вимог чинного законодавства - адже він незаконно розірвав трудові відносини з позивачем, що, у даному випадку, є підтавою для задоволення вимог позову, адже незаконність звільнення позивача підтверджується вищевказаними дослідженими судом доказами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в результаті за незаконного звільнення, який, відповідно до ст.235 КЗпП України, озраховується за Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 на основі заробітної плати за два останні місяці роботи, - тобто, - стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області на користь позивача середній заробіток в розмірі 16703,1грн на місяць - плочинаючи з з 27.02.2026 до дня ухвалення судового рішення - до 23.09.2026, з утриманням із цієї суми встановлених законодавством податків та зборів.

Тому, з урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими.

Крім того, оскільки позивача було звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, - судовий збір в розмірі 1064,96грн. з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.19,43,55,59 Конституції України, 3,233,235 КЗпП України, 10,12,76-82,89,131, 133,137,141,142,264-268,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі, визнання незаконним та скасування розпорядження.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378209) №19-К від 26.02.2026р. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу юридично-кадрової та організаційної роботи Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області з 27.02.2026р.

Стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378209) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середній заробіток в розмірі 16703,1грн. на місяць за час вимушеного прогулу за період з 27.02.2026р. і до дня ухвалення судового рішення - до 09.10.2026р.

Стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (ЄДРПОУ 04378209), на користь держави - судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 09.10.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова