Решение № 140485500, 07.10.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

07.10.2026

Справа №720/458/24

Провадження №2/720/27/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Політнічук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боянської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що не набула частку в колгоспному дворі, визнання особи такою, що втратила право на частку в колгоспному дворі, визначення частки в колгоспному дворі та визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання за нею права власності на 3/4 частини господарства в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилося спадкове майно. Позивач не може зареєструвати на своє ім`я право власності у зв`язку із тим, що покійні не оформили правовстановлюючі документи на спадщину. Крім того, позивач просила визначити їй частку в майні колишнього колгоспного двору. Також просила визнати ОСОБА_7 таким, що не набув частку в колгоспному дворі та ОСОБА_2 таким, що втратив частку в колгоспному дворі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Боянської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, однак подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при Раді Міністрів СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5, вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), а згодом - Вказівками № 69.

Судом встановлено, що господарство, яке розташоване по АДРЕСА_1 відносилося до категорії колгоспних дворів та його членами були записані в погосподарській книзі за 1990-1991 року: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 .

Таким чином, оскільки по справі було встановлено, що ОСОБА_7 почав проживати у дворі з 1989 року, що він визнав, то відповідно він не набув частку у даному дворі, оскільки своєю працею та коштами не брав участь у веденні двору, а всі будівлі побудовані до 1984 року.

Крім того, ОСОБА_8 втратив частку у даному дворі, оскільки у 1989 році вибув з господарства своїх батьків та почав проживати у дворі по АДРЕСА_2 , що він визнав у своїй заяві по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, станом на 1992 рік право власності на цей двір мали четверо осіб.

Таким чином, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відкрилася спадщина на 1/4 частку нерухомого майна, яку прийняла позивач як спадкоємець за законом, оскільки звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний термін.

Крім того, підлягає задоволенню вимога про визначення частки позивача, як члена колишнього колгоспного двору в розмірі 1/4 частини, оскільки згідно ст.123 ЦК УРСР всі члени даного двору мають рівні частки та це необхідно їй для подальшої державної реєстрації права власності, а вирішити дане питання в добровільному порядку неможливо у зв`язку із смертю одного із співвласників.

Крім того, позивач просить визнати за нею право власності на 1/12 частину після смерті ОСОБА_4 та на 1/3 частину після смерті ОСОБА_5 .

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо вимоги про визнання права власності за позивачем на 1/12 частину після смерті ОСОБА_4 , та на 1/3 частину після смерті ОСОБА_5 , то в їх задоволенні слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не було зібрані доказів того, що позивач прийняла спадщину на вищевказані частки після їх смерті.

Щодо вимог про визнання ОСОБА_9 таким, що не набув частку в колгоспному дворі та ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив частку в колгоспному дворі суд вважає встановленими такі обставинами, які доведені належними та допустимими доказами.

В свою чергу в задоволенні позовних вимог про визнання особи такою, що не набула частки в колгоспному дворі та про визнання такою, що втратила частку в колгоспному дворі жодним чином не відновить порушене право позивача, а тому в розумінні ст.16 ЦК України їх задоволення не буде належним та ефективним способом захисту її прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст.ст.1261, 1268 ЦК України, суд керуючись ст.ст.258, 263, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки с.Боянівка Чернівецького району Чернівецької області на одну четверту частину нерухомого майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку літ.А, сараїв літ.Б,Е, літньої кухні літ.Є, колодязя №1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки с.Боянівка Чернівецького району Чернівецької області одну четверту частку в майні колишнього колгоспного двору АДРЕСА_1 .

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026 року.

Суддя: