Решение № 140480415, 06.10.2026, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1021/26

Номер провадження №2/351/1200/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі секретаря - Равлюк М.І.,

представника позивача- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Снятинської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Снятинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина до складу якої входять земельні ділянки загальною площею 1,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Русівської сільської ради, Коломийського району, Івано-Франківської області.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно їй, ОСОБА_2 .

Вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , на день смерті спадкодавця, постійно проживала разом із нею за однією адресою, вела спільне господарство та здійснювала догляд за нею.

Після відкриття спадщини ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що вищезгаданий Державний акт виданий на ім`я померлої після її смерті. Вказана обставина позбавляє її можливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, хоча фактично право на спадкування нею прийнято, а інших спадкоємців немає, тому остання змушена звернутись до суду із даним позовом.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити повністю.

Представник Снятинської міської ради подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника міської ради, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши та перевіривши зібрані докази в їх сукупності, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 181725, від 12.02.2003 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 225, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 1,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Русівської сільської ради, Снятинської територіальної громади, Коломийського району, Івано-Франківської області.

Із копії заповіту, який долучено до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_3 на день своєї смерті, заповіла все своє майно позивачці ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки № 371/02-14 від 27.02.2024 року Першої Снятинської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Білокінь К.С., після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білокінь К.С., від 27.02.2024. № 372/02-31, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Русівської сільської ради, Снятинської територіальної громади, Коломийського району, Івано-Франківської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 181725, від 12.02.2003, оскільки вищезгаданий Державний акт на земельні ділянки виданий на ім`я померлої після її смерті.

Із ч.1 ст. 1268 ЦК України вбачається, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а з ч.3 ст.1268 ЦК України слідує, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Згідно пунктів 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г. ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

За наведених обставин, суд вважає, що слід визнати за позивачем право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Русівської сільської ради, Снятинської територіальної громади, Коломийського району, Івано-Франківської області, що належали померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 181725, виданого Русівською сільською радою народних депутатів 12.02.2003 року на ім`я ОСОБА_3 .

На підставі наведеного, та ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на земельні ділянки загальною площею 1,04 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Русівської сільської ради, Снятинської територіальної громади, Коломийського району, Івано-Франківської області та належали померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 181725, виданого Русівською сільською радою народних депутатів 12.02.2003 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ