Постановление суда № 140480194, 08.10.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2938/26

Провадження № 6/342/81/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою в якій просить суд відстрочити виконання рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2026 року у справі № 346/2938/26 про стягнення з неї на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості у розмірі 73 217,72 грн та судового збору у розмірі 2 578,85 грн, загалом 75 796,57 грн, до 19 серпня 2027 року.

Заява мотивована тим, що 19 серпня 2026 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у справі № 346/2938/26 за позовом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначеним рішенням з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.10.2023 у розмірі 73 217,72 грн, а також судовий збір у розмірі 2 578,85 грн. Рішення набрало законної сили 21 вересня 2026 року. Виконавчий лист видано 22 вересня 2026 року. На сьогодні матеріальне становище ОСОБА_1 істотно ускладнює виконання судового рішення в повному обсязі. На її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей. Вона самостійно забезпечую їхні повсякденні потреби, зокрема витрати на харчування, проживання, одяг, навчання та інші необхідні потреби. Крім того, має інші кредитні зобов`язання та щомісячно сплачує іншому банку 6 200 грн. Одночасна сплата зазначених платежів та всієї суми за судовим рішенням у розмірі 75 796,57 грн створює для неї надмірне фінансове навантаження і суттєво ускладнює забезпечення належних умов проживання її дітей. ОСОБА_1 не відмовляється від виконання судового рішення та визнає необхідність погашення присудженої заборгованості. Метою її звернення є отримання часу для стабілізації матеріального становища та можливості належним чином виконати рішення суду без порушення базових потреб неповнолітніх дітей. З огляду на викладене просить надати відстрочення на максимально допустимий законом строк до 19 серпня 2027 року.

Учасники справив в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи.

ОСОБА_1 в поданій заяві про відстрочення виконання судового рішення просить розглянути заяву за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов до наступного висновку, ураховуючи таке.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відстрочення рішення суду може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно рішення Городенківського районного суду від 19.08.2026 із ОСОБА_1 має стягуватись на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість по кредиту в сумі 73 217,72 грн.

ОСОБА_1 в своїй заяві, як на підстави для відстрочення виконання судового рішення, зазначає, що вона не відмовляється від виконання судового рішення однак: в неї на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, яких вона самостійно утримує; що в неї є інші кредитні зобов`язання і одночасна сплата платежів створює для неї надмірне навантаження.

Узагальнюючи підстави, наведені заявницею у заяві про відстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються лише на тому, що загальна сума заборгованості створює для неї надмірне фінансове навантаження і може вплинути на утримання її неповнолітніх дітей.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності відстрочення виконання рішення; наявність підстави для відстрочення має бути доведена боржником. Строки такого відстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявність вказаних обставин ОСОБА_1 не доведено, а приведені нею в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення. Зазначення, що сума заборгованості створює для неї надмірне фінансове навантаження і суттєво ускладнює забезпечення належних умов проживання її дітей, не є підставою для безумовного відстрочення виконання рішення суду, зокрема судом враховується те, що ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів які б підтверджували її скрутне матеріальне становище, що саме через це вона не може утримувати належним чином своїх неповнолітніх дітей, як і не надано доказів, що виключно вона самостійно утримує своїх дітей, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 247, 258-261, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: Гайдич Р. М.