Постановление суда № 14047843, 24.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2011 р.                               м. Київ                                        К-407/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                                  Степашка О.І.

суддів:                                                            Карася О.В.

Костенка М.І.

                                                                      Островича С.Е.

                                                                      Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007

у справі №2а-99/07

за позовом          Закритого акціонерного товариства Страхової компанії “Кремінь”

до          Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про          визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “Кремінь” (далі по тексту –позивач, ЗАТ СТ “Кремінь”) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (далі по тексту –відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку) від 15.05.2007 № 0000231323/0/15954/10/22-013 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2007, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнане недійсним спірне рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв’язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.12.2006, складено акт № 274/22-013/24559002 від 28.04.2007, в якому зафіксоване недекларування валютних цінностей, що перебувають за межами України, а саме: сум авансових внесків, які ЗАТ СК “Кремінь” в рамках відповідних договорів перерахувало іноземним асистуючим компаніям. Дані суми перераховувались асистуючим компаніям Global Voyager Assistance Cyprus LTD та ТОВ “ТИМ Асистанс” на підставі договору про надання послуг асистанса застрахованим № 08GVА06 від 18.05.2006 та договору оплатного надання послуг № 107/05Б від 31.05.2005.

На підставі результатів вказаної перевірки, відповідачем прийняте рішення № 0000231323/0/15954/10/22-013 від 15.05.2007 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно ст. 10 вказаного Декрету порядок, види, форми і терміни подання звітності резидентами і нерезидентами про їх валютні операції визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством статистики України з урахуванням чинного законодавства України. Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Суди, задовольняючи позов, дійшли правильного висновку, що перерахувавши грошові кошти на користь іноземних асистуючих компаній, позивач перестає бути їх власником, а власниками коштів стають такі асистуючі компанії, при цьому у останніх виникають лише зобов’язальні правовідносини з позивачем щодо напрямків їх використання, тобто врегулювання страхових випадків, що сталися за кордоном з особами, застрахованими в ЗАТ СК “Кремінь”.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином з’ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)О.В. Карась

(підпис)М.І. Костенко

(підпис)С.Е. Острович

(підпис)О.В. Федоров З оригіналом згідно Секретар судового засіданняГончарук І. Ю.