Постановление суда № 14047839, 08.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2011 р.                               м. Київ                                        К-8434/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:                    Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Усенко Є.А.

Шипуліної Т.М.          

в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Інгаз” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008

у справі № 2-а-521/08

за позовом           Дочірнього підприємства „Інгаз”

до          Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про           визнання дій неправомірними

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Інгаз” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області по проведенню планової перевірки дочірнього підприємства „Інгаз” неправомірними, з мотивів безпідставності заявлених вимог та правомірності здійснення податковим органом як суб’єктом владних повноважень контрольних функцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 залишено без змін.

          Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, планом - графіком проведення документальних перевірок на 4 квартал 2006 року була передбачена документальна перевірка позивача за період з 01.01.2005 по 30.09.2006.

Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя 18.12.2006 повідомлено позивача та видано направлення на планову виїзну документальну перевірку з 18.12.2006 по 10.01.2007.

Наказом № 42 від 15.01.2007 начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя „Про продовження строків проведення перевірки” прийняте рішення про продовження строку проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з 17.01.2007 на десять робочих днів та 15.01.2007 видано направлення із зазначенням терміну перевірки з 17.01.2007 по 30.01.2007, із зазначенням періоду за який здійснюється перевірка з 01.01.2005 по 30.09.2005.

Наказ № 42 від 15.01.2007 начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя „Про продовження строків проведення перевірки” відповідачем не оскаржено.

Відповідно до ст. 111 Закону України „Про державну податкову службу”, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту згаданого Закону, а також змісту інших законів України не вбачається можливість на пред’явлення адміністративного позову про визнання незаконними дій відповідача які відображені в акті перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 про діяльність підприємства та допущення порушень за 4 квартал 2005 року та за 2006 рік, визнання недійсним та невідповідним законодавству України акт перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007.

Неврахування вищенаведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України призвело до помилкового відкриття провадження в адміністративній справі та вирішення спору по суті у цій частині оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії та він не створює правових наслідків.

За наведених обставин, ухвалені в адміністративній справі судові рішення підлягають скасуванню частково із закриттям провадження в частині позовних вимог відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України щодо визнання незаконними дій відповідача які відображені в акті перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 про діяльність підприємства та допущення порушень за 4 квартал 2005 року та за 2006 рік, визнання недійсним та невідповідним законодавству України акта перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Дочірнього підприємства „Інгаз” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 у справі № 2-а-521/08 підлягає частковому задоволенню, а судові рішення скасуванню в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача які відображені в акті перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 про діяльність підприємства та допущення порушень за 4 квартал 2005 року та за 2006 рік, визнання недійсним та невідповідним законодавству України акта перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 із закриттям провадження в цій частині, в інший частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 157, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Інгаз” задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 у справі № 2-а-521/08 скасувати в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дій відповідача які відображені в акті перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 про діяльність підприємства та допущення порушень за 4 квартал 2005 року та за 2006 рік, визнання недійсним та невідповідним законодавству України акта перевірки № 135/23-2/14361569 від 02.02.2007 із закриттям провадження в цій частині.

В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

А.О.Рибченко

Є.А. Усенко

Т.М. Шипуліна