Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 953/13540/26
н/п 1-кс/953/5845/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова в складі :
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025220000001463 від 18.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, військовослужбовця ДФТГ "Варта", одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-
встановив:
08.10.2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», з триманням в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів з дня винесення ухвали, з визначенням застави 94,65 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315 000 грн.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі ЕКОПФО) за прийняття такого рішення про визначення групи інвалідності особам на підставі раніше виготовлених медичних документів з діагнозами хвороб, які не відповідають дійсності.
За даними органу досудового розслідування, ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше початку грудня 2025 року, перебуваючи на території м. Харкова, розробив злочинну схему одержання неправомірної вигоди від громадян України для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами закладів охорони здоров`я, посадовими особами Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), а також посадовими особами районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (РТЦК та СП), щодо встановлення групи інвалідності, яка в подальшому буде підставою для виключення з військового обліку.
В середині грудня 2025 року, але не пізніше 18.12.2025 (більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_7 зустрівся з раніше йому знайомим ОСОБА_8 та останній діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, дізнавшись , що ОСОБА_7 має труднощі з отриманням групи інвалідності, повідомив останньому, що має налагоджені корупційні зв`язки з посадовими особами закладів охорони здоров`я, ЕКОПФО, РТЦК та СП, шляхом використання яких він може забезпечити виготовлення необхідної медичної документації із заздалегідь визначеними діагнозами та подальше прийняття позитивного рішення посадовими особами ЕКОПФО про встановлення ОСОБА_7 групи інвалідності, яка стане підставою для виключення останнього з військового обліку, зазначивши ОСОБА_7 , що вказане рішення буде прийнято за умови надання ОСОБА_8 грошових коштів загальною сумою у розмірі від 7000 до 15000 доларів США в залежності від складності в постановці необхідного діагнозу, строку надання інвалідності, тощо. Отримавши згоду ОСОБА_7 на його пропозицію ОСОБА_5 24.02.2026 повідомив ОСОБА_7 , що після того як будуть зібрані всі медичні документи щодо його захворювання, та він ще пройде лікування у лікувальних закладах м. Харкова, які він зазначить, останній має передати йому грошові кошти у сумі 7000 доларів США.
Так, в період часу з січня 2026 року по вересень 2026 року ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 проходив лікування у медичних закладах м. Харкова, проходив діагностичні дослідження, кожного разу про перебіг лікування та отримані медичні документи ОСОБА_5 для координації правильності написання діагнозів та результатів досліджень. Таким чином він зібрав повний перелік медичних виписок та довідок з необхідними діагнозами, які в подальшому було направлено на розгляд Експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі ЕКОПФО).
Далі, 17.09.2026 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_7 , що оскільки документи уже подано до ЕКОПФО, то він повинен передати йому попередньо обумовлену суму грошових коштів у розмірі 7000 доларів США , які зі слів ОСОБА_5 мали бути передані посадовим особам закладів охорони здоров`я, ЕКОПФО за прийняття рішень на користь ОСОБА_7
07.10.2026 приблизно о 15:40 ОСОБА_5 на парковці супермаркету «Рост» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, б. 142 А, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави, одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 7 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу долара США станом на 07.10.2026 становить 314 580 грн.) в якості визначеної ним неправомірної вигоди за здійснення впливу на членів ЕКОПФО за прийняття відповідного рішення та надання ОСОБА_7 групи інвалідності строком на 1 рік, що дасть йому змогу як здійснювати виїзд за межі України так і уникнути мобілізації.
07.10.2026 о 15:50 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказами.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив про його задоволення.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 , заперечуючи проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що 07.10.2026 правову кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч. 3 ст. 332 на ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою вручено повідомлення про підозру та подано клопотання. Останнє кримінальне правопорушення є нетяжким, а тому питання запобіжного заходу має вирішуватися з урахуванням саме чинної підозри.
На думку захисту, сторона обвинувачення не довела в сукупності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України: крім обґрунтованої підозри, наявності конкретних ризиків та недостатності більш м`якого запобіжного заходу. Саме можливість застосування тримання під вартою за п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, за позицією захисту, не свідчить про його необхідність.
Захист також вказав, що надані матеріали потребують перевірки щодо наявності ознак саме ч. 2 ст. 369-2 КК України, зокрема зв`язку неправомірної вигоди з обіцяним впливом.
Зазначено про відсутність у наданому комплекті окремих матеріалів НСРД та документів, на які посилається сторона обвинувачення, а також про розбіжності в окремих процесуальних документах.
Щодо ризиків за ст. 177 КПК України захисник зазначив, що конкретних даних про намір переховуватися, порушення процесуальних обов`язків, знищення доказів або незаконного впливу на свідків не наведено, а ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовано переважно наявністю інших кримінальних проваджень.
На думку сторони захисту, зазначені ризики можуть бути нейтралізовані шляхом покладення процесуальних обов`язків та заборони контактів із визначеними особами.
Захисник просив врахувати постійне місце проживання ОСОБА_5 , сімейний стан, наявність вагітної дружини та участь у вихованні неповнолітньої дитини дружини.
Окремо захист заперечував проти застави 315 000 грн, посилаючись на те, що за ч. 2 ст. 369-2 КК України злочин є нетяжким, а тому, на його думку, застава має визначатися в межах, установлених п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, від одного до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 3 328 до 66 560 грн. Запропонований захисником розмір застави 33 280 грн.
З огляду на викладене захисник просив відмовити у застосуванні тримання під вартою, а за наявності обґрунтованої підозри та ризиків, за умови не доведення недостатності більш м`якого запобіжного заходу, застосувати до ОСОБА_5 тільки заставу у розмірі 33 280 грн із покладенням відповідних процесуальних обов`язків.
Також захисник звернув увагу на необхідність обчислення строку запобіжного заходу з урахуванням фактичного затримання ОСОБА_5 07.10.2026 о 15:50.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши письмові матеріали, надані на підтвердження та спростування заявленого клопотання, встановив наступне.
Відділом розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025220000001463 від 18.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, слідчий суддя виходить із того, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не оцінюється питання про доведеність вини особи, правильність остаточної правової кваліфікації, а також допустимість і достатність доказів для ухвалення вироку.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30 серпня 1990 року зазначив, що поняття «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення.
При цьому стандарт обґрунтованої підозри не вимагає наявності доказів, достатніх для встановлення вини особи або постановлення обвинувального вироку, оскільки на відповідному етапі кримінального провадження йдеться про наявність достатнього фактичного підґрунтя для виправдання подальшого розслідування. Аналогічний підхід викладено Європейським судом з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (№ 14310/88, рішення від 28 жовтня 1994 року), відповідно до якого факти, що породжують підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть висунення обвинувачення, оскільки ці питання вирішуються на наступних стадіях кримінального провадження.
Оцінивши надані матеріали у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що вони містять достатні на цій стадії кримінального провадження фактичні дані, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 369-2 КК України, та дають підстави вважати повідомлену йому підозру обґрунтованою.
Зокрема, на обґрунтування повідомленої підозри сторона обвинувачення посилається на такі докази та матеріали кримінального провадження:
- протоколи допитів свідка ОСОБА_7 від 19.12.25, 21.01.2026 та 14.05.2026, до яких, 17.12.2025 він зустрівся зі своїм приятелем по імені ОСОБА_9 , та останній під час розмови повідомив, що має можливість допомогти в визнані особи непридатною для військової служби, шляхом виготовлення фіктивних медичних документів, а за необхідності і здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами ВЛК, МСЕК, а також ТЦК та СП, за грошові кошти у розмірі від 7500 до 15000 доларів США (в залежності від того, які документи та яке рішення потрібно виготовити або прийняти та якому органу), що дасть можливість безперешкодно виїжджати за межі території України. Після цього як ОСОБА_7 погодився на пропозицію ОСОБА_10 , приблизно в першій половині січня 2026 року останній йому зателефонував та сказав прийти разом зі всіма наявними медичними документами до медичного центру розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де необхідно було зайти до лікаря по імені ОСОБА_11 і вона допоможе. Прийшовши до вказаного мед закладу він прийшов до лікаря по імені як і сказав ОСОБА_9 , в неї в кабінеті знаходився ще один лікар чоловік, вони обоє повідомили, що ОСОБА_9 їх попереджав про його візит і вони допоможуть пролікуватися так як треба. Далі він лікувався в медичних закладах та у лікарів з якими домовлялась ОСОБА_11 , також коли він неодноразово робив МРТ і його результати не задовольняли ОСОБА_12 та другого лікаря чоловіка який разом з нею сидів кабінеті, то вони забрали один із результатів МРТ і через декілька днів надали новий з потрібним висновком;
- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №70/5/3-1833т від 24.03.2026 та 70/7/3-1239т від 25.02.2026, результати яких розсекречено в установленому порядку, у яких зафіксовано прохання ОСОБА_5 про надання йому неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США за вплив здійснення впливу на членів ЕКОПФО за прийняття відповідного рішення та користь ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів від 20.08.2026, згідно якого ОСОБА_7 було вручено грошові кошти (імітаційні засоби) номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером LG04727792 в кількості 70 шт на суму 7 000 доларів США;
- протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого виявлено та вилучено полімерний пакет всередині якого знаходилися грошові кошти імітаційні засоби) номіналом 100 доларів США з єдиним серійним номером LG04727792 в кількості 70 шт. на суму 7 000 доларів США.
Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує наведені стороною обвинувачення обставини та оцінює їх з огляду на конкретність, обґрунтованість та актуальність на час розгляду клопотання.
Сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливаючи на поведінку свідків вчинення кримінального правопорушення, може перешкоджати встановленню інших осіб причетних до скоєння даного кримінального правопорушення, повідомляти їх про хід слідства, так як необхідно встановити інших осіб які діяли за попередньою змовою групою осіб у вчиненні вказаного кримінального правопорушення,
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення - злочину, санкція статті за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, у зв`язку з чим він з метою ухилення від кримінальної відповідальності, усвідомлюючи можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення зазначає, що існує можливість підозрюваного незаконно знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується наступними обставинами:
- в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 вимагав неправомірну вигоду за здійснення впливу на членів ЕКОПФО, а також зафіксовано його звернення до різних медичних працівників, з проханням допомоги у виготовлені медичних документів для ОСОБА_7 з необхідними діагнозами, навіть за відсутності таких. На даний момент ще не отримано відомості про ступінь корупційних зв`язків ОСОБА_5 зі службовими особами з членів ЕКОПФО, лікарських закладів м. Харкова та ступінь співучасті останніх у кримінальноиу правопорушенні. Таким чином, ОСОБА_5 або інші невстановлені особи, які можуть діяти спільно з ним може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які можуть вказати органу досудового розслідування ступіть взаємозв`язків між ними.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується наступними обставинами:
- згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_7 встановлено, що він раніше був знайомий з ОСОБА_5 , останній має його контакти та знає особисті дані і враховуючи, що ОСОБА_7 викрив його протиправну діяльність ОСОБА_5 може намагатись впливати на нього з метою зміни показань, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні;
- на даний час не встановлено повне коло осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, і хто саме причетний окрім ОСОБА_5 до вчинення злочину на даний час відомо лише останньому, в зв`язку з чим він, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на ще не встановлених органом досудового розслідування, свідків у провадженні з метою уникнення їх від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення посилається на можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується наступними обставинами: відповідно до даних ІКС «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 12019220000001334 - обвинувальний акт перебуває на розгляді Подільського районного суду м. Полтави (справа № 646/7013/19), обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12022221140000397 обвинувальний акт перебуває на розгляді Основ`янського районного суду м. Харкова (справа № 646/671/23).
Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Оцінивши наведені обставини у сукупності з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на час розгляду клопотання ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є достатньо обґрунтованими та актуальними.
Водночас відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, якщо доведено, що ця особа перешкоджала кримінальному правопорушенню.
Санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.
Отже, з огляду на повідомлену підозру та межі покарання, передбачені санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України, щодо ОСОБА_5 , наявні передбачені законом підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим сама наявність передбачених законом підстав для застосування тримання під вартою не звільняє слідчого суддю від обов`язку, встановленого ч. 1 ст. 194 КПК України, перевірити наявність конкретних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та встановити, чи є недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для їх запобігання.
Під час вирішення цього питання слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_5 є війсбковослужбовцем, одруженим, раніше не судимим в силу ст. 89 КК України, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 12019220000001334 обвинувальний акт перебуває на розгляді Подільського районного суду м. Полтави (справа № 646/7013/19), обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12022221140000397 обвинувальний акт перебуває на розгляді Основ`янського районного суду м. Харкова (справа № 646/671/23).
Визначаючи, чи можуть встановлені ризики бути належним чином нейтралізовані шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характер та обставини інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини, наведені стороною обвинувачення на підтвердження існування відповідних ризиків.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам та не гарантуватиме належного виконання ним процесуальних обов`язків.
За таких обставин клопотання сторони обвинувачення про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування на 60 днів.
Разом із тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років. Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 369-2 КК України, є нетяжким злочином.
Таким чином, при визначенні розміру застави у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя має виходити з меж, установлених п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України, тобто від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення просить визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 315 000 гривень, що становить 94,65 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення, його зухвалість та суспільний резонанс, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також на те, що ОСОБА_5 планував отримати неправомірну вигоду у сумі 7 000 доларів США, що, за розрахунком сторони обвинувачення, становить 314 580 гривень.
Однак, вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя виходить із прямої норми п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України, яка встановлює граничний розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, не більше двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, правові підстави для визначення застави у розмірі, що перевищує двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відсутні.
При визначенні конкретного розміру застави слідчий суддя враховує характер та обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, а також те, що ОСОБА_5 раніше не судимий у розумінні статті 89 КК України.
Водночас слідчий суддя враховує, що щодо ОСОБА_5 на розгляді судів перебувають обвинувальні акти в інших кримінальних провадженнях. При цьому сам факт перебування обвинувальних актів на розгляді суду не свідчить про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень та не є підставою для визнання його таким, що має судимість.
З урахуванням наведених обставин, характеру та обставин кримінального правопорушення, встановлених ризиків, даних про особу підозрюваного, а також вимог ч.4 та п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір застави становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень ( 3328х20=66560).
Визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, відповідає встановленим ризикам та обставинам кримінального провадження і не є завідомо непомірним для підозрюваного.
У разі внесення застави відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 підлягають покладенню відповідні процесуальні обов`язки, необхідні для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам.
Оцінюючи доводи сторони захисту, слідчий суддя зазначає, що питання запобіжного заходу підлягає вирішенню з урахуванням чинної кваліфікації за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України обґрунтована підозра, наявність ризиків та недостатність більш м`якого запобіжного заходу є самостійними обставинами, які підлягають оцінці судом.
Посилання захисту на окремі недоліки документування та неповноту матеріалів оцінюються судом у межах перевірки обґрунтованості підозри, остаточна оцінка допустимості й достовірності доказів на цій стадії не надається.
При оцінці ризиків суд враховує не лише обставини кримінального провадження, а й дані про особу підозрюваного, його місце проживання, сімейні та соціальні зв`язки. Наведені захистом обставини самі по собі не виключають ризиків, однак мають значення для визначення їх реальності та можливості запобігання їм менш суворим заходом.
Доводи щодо можливості застосування застави та процесуальних обов`язків, а також щодо розміру застави підлягають оцінці з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, зокрема тяжкості інкримінованого правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного.
Таким чином, наведені стороною захисту доводи підлягають врахуванню при вирішенні питання про необхідність тримання під вартою, можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу та визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025220000001463 від 18.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 05 грудня 2026 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ, м. Київ, МФО банку: 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов`язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає м. Харків Харківська область, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, та місця служби;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-не спілкуватися із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 5 років позбавлення волі, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.
Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про причини неявки підозрюваного.
Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора про зміну місця перебування підозрюваного.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 05.12.2026 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 140477371, Київський районний суд м. Харкова было принято 08.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 953/13540/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: