Решение № 140477196, 08.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/13712/26

Провадження № 2/638/9277/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач, в особі представника, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №162294 від 18.03.2025 в розмірі 19080 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 18.03.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 162294, за умовами якого відповідач отримала позику у розмірі 6000 грн строком на строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 0,01 % на день та комісією за видачу позики у розмірі 17,71%.

Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав шляхом перерахування відповідачу грошових коштів.

Позивач отримав право вимоги до відповідача шляхом укладання договору факторингу.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 19080 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн; сума заборгованості за відсотками - 17,4 грн; сума заборгованості по комісії - 1062,6 грн; сума заборгованості по штрафним санкціям - 12000 грн.

Враховуючи, що відповідач добровільно не сплачує заборгованість, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являється, про дату та час судового розгляду повідомлялась судом завчасно та належним чином, шляхом направлення на її адресу реєстрації судової повістки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.

В подальшому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду, однак останній в судове засідання на вказану в оголошенні дату не з`явилась, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслала, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

18.03.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 162294, за умовами якого відповідач отримала позику у розмірі 6000 грн строком на строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 0,01 % на день та комісією за видачу кредиту у розмірі 17,71%.

Договір № 162294 від 18.03.2025 був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 61RKJ1.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ТОВ «Сіроко Фінанс» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 6000 грн, шляхом перерахування на його банківську картку, що підтверджується копією платіжної інструкції від 18.03.2025.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 19080 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн; сума заборгованості за відсотками - 17,4 грн; сума заборгованості по комісії - 1062,6 грн; сума заборгованості по штрафним санкціям - 12000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, а також з урахуванням того, що відповідачем не надано суду доказів того, що ним хоч у якомусь обсязі виконано свої зобов`язання за кредитним договором, не спростовано розміру заборгованості належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що твердження позивача про наявність заборгованості відповідача за кредитним договором є обґрунтованими.

Разом із тим, згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан, дія якого триває на теперішній час.

Таким чином, вимоги позову щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій не підлягають задоволенню.

23.07.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладений Договір факторингу №23072025, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 162294 від 18.03.2025, укладеним із відповідачем.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення основної суми позики, процентів за користування позикою та комісії за її надання.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У даній справі судові витрати складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн, сплаченого позивачем при поданні позову до суду, та витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн, понесених відповідачем.

Факт надання правової допомоги підтверджується договором про надання правничої допомоги №43657029/01 від 02.01.2026; Актом №162294 від 31.03.2026 про підтвердження факту надання правничої допомоги; детальним описом наданих робіт адвокатом.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

З одного боку, згідно вимог ст. 137 ЦПК України, прийняти рішення про зменшення витрат на правову допомогу суд може виключно за клопотанням відповідача, але з іншого, перевірка обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу, є обов`язком суду.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи обсяг отриманої позивачем правової допомоги в межах даної справи, оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

З урахуванням положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість у сумі 7080 (сім тисяч вісімдесят) грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі судовий збір у розмірі 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 09 коп. та ви трат на правову допомогу у розмірі 1850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Шевченківського районного суду м. Харкова може бути подана письмова заява про його перегляд.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», ЄДРПОУ 43657029, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Представник позивача: Лановий Євген Миколайович, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, діє на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Зінченко