Решение № 140476010, 09.10.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/257/26

Провадження 2/732/307/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

09 жовтня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,

за участю:

представника позивача - Пасечник Ю. А. (приймала участь в режимі відеоконференції),

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (адреса: вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» через свого представника Лозіну Ольгу Юріївну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість у загальному розмірі 208218,94 грн, а саме:

за Заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/27813/82/1478142 (Кредитний договір 1), що становить 74962,32 грн, яка складається з дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 19996,20 грн;

за Заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 (Кредитний договір 2), що становить 133256,62 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 115247,32 грн, у тому числі прострочена заборгованість 1700,94 грн; заборгованість за відсотками 18009,30 грн, у тому числі прострочена заборгованість 15634,45 грн.

Також представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 03 березня 2023 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» №010/27813/82/1478142, за умовами якої відповідачу було відкрито картковий рахунок та надано поточний кредитний ліміт у розмірі 30000,00 грн в межах максимального ліміту кредиту, що становить 500000,00 грн, на строк 48 місяців, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору. АТ «Райффайзен Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. Проте, відповідач не виконував взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості по кредиту та відсотків за кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 74962,32 грн, яка складається з дозволеного та недозволеного овердрафту, у тому числі прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 19996,20 грн.

Також 20 січня 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671, відповідно до умов якого банк видав відповідачу кредит у розмірі 115247,32 до 20.01.2030 року під 41,90 % річних. Однак, відповідач свої кредитні зобов`язання належним чином і своєчасно не виконував, порушуючи умови договору. Заборгованість відповідача за Заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 становить 133256,62 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 115247,32 грн, у тому числі прострочена заборгованість 1700,94 грн; заборгованість за відсотками 18009,30 грн, у тому числі прострочена заборгованість 15634,45 грн

У зв`язку невиконанням відповідачем умов кредитних договорів позивачем було направлено відповідачу досудові вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань, надавши останньому можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів, які були отримані відповідачем, однак залишені без виконання. У зв`язку з невиконанням відповідачем кредитних зобов`язань позивач змушений звернутись до суду.

Згідно з протоколом авторозподілу від 24 лютого 2026 року справу передано для розгляду судді Карпинській Н. М.

Ухвалою від 26 лютого 2026 року суддею Карпинською Н. М. задоволено заяву про самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи. Справу передано до канцелярії суду для її повторного розподілу у програмі Д-3.

Автоматизованою системою документообігу суду в результаті повторного автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О.

Ухвалою судді від 11 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

26.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позов, з якого убачається, що позовні вимоги відповідач не визнає в повному обсязі. Відповідач вказує, що він дійсно має карткові рахунки у АТ «Райффайзен Банк», однак кредитних коштів за кредитними договорами, про стягнення заборгованості за якими просить позивач, він не отримував та ними не користувався. Відносно відповідача були вчинені шахрайські дії, про що він одразу повідомив поліцію та банк. На даний час у провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження №12024052390000122 (справа №344/11556/25) відносно ОСОБА_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1,2 ст.361 КК України. Ухвалою суду від 24.11.2025 провадження у справі зупинено у зв`язку з мобілізацією обвинуваченого ОСОБА_2 . Відповідач зазначив, що у позовній заяві банк констатує факт списання грошових коштів з рахунків відповідача, однак жодних доказів на підтвердження вини відповідача у вчиненні дій, що сприяли втраті, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції зі списання коштів з його картки, позивачем не надано. На думку відповідача, саме банк повинен створити умови, які б унеможливлювали отримання та використання кредитних коштів у великих сумах без особистої ідентифікації. Оскільки позивачем не доведено вини відповідача в недобросовісності та сприянні незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції зі списання коштів з картки відповідача, останній просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (том 1, а. с. 134-137).

15.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача Пасечник Ю.А. , з посиланням на вимоги чинного законодавства, зазначає, що факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним договором 1 та кредитним договором 2 підтверджуються наданими суду копіями виписок по рахунку, що підтверджує переказ та зарахування грошових коштів на рахунок відповідача. Виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника, відкритих в рамках кредитних договорів, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитними договорами, а отже, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту. На виконання зазначених умов передбачених Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», сторонами в тому числі і позичальником - ОСОБА_1 власноруч було підписано кредитний договір 1 та за допомогою електронного підпису 20.01.2024 підписано кредитний договір 2. Позивач вказує, що наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання кредитних договорів, Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними. Внесення відомостей до ЄРДР не є підтвердження факту вчинення злочину. Інформація, яка зазначається у витягу із ЄРДР внесена слідчим поліції виключно згідно даних та відомостей, які зазначив сам ОСОБА_1 в своїй заяві і це в жодному разі ніяким чином не свідчить про правдивість та достовірність цих слів та не встановлює фактів вчинення чи не вчинення кримінального правопорушення та не є підтвердженням вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку у кримінальній справі. Предметом розгляду у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань за укладеними кредитними договорами, зокрема повернення отриманих кредитних коштів та сплата відсотків. Встановлення факту можливого шахрайства третіми особами не впливає на наявність та обсяг зобов`язань відповідача перед банком. Як зазначено в обвинувальному акті, в результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 115 000,00 грн, в той час як ціна позову заявлена АТ «Райффайзен Банк» до стягнення становить - 208218,94 грн. ОСОБА_1 у відзиві не зазначається, чи заявлено ним в межах кримінальної справи цивільний позов. На думку позивача, відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б унеможливлювали розгляд спору по суті (том 1, а. с. 161-188).

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, провадження у справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, за результатами розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1,2 ст.361 КК України (справа №344/11556/25).

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 липня 2026 року скасовано ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 05 травня 2026 року про зупинення провадження у справі, а справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 09 липня 2026 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 26 серпня 2026 року о 12 год 20 хв.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві. Також представник позивача повідомила, що відповідач був діючим клієнтом банку станом на день укладення договорів, внаслідок виконання яких наразі виникла заборгованість у відповідача. Звернула увагу, що долученими до матеріалів справи записами розмов з Інформаційного центру банку підтверджується, що відповідач телефонував для з`ясування, коли кошти надійдуть, підтвердивши факт надання заяви на отримання кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вказав, що грошові кошти від банку йому не надходили, він їх не отримував та не користувався. Він став жертвою шахрайських дій третіх осіб, зокрема посилався на відкрите кримінальне провадження, яке перебуває на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1,2 ст.361 КК України (справа №344/11556/25).

Суд, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

1. Судом встановлено, що 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав заяву до позивача та уклав угоду №PDV2-2320177, якою прийняв (акцептував) Публічну пропозицію/Угоду (даної іменовану як «Заява»). Згідно з цією заявою, ОСОБА_1 прийняв умови Публічної пропозиції банку на отримання банківських послуг, які детально описані у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб, висловивши свою повну й беззастережну згоду з ними (том 1, а. с. 26-27).

03 березня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту кредиту «Кредитна картка» №010/27813/82/1478142 (тип кредиту - кредитування рахунку) до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Угоди №PDV2-2320177 від 22.02.2018) (том 1, а. с. 21-23).

Згідно із п.2.1.,2.2. Заяви банк надає клієнту послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку(кредит). Для надання послуги споживчого кредиту банк відкриває клієнту картковий рахунок (далі - КР) на умовах згідно п.7. Заяви.

На умовах Заяви з дати встановлення (зміни) поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на КР надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР, із здійсненням банком договірного списання коштів кредиту з КР у визначених договором випадках, виконанні банком інших операцій за КР відповідно до умов договору (п.2.3. Заяви).

Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування - 30000,00 грн. Поточний ліміт встановлюється в межах максимального ліміту кредиту, що складає 500000,00 грн (п.3.1., 3.1.2. Заяви).

Згідно з п.3.3. Заяви строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 4 Заяви протягом якого клієнт має право користуватися кредитом. Строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Зміна строку кредиту є можливою у разі неотримання банком відмови клієнта від подовження строку кредиту, а також з метою виконання обов`язку клієнта щодо погашення кредиту без права його отримання (підпункт 2.3.4. пункту 2.3. статті 2 розділу 6 Правил).

Проценти (за користування кредитом протягом строку кредиту та у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту), в тому числі за користування недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 48% річних;процентна ставка у разі неповернення клієнтом кредиту в останній день строку кредиту становить 48% річних (п.3.5. Заяви).

Проценти нараховуються та сплачуються клієнтом щомісяця з урахуванням Пільгового періоду в порядку, визначеному п.п.2.5.1.-2.5.4 п.2.5. ст.2 розділу 6 Правил (п.5.1. Заяви).

Клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Порядок та умови погашення заборгованості за кредитом, в тому числі недозволеного овердрафту визначається п.2.5.5.-2.5.1.13. п.2.5. ст.2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження - в останній робочий день строку кредиту (п.5.2. Заяви).

Відповідно до п.7.1. Заяви банк відкриває клієнту картковий рахунок НОМЕР_2 в гривні, випускає та надає клієнту ПК, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням ПК або її (їх) реквізитів відповідно правил Платіжних систем, Правил та Тарифів.

У п. 8.2. Заяви вказано, що клієнт визнає та підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб, зобов`язується дотримуватися умов Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою застосовуються всі положення Правил, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом.

Договір укладений у письмовій формі та підписаний особистим підписом відповідача ОСОБА_1 . Відповідачем також було підписано Додаток № 1 до Заяви про надання кредиту, яким визначено умови надання кредиту (том 1, а. с. 23 зворот), Додаток №2 до Заяви про надання кредиту, яким визначено ліміти на здійснення операцій по картковому рахунку з використанням платіжних карток (том 1, а. с. 24), паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», який містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної процентної ставки, тощо (том 1, а. с. 25-25 зворот).

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Користування ним картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості (том 1, а. с. 6-8) та випискою по рахунку відповідача (том 1, а. с. 28-36).

У виписці по рахунку відповідача за період з 01.01.2023 по 05.06.2024 чітко прослідковується факт використання відповідачем кредитних коштів, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення таких операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами: знімав готівку, здійснював безготівкові платежі та частково сплачував заборгованість за договором.

Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надав кредитну картку до нього, а відповідач, отримавши кредитну картку, фактично отримав платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Станом на 10.06.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором №010/27813/82/1478142 від 03.03.2023 становила 74962,32 грн, з яких: 64000,00 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом та 10962,32 грн - заборгованість за недозволеним офердрафтом, у тому числі, прострочена заборгованість з обов`язкового щомісячного внеску 19996,20 грн (том 1, а. с. 6-7).

2. Судом установлено, що 20 січня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671, у якій ОСОБА_1 просив надати йому кредит на таких умовах: сума 115247,32 грн, строк 72 місяці (том 1, а. с. 11).

Крім того, 20.01.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено Додаток до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/угоди №PDV2-2320177 від 22.02.2018 - Заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671. Заява-договір підписана відповідачем електронним підписом 742464 НОМЕР_3 , позначка часу АЦСК 20.01.2024 19:27 (том 1, а. с. 12-16).

Крім того, 20 січня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву №014-RO-82-251848671 на приєднання до договору добровільного страхування життя №РБ1704-г від 03.03.2023 (індивідуальна частина), підписанням якої ОСОБА_1 акцептував/прийняв пропозицію ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя» на укладення договору страхування для клієнтів-фізичних осіб, які отримують в АТ «Райффайзен Банк» споживчий кредит за програмою «Кредит готівкою», в порядку та на умовах, викладених у договорі, та висловив повну та безумовну згоду з його умовами. Ця Заява є акцептом Пропозиції, підтверджує досягнення згоди між ним та страховиком з усіх істотних умов договору та є доказом його укладення (том 1, а. с. 16 зворот -18).

Згідно із п.2.1.-2.3. Заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 банк надає клієнту послугу споживчого кредиту «Кредит готівкою». Для надання послуги споживчого кредиту банк відкриває клієнту поточний рахунок «Для виплат». На умовах цієї Заяви-договору з дати надання кредиту банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 115247,32 грн (сума кредиту), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Кредит надається для: власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника у розімірі 113000,00 грн та оплати клієнтом страхового платежу в розмірі 2247,32 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», ліцензія серії АВ№483242 від 05.10.2009, страховим посередником якого виступає банк (п.3.1.,3.1.1.,3.1.2. Заяви).

Згідно з п.3.2. Заяви строк кредиту 72 місяці з 20.01.2024 (дата надання кредиту) по 20.01.3030 (дата останнього щомісячного ануїтетного платежу, визначеного Графіком.

Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована і становить 41,90 % річних (може бути змінена в порядку та на умовах п.2.4.1. Заяви (п.3.3 Заяви).

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 20 числа кожного календарного місяця згідно Графіка. Дата та сума переказу коштів з КР на поточний рахунок (дата договірного списання) - з метою виконання грошових зобов`язань за кредитом, клієнт доручає банку здійснювати 19 числа (але не пізніше дати визначеної п.3.4. п.3 Заяви-договору) кожного місяця договірне списання коштів з КР на поточний рахунок в сумі 4395,43 грн, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно Графіку (п.3.4.,3.4.1. Заяви).

Згідно з п.3.6. Заяви-договору, сторони погодили, що у разі настання обставин дефолту (підпункт 3.6.2 пункту 3.6 статті 3 розділу 6 Правил) банк має право відмовити клієнту у наданні кредиту (з припиненням зобов`язання банку надати кредит) та/або вимагати дострокового виконання клієнтом зобов`язань за кредитом, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів та пені, про що направляє клієнту письмове повідомлення. На письмову вимогу банку клієнт повинен здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитом у відповідності до умов, зазначених у цьому письмовому повідомленні. У разі невиконання цієї вимоги банк має право пред`явити вимогу поручителям та/або вжити заходи для стягнення заборгованості клієнта за кредитом, які не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 6.2, 6.3 Заяви - договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил та Тарифів банку на ведення обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Клієнт зобов`язується дотримуватися умов Правил, зокрема тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних/карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї Заяви-договору клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цією Заявою-договором застосовуються всі положення Правил, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний клієнтом. Клієнт підтверджує, що до підписання Заяви-договору він отримав всю інформацію стосовно послуги споживчого кредиту та послуги відкриття та ведення поточного рахунку «Для виплат» в обсязі та в порядку, що передбачені ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» та ст.30 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, було підписано Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки (із урахуванням вартості всіх супровідних послуг), який є додатком №1 до Заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 (том 1, а. с. 18 зворот-20).

Також, підписавши електронним підписом паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту, додатковою інформацією та з іншими важливими правовими аспектами. (том 1, а. с. 9-10).

Оскільки зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, письмова форма даного правочину дотримана, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. При цьому, на виконання вимог ч.1 ст.638ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він у силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 06.06.2023 по 06.06.2024, вбачається, що Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_4 22 січня 2024 року було здійснено виплату за кредитним договором №014-RO-82-251848671 в розмірі 115247,32 грн (том 1, а. с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Райффайзен Банк» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів, тоді як позичальник свої договірні зобов`язання виконував неналежним чином, тіло кредиту та проценти за його користування у відповідності до умов договору та Графіку платежів ним не сплачувалися своєчасно.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 станом на 07.06.2024 становив 133256,62 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 115247,32 грн, у тому числі прострочена заборгованість 1700,94 грн; заборгованість за відсотками 18009,30 грн, у тому числі прострочена заборгованість 15634,45 грн (том 1, а.с.8-8 зворот), що не спростовано відповідачем, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.

Суд вважає правомірним нарахування АТ «Райффайзен Банк» процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку дії договору, адже ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, а тому посилання відповідача в усних запереченнях на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України про відсутність законних підстав стягнення відсотків під час воєнного стану, є неспроможним.

Відповідно до ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць,а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою,та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Даний позов АТ «Райффайзен Банк» скеровано до суду 24.02.2026, тобто пред`явлено вимогу про дострокове погашення кредиту та процентів за кредитним договором №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024, термін повернення яких мав настати 20.01.2030.

Водночас, АТ «Райффайзен Банк» 10.06.2024 направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, у якій поінформувало позичальника про розмір наявної простроченої кредитної заборгованості та необхідність її погашення протягом 30 календарних днів, яка відповідачем проігнорована й порушення зобов`язання не усунуте. При цьому, обраний кредитодавцем спосіб комунікації з боржником відповідає умовам п.15 договору, що відповідачем не спростовано та свідчить про дотримання позивачем приписів ч.4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». В судовому засіданні відповідач підтвердив, що був обізнаний із відповідними вимогами банку.

Як вбачається з матеріалів справи, СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12024052390000122 від 15.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 361 КК України, в якому 26 червня 2025 року прокурором було затверджено обвинувальний акт і скеровано його до суду. Потерпілим за одним із епізодів пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення є ОСОБА_1 , з банківської картки якого в АТ «Райффайзен Банк» шляхом шахрайських дій знято кошти в сумі 115000,00 грн (том 1, а. с. 142-147).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2025 року вказане кримінальне провадження було зупинено на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України до звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з військової служби (том 1, а. с. 148-149).

З роздруківки інформації про вхідні повідомлення отриманих клієнтом оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» ОСОБА_1 на номер НОМЕР_3 за період з 20.01.2024 по 22.01.2024, яка витребовувалась судом за клопотанням сторони позивача, убачається, що згідно з даними інформаційних систем Компанії електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_3 у період часу 20.01.2024 та 22.01.2024 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеоособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації, відповідно до «Порядку ідентифікації кінцевих користувачів послуг», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 07.12.2022 № 235 та за жодною особою номер зареєстрований не був. Щодо інформації про вхідні SMS-повідомлення по телефонному номеру НОМЕР_3 від абонента з альфанумеричним іменем «Raiffeisen», були зафіксовані комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар», за добу 20.01.2024: дата та час фіксації 20.01.2024 10:03:41, 20.01.2024 10:06:22, 20.01.2024 18:40:54, 20.01.2024 18:48:23, 20.01.2024 18:49:14, 20.01.2024 19:25:02, тип з`єднання - вхідні СМС, контакт Raiffeisen, та за добу 22.01.2024: дата та час фіксації 22.01.2024 10:13:00, 22.01.2024 10:22:56, 22.01.2024 10:23:08, 22.01.2024 13:40:30, 22.01.2024 13:43:44, 22.01.2024 14:03:26, 22.01.2024 14:08:22, 22.01.2024 14:12:42, тип з`єднання - вхідні СМС, контакт Raiffeisen. В інформаційних системах Компанії відомості про зміст (текст, звукозаписи) SMS-повідомлень, вхідних та вихідних дзвінків абонентів не фіксується обладнанням та не зберігається, оскільки статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Фіксація інформації, яка передається під час зв`язку абонентами, здійснюється органами досудового розслідування виключно в рамках оперативно-розшукових заходів, в порядку ст.ст. 263, 268 КПК України та мають винятковий і тимчасовий характер і можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства. Відповідно, оператор може встановити лише факт отримання SMS-повідомлення проте не може підтвердити що отримані SMS-повідомлення містили коди/паролі/ідентифікатори (том 2, а. с. 241-244).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник зобов`язаний негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити надавача платіжних послуг у визначеному договором порядку про факт виконання з його рахунку неналежної або неакцептованої платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією. Платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг протягом 90 календарних днів з дати списання коштів за такою операцією з його рахунку. Зазначений у цій частині строк не застосовується, якщо надавач платіжних послуг не дотримався свого обов`язку щодо інформування платника про виконані платіжні операції згідно з вимогами цього Закону.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (частина п`ята статті 87 «Про платіжні послуги»).

Пунктами 136, 140, 143, 144, 146, 147, 148 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, визначено, що користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.

Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог відповідач вказує, що він особисто не використовував електронний платіжний засіб, він не сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а одразу після виявлення підозрілих операцій з коштами повідомив банк та правоохоронні органи про вчинення кримінального правопорушення, а тому за вказаних обставин він не може нести відповідальність за такі платіжні операції та за відповідні правові наслідки у виді сплати суми боргу за кредитами та нарахованими відсотками, що настали у зв`язку із здійсненням таких операцій. На думку відповідача, належних доказів, які б підтверджували, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню будь-якої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з використанням його рахунків, позивач не надав.

Суд відхиляє такі доводи відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач погодився на надання кредиту, будь-яких підстав вважати, що в момент вчинення кредитного договору сторонами не було додержано вимог статті 203 ЦК України немає, оскільки Заяву про надання кредиту «Кредитна картка» №010/27813/82/1478142 від 03.03.2023, додатки до неї, паспорт споживчого кредиту, а також Заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671, паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», Графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки підписані ОСОБА_1 за допомогою удосконаленого електронного підпису, тобто вказані документи є належними та допустимими доказами, якими підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.

Наявність кримінального провадження №12024052390000122 від 15.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 361 КК України, у якому потерпілим за одним із епізодів є ОСОБА_1 , з банківської картки якого в АТ «Райффайзен Банк» шляхом шахрайських дій знято кошти в сумі 115000,00 грн, не доводить того, що саме треті особи заволоділи персональними даними ОСОБА_1 з метою укладення оспорюваних кредитних договорів і уклали їх від його імені та без його волі.

До того ж, як слушно вказує представник позивача, предметом цього позову є стягнення з відповідача заборгованості за двома кредитними договорами на загальну суму 208218,94 грн, тоді як згідно обвинувального акту в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на суму 115000,00 грн і відповідачем не надано доказів пред`явлення у кримінальному провадженні цивільного позову, зокрема й у розмірі пред`явленого АТ «Райффайзен Банк» до стягнення кредитного боргу.

Посилання ж відповідача на те, що він звертався до поліції за фактом зняття коштів із обох його банківських карток не можуть бути взяті до уваги, оскільки ця обставина не випливає з обвинувального акту, тоді як саме він є процесуальним документом і предметом судового провадження, із яким відповідач пов`язує свої заперечення факту укладення ним спірних кредитних договорів, отримання кредитних коштів та наявності у нього заборгованості.

На переконання суду, сама по собі наявність кримінального провадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення кримінального правопорушення щодо позичальника до винесення вироку суду, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення від обов`язку належного виконання договірних зобов`язань та виконання позичальником Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.

Суд вважає, що саме відповідач повинен довести, що він не передавав третім особам свої персональні дані, відомості про номер рахунку, реквізити банківської картки та інше, оскільки будь-який укладений договір діє за замовчуванням (презумпція правомірності правочину) і саме на особу яка вважає його недійсним і покладається тягар доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів розірвання або визнання недійсними кредитних договорів №010/27813/82/1478142 від 03.03.203 та №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024, на підставі яких виникли зобов`язання у відповідача перед позивачем щодо сплати кредиту в судовому порядку на час розгляду даної справи, сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначені договори є обов`язковими для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

З огляду на те, що відповідачем не дотримані умови вказаних вище кредитних договорів, враховуючи, що останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій з видачі кредитних коштів, доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитними договорами, а також доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитними договорами у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №23128 від 19.02.2026, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 611, 625, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» достроково заборгованість в загальному розмірі 208218,94 грн, яка складається із заборгованості за Заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010/27813/82/1478142 у розмірі 74962,32 грн та заборгованості за Заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-251848671 від 20.01.2024 у розмірі 133256,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений і підписаний 09.10.2026 о 14 год 00 хв.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (адреса: вул. Генерала Алмазова, 4-А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко