Постановление суда № 140476005, 06.10.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/197/26

Номер провадження 1-кп/339/30/26

У Х В А Л А

06.10.26 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілих ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023091160000236 щодо обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого начальником сектору польового сервісу ЕВН УНПС АТ «Укрнафта», одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.272 КК України.

Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22 год до 06 год наступного дня терміном 60 днів та покладення процесуальних обов"язків: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Клопотання обгрунтовано тим, що і надалі продовжують існувати ризики переховування від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, має можливість виїхати за межі Івано-Франківської області, України, та як має на утриманні 3 дітей; незаконно впливати на потерпілого чи свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зокрема, обвинувачений може не з`являтися на виклики, посилаючись на різні нібито поважні причини.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений та захисник заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи особливості умов праці ОСОБА_5 , пов`язані з постійними (систематичними) відрядженнями за межі області та району та позитивну процесуальну поведінку під час судового розгляду.

Вирішуючи питання про обґрунтованість клопотання прокурора, суд зважає на те, що відповідно до ст.3, 8 Конституції України, ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

З матеріалів провадження вбачається, що дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, на підприємстві, особою яка зобов`язана їх дотримуватися, що спричинило загибель людини.

Вказане обвинувачення ОСОБА_5 обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами огляду місця події, допиту свідків, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потерпілими, висновками за результатами проведення розслідування нещасного випадку, експерта за результатами проведення судової експертизи безпеки життєдіяльності в їх сукупності.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце роботи та проживання, міцні соціальні зв`язки, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

При розгляді клопотання суд виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Так, ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого чи свідків, є вірогідним, оскільки йому відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, зі свідками перебував та з деякими по даний час перебуває у професійних відносинах, а тому в силу професійної діяльності особи можуть підпадати під негативний вплив обвинуваченого, тому суд погоджується з доводами прокурора в частині ймовірного тиску на потерпілого та свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід врахувати і те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, у разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованих йому злочинах, останній може понести реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки має на утриманні 3 неповнолітніх дітей та може виїхати за межі України.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Щодо ризику незаконно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зокрема, обвинувачений може не з`являтися на виклики, посилаючись на різні нібито поважні причини, то вказаний ризик є недоведеним.

ОСОБА_5 за викликом суду в судові засідання з`являється своєчасно та жодного разу не подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

З метою виїзду за межі Івано-Франківської області у відрядження обвинувачений та захисник згідно норм законодавства звернулися до суду з клопотаннями про надання дозволу на виїзд.

Ухвалою суду від 09 червня 2026 року надано ОСОБА_5 дозвіл на виїзд за межі Івано-Франківської області з 09 червня 2026 року по 13 червня 2026 року з врахуванням часу перебування в дорозі та зобов`язано невідкладно повідомити Болехівський міський суд Івано-Франківської області про повернення до Івано-Франківської області. На виконання вказаної ухвали ОСОБА_5 після прибуття до Івано-Франківської області повідомив про це суд.

02 вересня 2026 року ухвалою суду клопотання обвинуваченого про надання дозволу на виїзд за межі Івано-Франківської області задовольно частково та надано обвинуваченому дозвіл на виїзд за межі Івано-Франківської області 02 вересня 2026 року до місця призначення Борислав.

Отже, з врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_5 та тяжкості інкримінованого йому діяння, внаслідок його наступили тяжкі наслідки - смерть людини, а також той факт, що не допитано потерпілих, свідків, суд вважає за необхідне продовжити строк домашнього арешту.

Відтак, суд не погоджується з доводами обвинуваченого та захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та дійшов висновку про відсутність підстав для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, оскільки при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби, враховано його трудову діяльність, пов`язану з постійними відрядженнями.

Крім того, у відповідності до п.3 ч.5 ст. 194 КПК України, у разі відрядження по місцю праці обвинувачений зобов`язаний повідомити суд про зміну свого місця роботи та надати відповідні накази про відрядження, що дозволить повноцінно виконувати його трудові обов`язки.

Тобто, обвинувачений не позбавлений права під час перебування під домашнім арештом звернутися до суду про надання дозволу на залишення місця проживання.

На думку суду, втручання у права обвинуваченого шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає принципу пропорційності, оскільки є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не є надмірним порівняно з метою, яку переслідує застосування такого заходу.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не усуне встановлених ризиків, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, а отже, наявні підстави для продовження строку його дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.181, 372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні обвинуваченому залишати з 22-00 години до 06-00 години наступного дня місце проживання по АДРЕСА_1 строком на 60 днів із покладенням на нього обов`язків:

- прибувати до Болехівського міського суду за першою вимогою у призначений час;

- не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Попередити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених, згідно ухвали суду обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ Національної поліції України відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 09 жовтня 2026 року о 10 год.

Суддя ОСОБА_1