Постановление суда № 140474671, 09.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

09.10.2026

Справа №522/3050/26

Провадження №1-кп/522/2507/26

УХВАЛА

Іменем України

9 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22026160000000139 від 25 лютого 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Старобільськ, Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Чернігів, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючої, раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисники адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України та ОСОБА_4 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України.

Під час судового засідання, прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Клопотання обґрунтував тим, що відносно ОСОБА_3 продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України. А саме, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працевлаштований та у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, тому обвинувачений може мати намір переховуватись від суду з метою уникнення покарання, знищити або спотворити будь-яку річь що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 мотивуючи його тим, що відносно ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 ч. 1 п.п. 1, 3, 5 КПК України. А саме, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працевлаштована та у неї відсутні міцні соціальні зв`язки, обвинувачена може мати намір переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Також, обвинувачена може незаконно впливати на свідків з метою відмови від показів. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та зазначила, що вказані прокурором ризик не є доведеними. Також, просила замінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки зазначені прокурором ризики є необґрунтованими та недоведеними. Просив визначити обвинуваченій розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 14.08.2026 року, відносно ОСОБА_3 було встановлено продовження існування ризиків передбачених статтею 177 ч.1 п. 1, 5 КПК України та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13.10.2026 року.

Що стосується ризику передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України, то суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, може переховуватись від суду з метою уникнення від покарання.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Що стосується ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.3 КПК України, відносно ОСОБА_3 а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків то суд не вважає слушними посилання прокурора на його наявність.

Крім того, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може продовжувати злочинну діяльність.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 судом не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків, суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризику можливого переховування останнього від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.

Враховуючи вищезазначене, на теперішній час підстави для скасування чи зміни обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, при винесенні ухвали про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого в тому числі статтею 258 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно ОСОБА_3 , оскільки особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Що стосується ОСОБА_4 , то судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 14.08.2026 року, відносно обвинуваченої було встановлено продовження існування ризиків передбачених статтею 177 ч.1 п. 1, 5 КПК України та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.08.2026 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що раніше встановлені ризики відносно ОСОБА_4 , передбачені п.п. 1, 5 ч.1 статті 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, наразі не зменшилися та продовжують існувати з високим ступенем ймовірності.

Що стосується ОСОБА_4 , то суд бере до уваги, що вона обвинувачується у скоєні особливо тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років та, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує їй у разі визнання винуватою, може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.

Що стосується ризику, передбаченого статтею 177 ч. 1 п.3 КПК України, відносно ОСОБА_4 , то суд не вважає слушними посилання прокурора на те, що вказаний ризик продовжує існувати.

Також відносно обвинуваченої продовжує існувати ризик передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може продовжувати злочинну діяльність так як не є працевлаштованою та не має сталих соціальних зв`язків.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 судом не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків, суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризику можливого переховування останнього від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.

Враховуючи вищезазначене, на теперішній час підстави для скасування чи зміни обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до положень статті 183 КПК України, при винесенні ухвали про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого в тому числі статтею 258 КК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно ОСОБА_4 , оскільки особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченим не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 8 грудня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 14 ч.1, 258 ч.2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 8 грудня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі Апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Суддя Приморського

районного суду міста Одеси ОСОБА_1