Постановление суда № 140474663, 08.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11794/26-Е

Провадження № 2/522/9512/26

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ спільно сумісного майна,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ спільно сумісного майна, в якій позивач просить:

встановити факт, що має юридичне значення - проживання позивача та відповідача однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з грудня 2019 по квітень 2026 року;

визнати спільною сумісною власністю майно, набуте в період спільного проживання, а саме:

- квартиру двоповерхову, загальною площею 85.2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- апартаменти у Республіці Болгарія загальною площею 35 кв.м., які розташовані в туристичному комплексі «Луксор», р-н Юрта під дорогою, м. Светі-Влас, Община Несебир, Бургаська обл., 8256, Болгарія, студія 2, пов. 4;

- апартаменти у Республіці Болгарія загальною площею 45 кв.м., які розташовані в курорт «Сонячний Берег», р-н Фрегата, Община Несебир, Бургаська обл., 8240, Болгарія;

- легковий автомобіль Mini Cooper, червоного кольору (кабріолет), р/н НОМЕР_1 ;

здійснити поділ спільного сумісного майна наступним чином:

- залишити у власності відповідача усе майно;

- стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію у сумі 100000 євро замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на вказане майно, за його згодою.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (ч. 7 ст. 43 ЦПК України).

На позивача покладається обов`язок надання доказів на підтвердження направлення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Однак в порушення зазначених вимог до позовної заяви не додано доказів, які підтверджують надсилання позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства (абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закону України № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Одночасно з позовною заявою позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до початку розгляду справи по суті, посилаючись на складнощі з отриманням відомостей про ринкову вартість нерухомого майна, розташованого в Республіці Болгарія, та автомобіля, а також на неможливість остаточно визначити загальну вартість майна.

Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може за клопотанням сторони, враховуючи її майновий стан, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за наявності визначених законом умов.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує необхідність відстрочення сплати судового збору переважно труднощами з визначенням ринкової вартості окремих об`єктів майна, що не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, які відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

У зв`язку з викладеним суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовна заява містить вимоги майнового і немайнового характеру.

Отже, позивач зобов`язаний був сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за позовні вимоги майнового характеру за ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, до позовної заяви не додані докази сплати позивачем судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ціну позову щодо вимог майнового характеру та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається вартістю майна у позовах про визнання права власності на майно або його витребування.

Згідно з п. п. 2, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, тобто ринкова вартість на день подання позову.

За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Враховуючи, що предметом позову є вимога про поділ майна, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості майна, визначеної у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

До позовної заяви не додано документів, з яких можливо визначити дійсну вартість всіх об`єктів нерухомого та рухомого майна на момент подання позовної заяви, щодо яких позивачем заявлена вимога про поділ . Позивач прямо зазначає, що не має у своєму розпорядженні належних відомостей щодо ринкової вартості нерухомого майна в Болгарії та автомобіля, а також вважає наявну оцінку квартири в Україні такою, що не відображає її дійсної ринкової вартості.

У позовній заяви позивачем пред`явлено позовні вимоги щодо двох об`єктів нерухомості, які знаходяться в Республіці Болгарія, та щодо транспортного засобу, зареєстрованого в іноземній державі, які позивач просить визнати спільною сумісною власністю, набутою в період спільного проживання, та здійснити поділ вказаного майна.

У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон № 2709-IV) визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема: - хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; - об`єкт правовідносин перебуває на території іноземної держави.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2709-IV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, а саме: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (стаття 4 Закону № 2709-IV).

Згідно із частинами першою, другою статті 38 Закону № 2709-IV право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано (частина перша статті 40 Закону № 2709-IV ).

У частині другій статті 42 Закону № 2709-IV визначено, що захист права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться.

У позовній заяві позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав, визначених ст. 76, 77 Закону № 2709-IV, для розгляду судами України справи про визнання спільною сумісною власністю майна, яке знаходиться та зареєстроване в іншій державі.

Викладене свідчить про недотримання позивачем вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом:

- наведення позивачем обставин та надання відповідних доказів, які свідчать про підсудність судам України у відповідності до вимог ст. 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» справи з іноземним елементом - в частині майна, яке зареєстроване в іншій державі;

- надання до суду доказів надсилання відповідачу ОСОБА_2 копій поданих до суду документів (позовної заяви з додатками) з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України;

- визначення ринкової вартості майна щодо якого заявлені позовні вимоги на день подання позовної заяви до суду, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- визначення ціну позову згідно з вимогами ст. 176 ЦПК України, виходячи з ринкової вартості спірного майна та заявлених вимог про стягнення коштів;

- сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового та немайнового характеру за ставками: за позовну вимогу немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1064,96 гривень (3328 х 0,4 х 0,8) та за позовну вимоги майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Згідно з п. 7 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-754/0/4-13 «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

З огляду на викладене, суд не може приймати до уваги додані до позовної заяви документи, які складені іноземною мовою та не супроводжуються засвідченим перекладом українською мовою.

Ухвала постановлена 08.10.2026 з урахуванням значної навантаженості та періоду тимчасової непрацездатності судді з 09.09.2026 до 28.09.2026.

Керуючись ст. ст. 43,175,177,185, 187, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ спільно сумісного майна відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна, поділ спільно сумісного майна - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Юлія ЧОРНУХА