Решение № 140469455, 06.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №465/11911/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №159774 від 07.11.2024 року у розмірі 51576,68 коп. та понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач покликається на те, що 07.11.2024 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 159774 на 43530,00 грн Позичальник приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. На виконання умов кредитного договору, 07.11.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 , відповідача, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. 16.04.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимог №3 від 04.06.2025 до договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 53676,68 грн. та складається з наступного: 33046,52 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17829,16 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 701 грн. - заборгованість по комісії; 2100,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Враховуючи наведене, просить позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31.12.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Галицького районного суду м. Львова за підсудністю.

06.02.2026 року справа надійшла на адресу Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.02.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.06.2026 року до суду надійшла заява представниці відповідача адвокатеси Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.03.2026.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.07.2026 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2026 року у справі №465/11911/25. Заяву представниці відповідача адвокатеси Зачепіло Зоряни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 19.03.2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено. Скасувано заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.03.2026 року винесене у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Представник позивача, згідно позовної заяви, просив проводити розгляд справи за його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка та її представниця у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судовго засідання до суду не надходило. З матеріалів справи вбачається, що представниця відповідачки просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначає, що Умови та Правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, відповідачкою не підписувалися, а позивачем не надано доказів того, що такі Умови та Правила були складовою частиною договору, укладеного між сторонами. Зокрема, відповідачка не була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а їх примірник їй не надавався. Крім того, представниця відповідачки зазначає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не підтверджує факт ознайомлення відповідачки з такими умовами та погодження з ними. На думку відповідачки, заява позичальника, Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи можуть становити договір про надання банківських послуг лише за умови доведеності факту ознайомлення позичальника з ними та їх прийняття. Також відповідачка посилається на те, що позивачем не надано належних доказів оформлення та укладення між сторонами договору у відповідній формі, а також доказів отримання нею Умов та Правил надання банківських послуг, Пам`ятки клієнта і Тарифів, які б у сукупності із заявою свідчили про укладення договору про надання банківських послуг. Крім того, відповідачка заперечує проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, зазначаючи, що позивачем не надано належних первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували видачу кредиту та його погашення, зокрема платіжних доручень, меморіальних ордерів, розписок, чеків тощо. Вважає, що надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості самі по собі не є достатніми доказами наявності та розміру заборгованості. Також відповідачка зазначає, що позивачем не надано належних доказів щодо складових заявленої до стягнення суми заборгованості та підстав її нарахування. Представниця відповідачки також посилається на те, що умови договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту є несправедливими та просить врахувати зазначені обставини при вирішенні спору. У задоволенні позову просить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.11.2024 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 159774 на суму 43530,00 грн /а.с.37-40/

Позичальник приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом 43119fb0, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. На виконання умов кредитного договору, 07.11.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 , відповідача, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію первісного кредитора.

Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

16.04.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС» та позивачем укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимог №3 від 04.06.2025 до договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача./а.с.6-8/.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно п. 1.5. Договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору.

Пунктом 2.1. Договору факторингу 1 встановлено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується її прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах визначених цим договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.

Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 53676,68 грн, та складається з наступного: 33046,52 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17829,16 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 701 грн. - заборгованість по комісії.

Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.06.2025- 01.11.2025

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідачкою ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами кредитних договорів, доказів погашення заборгованості за укладеними кредитними договорами відповідачкою суду не надано, суд вважає, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеними вище кредитними договорами.

Разом з тим, позивачем, в розмір заборгованості за тілом кредиту включено комісію за надання кредиту в розмірі 701,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов кредитного договору № 159774 від 07.11.2024 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 701,00 грн., встановлена в п.2.5 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних ,коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

Оскільки положення кредитного договору № 159774 від 07.11.2024 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 701,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за комісією за надання кредиту в сумі 701,00 грн., яка за своєю правової природою не є тілом кредиту, тому безпідставно включена позивачем до суми заборгованості відповідача за тілом кредиту.

Відповідачка не заперечує факту укладення кредитного договору, однак не погоджується із розміром заявленої до стягнення заборгованості та вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження її розміру.

Оцінюючи такі доводи, суд виходить з того, що позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого можливо встановити складові заявленої до стягнення суми та здійснені позивачем нарахування. При цьому відповідачкою не надано суду іншого розрахунку заборгованості, який би спростовував правильність розрахунку позивача чи підтверджував наявність заборгованості в іншому розмірі.

Щодо доводів відповідачки про те, що Умови та Правила надання банківських послуг не можуть вважатися складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки не містять її підпису, суд зазначає, що відповідно до змісту підписаної відповідачкою анкети-заяви остання разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.

При цьому відповідачка, підписуючи анкету-заяву, підтвердила, що ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та іншими документами, що регулюють відповідні правовідносини, та погодилася з ними. Доказів на спростування зазначеного відповідачкою суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка користувалася наданими кредитними коштами, що підтверджується відповідними виписками, а також здійснювала платежі на погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, суд встановив, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання кредитних коштів, позивач свої зобов`язання щодо надання кредиту виконав, а відповідачка, скориставшись кредитними коштами, належним чином та у повному обсязі свої зобов`язання щодо їх повернення не виконала.

Посилання відповідачки на ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували видачу кредиту та його погашення, суд також не бере до уваги, оскільки факт отримання та використання кредитних коштів підтверджується наявними у матеріалах справи виписками, а факт здійснення відповідачкою платежів рухом коштів за кредитним договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідачкою прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором суду не надано, суд вважає, що позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором, а тому позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 50 875,68 грн., що складається з 33046,52 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 17829,16 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2389,47 грн.

Разом з тим представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

За п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія договору надання правничої допомоги від 10.09.2025 року № 10/09/25-02, протокол погодження вартості послуг, додаткова угода № 25770875872, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» вбачається, що метою представництва є захист прав та законних інтересів клієнта, проведения необхідних процесуальних дій для досягнення найбільш сприятливого результату у справі на користь клієнта. Гонорар адвоката складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги (додаток №1до цього договору). Гонорар оплачується клієнтом у разі досягнення адвокатом мети представництва. Після досягнення адвокатом мети представництва адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Відповідно до наявного в позовній заяві розрахунку, адвокатом було надані наступні послуги: складання позовної заяви : 2 год. 5000,00 грн; - вивчення матеріалів справи: 2 год. 100,00 грн.; - складання адвокатського запиту: 1 год. 500,00 грн.; - складання клопотання про витребування доказів: 1 год. 500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до правових позицій Верховного суду, викладених у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19у розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, заявлені витрати в розмірі 7000,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 512, 514, 549, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 641, 644, 1077-1080, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш ИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №159774 від 07.11.2024 року у розмірі 50 875 грн.68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163) 4000, 00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ (адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43541163) 2389,47 грн. судового збору.

У задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 06.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.