Постановление суда № 140466374, 09.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

09 жовтня 2026 року № 520/30067/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) заяву представника позивача про забезпечення позову у справі №520/30067/26, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, про скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі відповідач), про скасування наказу ГУ ДПС у Харківській області про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 №3910-п від 04.09.2026 р.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

08.10.2026 року до суду звернувся представник позивача із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити дії наказу Головного управління ДПС у Харківській області №3910-п від 04.09.2026р. та заборонити Головному ДПС у Харківській області проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

В обґрунтування вищевказаної заяви заявником зазначено, що згідно до оскаржуваного наказу документальна позапланова перевірка фізичної особи платника податків ОСОБА_1 має проводитись з 20.10.2026р. тривалістю 5 робочих днів. Період проведення перевірки визначений з 01.01.2018р. по 01.07.2021р., тобто поза межами строків давності визначених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. А отже, оскаржуваний наказ є очевидно протиправним, та порушення прав фізичної особи ОСОБА_1 вищенаведеним наказом про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки є очевидним.

Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до проведення перевірки за даним очевидно протиправним наказом, що потягне за собою донарахування сум податків та зборів, прийняття податкових повідомлень - рішень, що в свою чергу потягне за собою необхідність звернення до суду з ще одним позовом - про скасування податкових повідомлень - рішень прийнятих контролюючим органом за результатами призначеної протиправним наказом позапланової перевірки.

Також зазначено, що оскільки вищенаведена перевірка є невиїзною, то не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки фізична особа - платник податків ОСОБА_1 не має можливості, перевірка буде проводитись в приміщенні податкового органу та без її дозволу на допуск до проведення перевірки.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та подані матеріали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Предметом спору в даній справі є скасування наказу ГУ ДПС у Харківській області про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 №3910-п від 04.09.2026 р.

У той же час у вказаній заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:

зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Харківській області №3910-п від 04.09.2026р.;

заборонити Головному ДПС у Харківській області проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав, передбачених частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, з обґрунтуванням такої необхідності, крім того, не вказано також підстав, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення реалізації права на оскарження протиправності наказу Головного управління ДПС у Харківській області про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 №3910-п від 04.09.2026 та необхідності його скасування.

Відтак, правомірність та оцінка наказу Головного управління ДПС у Харківській області про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ОСОБА_1 №3910-п від 04.09.2026 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті про його оскарження та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Заборона Головному управлінню ДПС у Харківській області проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі не є співмірною з питанням оскарження наказу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Керуючись нормами ст.ст. 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Чучко В.М.