Постановление суда № 140464285, 08.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12365/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши заяву позивача про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/12365/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

07.10.2026 року до суду надійшла заява позивача про відвід судді Петрової Л.М. у справі №440/12365/26, яка вмотивована тим, що суддею не вчинено жодних процесуальних дій з розгляду заяви від 02.10.2026. Позивач також посилається на скасування судових рішень в іншій справі.

За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі Білуха проти України, (заява №33949/02, пункти 49 - 50), в якому зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Позивач зазначає, що станом на день подання заяви суддею не розглянуто клопотання позивача, в якому він просив кваліфікувати неподання відзиву у справі як визнання позову. Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд зазначає, що відповідно до зазначеної норми кваліфікація неподання відзиву як визнання позову - є правом, а не обов`язком суду.

Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює порядку та термінів розгляду поданого позивачем клопотання. Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Додатково, суд звертає увагу позивача, що відповідно до матеріалів справи, відзив подано до Полтавського окружного адміністративного суду 30.09.2026 та зареєстровано відділом документального забезпечення-канцелярією 01.10.2026, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції.

Позивач також зазначає, що Другим апеляційним судом були скасовані рішення судді, постановлені в порядку виконання в іншій справі 440/2891/25. Водночас, в силу частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Таким чином доводи позивача, покладені в основу заяви про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки відсутні у справі та не повідомлені в заяві про відвід докази, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею Петровою Л.М. як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію».

З огляду на викладене суддя приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

За таких обставин відповідно частини 4 статті 40 КАС України задля вирішення по суті заяви від 07.10.2026 про відвід наявні підстави для передачі справи №440/12365/26 до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Для вирішення по суті заяви позивача від 07.10.2026 про відвід судді Петрової Л.М. передати справу №440/12365/26 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.М. Петрова