Постановление суда № 140464185, 09.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

09 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12043/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 в якій просить:

Визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_2 .

Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_3 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у строки встановлені судом надав докази сплати судового збору та уточнену позовну заяву, в якій просив:

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 .а, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_2 .

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), які полягають у відмові у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_2 та вжитті мобілізаційних заходів без урахування наявного статусу судді у відставці.

Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобовязаним відстрочки при ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) прийняти рішення про надання ОСОБА_2 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 18 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на час дії воєнного стану в Україні, з внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/12043/26.

07.10.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом:

Заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), його посадовим, службовим особам та повноважним представникам (в тому числі особам, які входять до складу мобільних груп оповіщення, патрулів та рот охорони), вчиняти будь-які дії щодо призову стосовно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на військову службу під час мобілізації, вживати заходи примусового виклику, затримання, доставлення до приміщень ТЦК, примусового направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та видачі мобілізаційних розпоряджень - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/12043/26.

Заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), його посадовим, службовим особам та повноважним представникам (в тому числі групам оповіщення та особам, відповідальним за ведення обліку), вчиняти будь-які дії щодо призову стосовно ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на військову службу під час мобілізації, вживати заходи мобілізаційного характеру, направляти повістки (як особисто, так і засобами поштового зв`язку), вимоги чи розпорядження, здійснювати примусове направлення на проходження ВЛК або затримання - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/12043/26

В обгрунтування заяви представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не підлягає призову згідно пункту 18 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 направляє повістки про виклик.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У силу пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.

А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та, як зазначає позивач у заяві про забезпечення позову, має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно до пункту 18 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Пунктом 18 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан продовжувався в Україні й надалі та діє й на даний час.

У силу частини дев`ятої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З аналізу зазначених норм слідує, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.

За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії.

Таким чином, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, викладений у постанові від 11.04.2024 у справі №520/7954/22.

Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (Кобеляки).

У свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував повістку №7298742 та повістку №8336568, якою ОСОБА_1 викликано до ТЦК з метою уточнення даних та для проходження медичного огляду.

Суд зазначає, що у разі задоволення позову в цій справі і набрання судовим рішенням законної сили, неможливо буде виконати рішення суду, якщо позивач вже буде мобілізований і отримає статус військовослужбовця. Така можливість є реальною і ставить під сумнів саму доцільність існування цього позову і судового провадження, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту порушеному праву в межах цієї справи.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що заявником доведено існування умови застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких заявлено позов, стане неможливим.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , його посадовим особам вчиняти будь які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/12043/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , його посадовим особам вчиняти будь які дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/12043/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Позивач: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Особа, якої стосується заборона: ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Удовіченко