Постановление суда № 140464016, 05.06.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4839/26

2/212/4420/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року

Покровського районний суд міста Кривого Рогу

У складі судді Хомченко Л.І.

секретар Сівак А.О.

за участю представника

позивача Сеньок О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном. шляхом скасування арешту майна

В С Т А Н О В И В :

Представником відповідача подана заява про відвід судді посилаючись на те ,що у провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 212/4839/26 за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування арешту. Справа перебуває в провадженні судді Хомченко Ліліі Іванівни. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є будь-які обставини, що викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності. У цьому процесі склалася виняткова ситуація, оскільки відповідачем є безпосередньо Бахмутський міськрайонний суд Донецької області. Указом Президента України від 14.02.2015 № 82/2015 суддю Хомченко Лілію Іванівну було переведено на роботу на посаду судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області (який, на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, з 28 квітня 2025 року перейменовано на Бахмутський міськрайонний суд Донецької області. Через активні бойові дії та зміну територіальної підсудності судових справ, рішенням Вищої ради правосуддя від 17.04.2025 № 828/0/15-25 суддю Хомченко Л. І. було відряджено для здійснення правосуддя до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу (наразі - Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області). Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.03.2026 № 476/0/15-26 строк відрядження для здійснення правосуддя судді Бахмутського міськрайонного суду Донецької області Хомченко Л. І. до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області продовжено на 1 (один) рік. Таким чином, у межах однієї справи виникла ситуація, коли суддя має розглядати позовні вимоги до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області, тоді як вона сама є чинним суддею цього ж Бахмутського суду (установи-відповідача), хоча тимчасово й відряджена для здійснення правосуддя до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Той факт, що на строк відрядження суддю Хомченко Л. І. зараховано до штату Покровського районного суду міста Кривого Рогу, не нівелює її постійного правового статусу як судді Бахмутського міськрайонного суду Донецької області, оскільки за місцем її постійної роботи штатна посада судді зберігається за нею в силу закону. Те, що вона тимчасово працює в іншому місті, не змінює того факту, що вона залишається частиною колективу суду-відповідача, та не припиняє її службових і професійних відносин із нашою судовою установою. Окремо варто зазначити, що згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики, суддя має заявити самовідвід, якщо у стороннього спостерігача можуть виникнути навіть мінімальні сумніви в її неупередженості. ОСОБА_2 залишається у штаті Бахмутського міськрайонного суду, розгляд нею справи, де відповідачем є її рідна судова установа, прямо суперечить професійній етиці та стандартам безсторонності. Право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає, що суддя має бути безсторонньою не лише внутрішньо, а й ззовні. Європейський суд з прав людини у справах «П`єрсак проти Бельгії» та «Веттштайн проти Швейцарії» наголошував, що у питаннях безсторонності вкрай важливою є зовнішня довіра суспільства до суду. Наявність постійного професійного та службового зв`язку між головуючою суддею та судом-відповідачем повністю руйнує це сприйняття безсторонності. У будь-якого стороннього спостерігача об`єктивно виникнуть сумніви в ухваленому рішенні. Щоб виключити такі сумніви та зберегти довіру до судової влади, ці обставини є безумовною підставою для відводу. Керуючись статтями 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, просила Заяву про відвід судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Хомченко Лілії Іванівни задовольнити. 2. Відвести суддю Хомченко Лілію Іванівну від розгляду цивільної справи № 212/4839/26, провадження № 2/212/4420/26.

Предстаник позивач просила відмовити у задоволенні заяви про відвід оскілки в заяві відсутні відомості щодо неупередженості судді.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Відповідно до статей 126, 129, 129-1 Конституції України, статей 6, 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність судді гарантуються Конституцією і законами України. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Необхідно зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Заявник при обґрунтуванні заявленого відводу, посилається на те ,що можуть виникнути навіть мінімальні сумніви в неупередженості судді .

Зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної позовної заяви.

Суд зазначає, що позивачем до заяви про відвід не долучено доказів на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду заяви чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України, посилання на те що можуть виникнути сумніви у неупередженості судді не може бути підставою для відводу.

Для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Відповідно, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у своїй заяві предстаник відповідача не навів аргументованих доводів, які могли б викликати сумніви в об`єктивності і неупередженості судді Хомченко Л.І. при розгляді даної цивільної справи. Ознак будь-якої прямої чи побічної зацікавленості судді Хомченко Л.І. які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності заявником не зазначено та під час розгляду даної заяви не встановлено, а тому вони не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні статті 36 ЦПК України. За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Отже, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість чи необ`єктивність головуючого у справі та обставин цієї справи, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність його відводу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді Хомченко Л.І. від розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном. шляхом скасування арешту майн необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 36-37, 39-41, 258-261, 268, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника відповідача Гончарової О.О. про відвід судді Хомченко Лілії Іванівни від розгляду цивільної справи № 212/4839/26 за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського міськрайонного суду Донецької області про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном. шляхом скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. І. Хомченко