Постановление суда № 140461925, 06.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 року м. Київ № 320/24375/26

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Педенко Д.В.,

від відповідача Кузьменко І.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом SKY LADDER LLC (ТОВ "СКАЙ ЛЕДДЕР")

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося SKY LADDER LLC (ТОВ "СКАЙ ЛЕДДЕР") з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що полягає у невиключенні Компанії SKY LADDER LLC та проекту IQOPTION LTD (www. iqoption.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України;

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку виключити Компанію SKY LADDER LLC, резиденка держави Антигуа і Барбуду та проєкт IQOPTION LTD (www. iqoption.com) з переліку інвестиційних проектів, які відповідають ознакам сумнівності та можуть нести загрозу втрати коштів громадян України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

На адресу суду, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить суд залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки інформацію щодо інвестиційного проекту «IQOPTION LTD» (www.iqoption.com) було розміщено на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ще у 2020 році, тоді як із відповідним позовом позивач звернувся лише у серпні 2026 року.

Відповідач наголошує, що зазначена інформація є відкритою, загальнодоступною та оприлюдненою на офіційному вебсайті державного регулятора, а тому позивач, діючи з належною обачністю як суб`єкт господарювання, діяльність якого пов`язана з відповідним інвестиційним проектом, мав об`єктивну можливість своєчасно дізнатися про включення такого проекту до списку сумнівних інвестиційних проектів. При цьому відповідач звертає увагу, що позивач позиціонує себе як правонаступника компанії IQOPTION LTD, рішення щодо зміни організаційно-правового статусу якої було прийнято ще 08.03.2021, а зміну найменування на SKY LADDER LLC здійснено 14.08.2023. На переконання відповідача, наведені обставини свідчать про те, що позивач мав достатньо часу та можливостей для перевірки інформації щодо належного йому проекту на офіційному вебсайті профільного державного регулятора. Крім того, відповідач зазначає, що з долученого до позовної заяви адвокатського запиту від 04.12.2025 № 04-12/25-1, отриманого Комісією 05.12.2025, вбачається фактична обізнаність позивача про включення проекту до відповідного списку щонайпізніше на дату направлення зазначеного запиту. Незважаючи на це, позовну заяву подано лише у серпні 2026 року, тобто після закінчення шестимісячного строку навіть за умови його обчислення з грудня 2025 року. Подальше звернення позивача із заявою від 22.12.2025 № 22-12/25-1 про виключення проекту зі списку та отримання відповіді Комісії від 13.01.2026 №10/02/628, на думку відповідача, не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав, та не зумовлюють нового перебігу строку судового оскарження первинного включення проекту до відповідного списку. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2025 у справі № 990/20/25, відповідно до яких початок перебігу строку звернення до суду пов`язується не лише з фактичною обізнаністю особи про порушення її прав, але й з наявністю об`єктивної можливості дізнатися про таке порушення. Відповідач вважає, що тривале невжиття позивачем заходів щодо захисту своїх прав свідчить про його пасивну поведінку, наслідки якої не можуть бути підставою для поновлення встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій виклав заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Заперечуючи проти заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, позивач зазначає, що доводи останнього ґрунтуються на неправильному визначенні предмета спору та моменту виникнення спірних правовідносин. Наголошує, що предметом цього спору є не правомірність первинного включення проекту IQOPTION LTD до списку сумнівних інвестиційних проектів у 2020 році, а протиправна бездіяльність відповідача щодо невиключення відповідного проекту з Переліку після звернення позивача із заявою від 22.12.2025 №22-12/25-1 та отримання відповіді від 13.01.2026 №10/02/628. На переконання позивача, зазначене звернення зумовило виникнення нових правовідносин, які підлягають самостійній правовій оцінці та не можуть ототожнюватися з первинним розміщенням інформації у 2020 році. Водночас позивач стверджує, що відповідачем не надано належних доказів його обізнаності про включення проекту до відповідного Переліку у 2020 2021 роках, а сам факт загальнодоступності інформації на офіційному вебсайті Комісії не свідчить про те, що позивач знав або повинен був знати про ймовірне порушення своїх прав. Крім того, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на корпоративне правонаступництво та рішення від 08.03.2021, оскільки такі обставини самі по собі не підтверджують його обізнаності про відповідну інформацію та не створюють обов`язку здійснювати постійний моніторинг вебсайту українського регулятора. З огляду на викладене позивач вважає доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, позивач зазначає, що після виявлення інформації про включення проекту IQOPTION LTD до списку сумнівних інвестиційних проектів його представником було направлено адвокатський запит від 04.12.2025 №04-12/25-1 з метою з`ясування правових та фактичних підстав такого включення. У відповідь на зазначений запит Комісією надано лист від 11.12.2025 №10/02/21447. Надалі, 22.12.2025 позивач звернувся до відповідача із самостійною заявою №22-12/25-1 про виключення відповідного проекту з Переліку, за результатами розгляду якої отримав відповідь від 13.01.2026 №10/02/628. Позивач наголошує, що адвокатський запит мав виключно інформаційний характер та був спрямований на встановлення обставин включення проекту до Переліку, тоді як саме звернення із заявою від 22.12.2025 зумовило виникнення спірних правовідносин щодо обов`язку відповідача розглянути питання про виключення проекту. Відтак позивач пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду не з первинним розміщенням інформації у 2020 році та не з направленням адвокатського запиту, а з неналежним, на його переконання, розглядом заяви від 22.12.2025, про що йому стало відомо після отримання відповіді Комісії від 13.01.2026. У зв`язку з цим позивач вважає безпідставним обчислення відповідачем строку звернення до суду з 2020 або 2021 року, оскільки оскаржувана бездіяльність виникла внаслідок подій грудня 2025 року - січня 2026 року.

Відповідач подав до суду заперечення у яких підтримав доводи клопотання про залишення позову без розгляду.

У судове засідання, призначене у справі на 06.10.2026 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав доводи клопотання про залишення позову без розгляду.

Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, суд зазначає про таке.

Розглянувши заяву представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши її доводи, заперечення позивача та матеріали адміністративної справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою застосування наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду є встановлення моменту, коли особа дізналася або за конкретних обставин повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому визначення початку перебігу строку звернення до суду нерозривно пов`язане з предметом заявленого позову, характером спірних правовідносин та змістом рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які оскаржуються особою.

Застосування процесуальних строків має забезпечувати юридичну визначеність у публічно-правових відносинах, водночас не допускаючи необґрунтованого обмеження права особи на судовий захист.

Як вбачається зі змісту заяви відповідача, підставою для залишення позовної заяви без розгляду визначено пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки інформацію щодо інвестиційного проекту «IQOPTION LTD» (www.iqoption.com) було розміщено на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ще у 2020 році.

На переконання відповідача, позивач як правонаступник компанії IQOPTION LTD повинен був самостійно перевірити інформацію, оприлюднену на офіційному вебсайті державного регулятора, зокрема у зв`язку зі зміною організаційно-правового статусу та найменування компанії у 2021 - 2023 роках.

Однак суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на їх невідповідність характеру спірних правовідносин та встановленим у справі обставинам.

Суд звертає увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом цього адміністративного спору є визнання протиправною бездіяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо невиключення компанії SKY LADDER LLC та проекту IQOPTION LTD з відповідного переліку інвестиційних проектів, а також зобов`язання відповідача вчинити дії щодо їх виключення.

Отже, позивач оскаржує не безпосередньо первинне включення проекту до списку сумнівних інвестиційних проектів у 2020 році, а бездіяльність відповідача, яку пов`язує з невирішенням питання про виключення відповідного проекту після звернення із заявою від 22.12.2025 №22-12/25-1.

Як встановлено судом, 04.12.2025 представником позивача було направлено до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку адвокатський запит №04-12/25-1 щодо надання інформації про правові та фактичні підстави включення проекту IQOPTION LTD до списку сумнівних інвестиційних проектів.

Листом від 11.12.2025 №10/02/21447 відповідач надав відповідь на зазначений адвокатський запит.

У подальшому, 22.12.2025, позивач звернувся до Комісії із самостійною заявою №22-12/25-1 про виключення проекту IQOPTION LTD з відповідного переліку, в якій навів обставини, які, на його переконання, свідчать про відсутність правових та фактичних підстав для подальшого перебування проекту у такому переліку.

За результатами розгляду зазначеного звернення Комісією надано відповідь від 13.01.2026 №10/02/628, після отримання якої позивач дійшов висновку про неналежне вирішення порушеного ним питання та продовження бездіяльності відповідача щодо виключення проекту з відповідного списку.

Суд зазначає, що направлення адвокатського запиту від 04.12.2025 підтверджує обізнаність позивача щонайпізніше на цю дату про факт перебування проекту IQOPTION LTD у списку сумнівних інвестиційних проектів.

Водночас сама по собі обізнаність про існування відповідної інформації на офіційному вебсайті Комісії не є тотожною обізнаності про порушення прав позивача саме тією бездіяльністю, яка становить предмет цього адміністративного спору.

Зокрема, адвокатський запит від 04.12.2025 мав інформаційний характер та був спрямований на з`ясування підстав включення проекту до відповідного списку. При цьому, питання про виключення проекту з переліку було порушено позивачем у подальшій самостійній заяві від 22.12.2025.

Таким чином, суд розмежовує фактичну обізнаність позивача про наявність інформації щодо проекту у відповідному списку та виникнення спору стосовно виконання відповідачем повноважень за результатами розгляду заяви про його виключення.

Первинне розміщення інформації у 2020 році та подальше невиключення відповідного проекту після звернення заінтересованої особи не є тотожними юридичними обставинами, оскільки мають різний фактичний зміст та можуть породжувати різні правові наслідки.

Суд враховує, що повторне звернення особи до суб`єкта владних повноважень саме по собі не змінює початку перебігу строку судового оскарження раніше прийнятого рішення або вчиненої дії.

Водночас, зазначене правило не виключає виникнення окремого спору щодо належного виконання суб`єктом владних повноважень самостійного обов`язку, пов`язаного з розглядом нового звернення та вирішенням порушеного в ньому питання.

У межах цієї справи позивач пов`язує порушення своїх прав саме з невчиненням відповідачем дій щодо виключення проекту після розгляду відповідної заяви, а тому механічне застосування до заявлених позовних вимог дати первинного розміщення інформації у 2020 році не відповідає змісту спірних правовідносин.

При цьому суд не надає на цій стадії оцінки правомірності чи протиправності поведінки відповідача, оскільки встановлення наявності та змісту обов`язку Комісії щодо виключення відповідної інформації становить питання вирішення спору по суті.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач як правонаступник компанії IQOPTION LTD повинен був самостійно відстежувати інформацію, яка стосується належного йому інвестиційного проекту, на офіційному вебсайті українського державного регулятора суд зазначає про таке.

На запитання суду щодо наявності норми законодавства, яка передбачає обов`язок позивача здійснювати моніторинг офіційного вебсайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з метою виявлення інформації щодо належного йому проекту, представник відповідача зазначив, що такої норми законодавства не існує.

Наведені пояснення представника відповідача мають істотне значення для оцінки доводів заяви, оскільки фактично підтверджують відсутність визначеного законом обов`язку позивача здійснювати періодичну перевірку офіційного вебсайту Комісії на предмет розміщення інформації щодо його діяльності або діяльності його правопопередника.

Суд зазначає, що об`єктивна можливість отримати певну інформацію та наявність встановленого законом обов`язку здійснювати її постійний пошук не є тотожними поняттями.

Сам по собі факт розміщення інформації у відкритому доступі свідчить про технічну можливість ознайомлення з нею, проте не є безумовним підтвердженням того, що конкретна особа фактично ознайомилася з такою інформацією або за відповідних обставин повинна була це зробити у визначений момент часу.

При цьому суд не заперечує, що за певних обставин особа може вважатися такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, навіть за відсутності прямого законодавчого обов`язку перевіряти відповідне джерело інформації.

Однак такий висновок повинен ґрунтуватися на конкретних обставинах, які свідчать про реальну можливість та достатньо високий ступінь імовірності обізнаності особи, а не лише на загальному припущенні про необхідність проявлення нею обачності.

У цій справі відповідач не навів конкретних обставин, які б підтверджували, що позивач у 2020 або 2021 році фактично знав чи за встановлених обставин повинен був дізнатися про включення проекту IQOPTION LTD до відповідного списку.

При цьому доводи відповідача зводяться переважно до того, що інформація була загальнодоступною, а позивач як суб`єкт господарювання мав самостійно перевіряти відомості, оприлюднені державним регулятором.

Проте за відсутності нормативно визначеного обов`язку здійснювати такий моніторинг і доказів наявності конкретних обставин, які об`єктивно зумовлювали необхідність відповідної перевірки саме у 2020 2021 роках, зазначені доводи не можуть бути достатньою підставою для встановлення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з відповідного періоду.

Також суд відхиляє посилання відповідача на корпоративне правонаступництво позивача як самостійну підставу для висновку про його обізнаність з інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Комісії.

Так, відповідач посилається на рішення єдиного акціонера компанії IQOPTION LTD від 08.03.2021 щодо зміни її організаційно-правового статусу та подальшу зміну найменування компанії на SKY LADDER LLC.

Водночас самі по собі зазначені корпоративні зміни не підтверджують факту ознайомлення позивача з інформацією, оприлюдненою відповідачем, та не встановлюють конкретного моменту, коли позивач повинен був дізнатися про її існування.

Правонаступництво стосується переходу відповідних прав та обов`язків, однак не створює автоматичної презумпції фактичної обізнаності правонаступника з усіма інформаційними повідомленнями, оприлюдненими державними органами щодо діяльності правопопередника.

Відповідачем не обґрунтовано, яким чином прийняття корпоративного рішення від 08.03.2021 безпосередньо зумовлювало необхідність перевірки саме офіційного вебсайту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та не наведено доказів того, що позивач у зазначений період отримував повідомлення про включення відповідного проекту до списку сумнівних інвестиційних проектів.

Таким чином, посилання відповідача на правонаступництво, зміну найменування компанії та необхідність проявлення належної обачності не спростовують доводів позивача щодо моменту виникнення спірних правовідносин та не підтверджують пропуску строку звернення до суду з вимогами, заявленими у цій справі.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд також враховує фактичну дату подання позовної заяви.

Так, матеріалами справи відповідно до штампу Київського окружного адміністративного суду, підтверджується, що позовну заяву подано позивачем безпосередньо до суду (нарочно) 12.06.2026.

Як встановлено судом, позивач пов`язує виникнення оскаржуваної бездіяльності з результатами розгляду його заяви від 22.12.2025, про які Комісією повідомлено листом від 13.01.2026 №10/02/628.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом частини третьої статті 120 КАС України строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.

Таким чином, навіть у разі обчислення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з дати складення відповідачем листа від 13.01.2026, відповідний строк закінчувався б 13.07.2026.

При цьому, позовну заяву подано до суду 12.06.2026, тобто в межах встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Зазначене свідчить, що за умови обчислення строку звернення до суду з моменту виникнення спірних правовідносин, пов`язаних із розглядом заяви позивача від 22.12.2025 та наданням відповіді від 13.01.2026, такий строк позивачем дотримано.

Суд наголошує, що застосування до цих позовних вимог строку, який обчислюється з 2020 року, фактично означало б ототожнення первинного розміщення інформації про проект із подальшою поведінкою відповідача за результатами розгляду окремого звернення позивача.

Такий підхід не враховував би фактичного змісту заявлених вимог та призводив би до оцінки строку звернення до суду стосовно обставин, які не визначені позивачем як безпосередній предмет оскарження.

Водночас суд звертає увагу, що питання наявності в Комісії обов`язку здійснити виключення проекту з відповідного списку, належності розгляду заяви позивача та правомірності подальшого перебування інформації про проект на офіційному вебсайті відповідача підлягають дослідженню та оцінці під час вирішення адміністративної справи по суті.

При цьому оцінка зазначених обставин на стадії розгляду заяви про залишення позову без розгляду здійснюється виключно в межах, необхідних для визначення дотримання строку звернення до адміністративного суду, і не свідчить про наперед установлену протиправність оскаржуваної бездіяльності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши наведені відповідачем обставини у сукупності з доводами позивача та матеріалами справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено достатніх фактичних і правових підстав для встановлення пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Зокрема, відповідачем не обґрунтовано необхідності обчислення такого строку саме з дати первинного розміщення інформації у 2020 році з урахуванням того, що предметом позову є бездіяльність, пов`язана з розглядом заяви від 22.12.2025.

Крім того, відсутність законодавчо встановленого обов`язку позивача здійснювати моніторинг офіційного вебсайту Комісії, що підтверджено поясненнями представника відповідача під час розгляду заяви, у сукупності з відсутністю конкретних доказів об`єктивної обізнаності позивача у 2020 2021 роках не дає підстав для визначення початку перебігу строку звернення до суду із зазначених дат.

При цьому, матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до суду 12.06.2026, тобто в межах шестимісячного строку, обчисленого навіть із дати складення відповіді Комісії від 13.01.2026, з якою позивач пов`язує виникнення оскаржуваної бездіяльності.

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Суд також зазначає, що інститут процесуальних строків не може застосовуватися шляхом довільного визначення моменту обізнаності особи про порушення її прав без урахування фактичного предмета спору. Інакше застосування процесуальних норм набувало б надмірно формального характеру та могло б призвести до необґрунтованого обмеження права особи на доступ до правосуддя.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, дату звернення позивача до відповідача із заявою про виключення проекту з відповідного переліку, дату надання відповіді на зазначену заяву, фактичну дату подання позову до суду, а також відсутність належного обґрунтування відповідачем необхідності обчислення строку звернення до суду з 2020 року, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною третьою статті 123 та пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З урахуванням викладеного клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09.10.2026.