Постановление суда № 140461694, 08.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про прийняття адміністративної справи до провадження

та залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2026 року м. Київ справа № 320/2447/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши питання про прийняття до свого провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Міністерства юстиції України:

- щодо внесення до ЄДР запису про призначення ОСОБА_1 ліквідатором «ПП Ренесанс»;

- щодо використання закону у зворотній дії;

- щодо обробки персональних даних без згоди;

- щодо порушення рішення суду від 04.03.2013;

- щодо внесення недостовірних відомостей до ЄДР;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України:

- анулювати всі записи щодо позивача та партії «Ренесанс» з ЄДР;

- повідомити НАЗК про виправлення даних;

- припинити обробку персональних даних позивача;

- надати офіційні письмові пояснення щодо підстав внесення записів;

- провести службове розслідування щодо посадових осіб;

3) стягнути з Міністерства юстиції України моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов розподілено на суддю Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: докази сплати судового збору у розмірі 726,72 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатом якого адміністративна справа передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти адміністративну справу до свого провадження.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Верховний Суд в пункті 24 постанови від 26.01.2021 у справі №560/3102/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94458232) зазначив, що наведену у частині п`ятій статті 160 КАС України правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямоване на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №640/7310/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88265312) звернула увагу, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Отже, на стадії вирішення питання про відкриття провадження суд не оцінює переконливість правової позиції позивача, не перевіряє достатність доказів для задоволення позову та не може вимагати від позивача навести належну юридичну кваліфікацію спірних відносин. Однак суд повинен мати можливість зі змісту позову встановити: хто саме звернувся до суду; до якого конкретного суб`єкта звернена кожна вимога; яке рішення, дія або бездіяльність оскаржується; коли та за яких обставин це сталося; яке конкретне право позивача порушено; який спосіб судового захисту він просить застосувати.

Зміст позовних вимог цим мінімальним вимогам у повному обсязі не відповідає з огляду на таке.

Позовні вимоги сформульовані наступним чином:

1) визнати протиправними дії Міністерства юстиції України:

- щодо внесення до ЄДР запису про призначення ОСОБА_1 ліквідатором «ПП Ренесанс»;

- щодо використання закону у зворотній дії;

- щодо обробки персональних даних без згоди;

- щодо порушення рішення суду від 04.03.2013;

- щодо внесення недостовірних відомостей до ЄДР;

2) зобов`язати Міністерство юстиції України:

- анулювати всі записи щодо позивача та партії «Ренесанс» з ЄДР;

- повідомити НАЗК про виправлення даних;

- припинити обробку персональних даних позивача;

- надати офіційні письмові пояснення щодо підстав внесення записів;

- провести службове розслідування щодо посадових осіб;

3) стягнути з Міністерства юстиції України моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Суд зазначає, що вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо «внесення до ЄДР запису про призначення ОСОБА_1 ліквідатором» є неконкретизованою, оскільки позивачем не визначено конкретне рішення та/або реєстраційну дію, яку він оскаржує, не зазначено її реквізитів, дати вчинення, суб`єкта, який її вчинив.

Вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо «використання закону у зворотній дії», «обробку персональних даних без згоди», «порушення рішення суду від 04.03.2013» не відповідають способам захисту порушеного права, які встановлено статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, є неконкретизованими, не містять в собі чітких способів захисту порушених, на думку позивача, прав та законних інтересів. Позивачем не конкретизовано, яку саме дію щодо обробки персональних даних він просить визнати протиправною і який спосіб поновлення порушеного права він просить застосувати.

При цьому, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо порушення рішення суду від 04.03.2013 у разі, якщо особа вважає, що при виконанні судового рішення були порушені її права, свободи чи інтереси, підлягають захисту не шляхом подання нового позову, а шляхом використання законодавчо закріплених процесуальних інструментів судового контролю за виконанням судового рішення: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення.

Крім того, позивачем не конкретизовано, які саме дії відповідача він вважає такими, що порушують рішення суду від 04.03.2013, у чому саме полягає таке порушення та яким чином зазначені дії порушують права, свободи чи інтереси позивача. Саме по собі посилання на «порушення рішення суду» не дає можливості визначити конкретний предмет оскарження та спосіб судового захисту.

Вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо «внесення недостовірних відомостей до ЄДР» фактично дублює пункт позовних вимог щодо оскарження дій Мін`юсту «внесення до ЄДР запису про призначення ОСОБА_1 ліквідатором «ПП Ренесанс»» та також, відповідно, є неконкретизованою з підстав, описаних вище. Суд наголошує на незазначенні позивачем, які саме відомості, коли, ким, на підставі якого документа, за яким реєстраційним номером/якою реєстраційною дією внесені.

Позовні вимог про зобов`язання відповідача «Анулювати всі записи щодо позивача та партії «Ренесанс» з ЄДР» також є неконкретизованою з огляду на відсутність реквізитів «всіх» записів, які позивач вважає внесеними протиправно.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача «Повідомити НАЗК про виправлення даних» також потребує уточнення з огляду на те, що саме по собі зобов`язання Мін`юсту повідомити НАЗК може бути похідним способом захисту. Проте, позовні вимоги повинні бути сформульовані таким чином, щоб у суду була можливість зрозуміти, що саме має бути виправлено і яким рішенням суду це зумовлено.

У зв`язку з цим позивачу необхідно привести зазначену вимогу у відповідність до основної позовної вимоги та визначити, які саме відомості мають бути виправлені, у якому реєстрі та на підставі якого рішення суду відповідач повинен повідомити НАЗК

Вимога зобов`язати відповідача «Припинити обробку персональних даних позивача» є абстрактною, сформульована узагальнено та не містить ідентифікуючих ознак дій відповідача з обробки персональних даних, які позивач просить зобов`язати припинити. Таким чином, позивач має конкретизувати, які саме персональні дані, яка саме операція з їх обробки, у якому реєстрі, коли здійснена, та яку саме конкретну дію відповідача він просить припинити.

Вимога зобов`язати відповідача «припинити обробку персональних даних позивача» у наведеній редакції фактично, за умови задоволення позовних вимог, призведе до заборони відповідачу здійснювати будь-яку обробку його персональних даних, що виходить за межі цього спору.

Вимога про зобов`язання відповідача «Надати офіційні письмові пояснення щодо підстав внесення записів» також не відповідає способу захисту, визначеному статтею 5 КАС України з огляду на те, що сформульовані таким чином вимоги не є способом захисту порушеного права чи інтересу, оскільки дії чи бездіяльність відповідача щодо ненадання відповідей на запити позивача про внесення записів не є предметом оскарження у цій справі.

Суд зазначає, що така вимога не спрямована на визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності відповідача або на поновлення порушеного права позивача та не відповідає визначеним статтею 5 КАС України способам судового захисту

Вимога про зобов`язання відповідача «Провести службове розслідування щодо посадових осіб» також не відповідає способу захисту, визначеному статтею 5 КАС України, оскільки виходячи зі змісту позовної заяви, заявлених підстав позову, позивачем не оскаржуються дії чи бездіяльність саме відповідача щодо непроведення службового розслідування, не зазначено, які саме обставини мали б слугувати підставою для його проведення, тощо. Позивач не зазначає, яке саме порушене право має бути поновлено шляхом проведення службового розслідування та яким чином проведення такого розслідування є способом захисту його прав у спірних правовідносинах.

Враховуючи вказане, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити зміст позовних вимог, за необхідності - склад відповідачів, надати суду уточнену позовну заяву та докази її направлення відповідачу(ам) у справі.

Згідно частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 160, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- уточнити зміст позовних вимог, за необхідності - склад відповідачів, надати суду уточнену позовну заяву та докази її направлення відповідачу(ам) у справі.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позов буде залишено без розгляду відповідно до пункту 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.