Постановление суда № 140460788, 09.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 рокуСправа № 160/30738/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28.09.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - перший відповідач), 46 комендатури охорони та обслуговування (далі - другий відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та НОМЕР_2 комендатури охорони та обслуговування щодо не нарахування і невиплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.03.2022 по 28.08.2026 включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 та НОМЕР_2 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати і виплатити на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.03.2022 по 28.08.2026 у сумі 654713,80 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

Ухвалою від 30.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статті 160 КАС України; документ про сплату судового збору в розмірі 6302,67 грн.

Ухвалу суду від 30.09.2026 в електронній формі надіслано до електронного кабінету позивачки, та доставлено до його електронного кабінету 01.10.2026, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа, складеною 01.10.2026 уповноваженою особою суду.

На виконання ухвали суду від 30.09.2026 позивачкою частково усунено недоліки позовної заяви, а саме надано уточнену позовну заяву.

Однак, позивачкою не усунено недоліки в частині необхідності надання доказів сплати судового збору.

У заяві про уточнення позовних вимог позивачкою зазначено, що вона є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 31.03.2026). Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Спірні правовідносини у цій справі стосуються порушення права позивача на своєчасний та повний розрахунок при звільненні з військової служби. Сам статус учасника бойових дій здобуто позивачем безпосередньо під час проходження військової служби у Збройних Силах України. Затримка розрахунку при звільненні безпосередньо порушує соціальні гарантії та майнові права позивача як військовослужбовця та учасника бойових дій, отримані під час захисту Вітчизни. Таким чином, дана справа безпосередньо пов`язана із захистом соціальних та майнових прав позивача як учасника бойових дій, у зв`язку з чим позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Однак правову оцінку твердженням позивачки, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», вже надано судом в ухвалі від 30.09.2026 про залишення позовної заяви без руху. Суд з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду дійшов висновку, що у цьому спорі при зверненні до суду позивачки, яка є учасником бойових дій, просить суд застосувати до відповідача міру відповідальності за затримку розрахунку при звільненні у вигляді нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Означений спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в спірних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Тому наведені позивачкою обставини, що вона звільнення від сплати судового збору за подання до суду цього позову як особа, що має статус учасника бойових дій, судом вже відхилені як безпідставні.

Отже, станом на 09.10.2026 вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2026 не виконані повністю, недоліки позовної заяви не усунено у спосіб, визначений в ухвалі суду від 30.09.2026, документ про сплату судового збору до суду не наданий.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд вважає за необхідне повернути її позивачу.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова