Постановление суда № 140460734, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/22862/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.за участі:представника позивача представника відповідачаВасильцова О.М. Шаповалов Д.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 160/22862/26 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698, 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 27) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Донецького національного медичного університету, у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698) в частині висування вимог до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо проходження ним атестації у формі 1 та 2 етапу Єдиного державного кваліфікаційного іспиту («Крок1» та «Крок2») та не реєстрації для проходження ним іспиту з англійської мови професійного спрямування;

- зобов`язати Донецький національний медичний університет (ЄДРПОУ 02010698) виконати дії щодо реєстрації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для проходження ним іспиту з англійської мови професійного спрямування.

Ухвалою від 10 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представник Донецького національного медичного університету звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі.

Заява обґрунтована тим, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням ним владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, в якому обов`язковою є участь суб`єкта владних повноважень, все ж таки сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Позивач в позовній заяві вказує, що правовідносини між ним та Донецьким національним медичним університетом виникли в освітньому процесі.

Предметом спору у цій справі є нібито бездіяльність Донецького національного медичного університету стосовно реєстрації позивача для складання іспитів, проте Донецький національний медичний університет не відноситься до переліку органів управління у сфері, на яких покладено реалізація владних повноважень.

Університет діє на підставі Статуту, який розроблений відповідно до законодавства України та регламентує його діяльність. Відповідно до п.4 статуту Донецького національного медичного університету органом управління Університету є Міністерство охорони здоров`я України. Відповідно до п.5 статуту Донецького національного медичного університету основними напрямами діяльності є, зокрема: підготовка здобувачів вищої освіти громадян України та іноземців, науково - дослідна робота, післядипломна підготовка, тощо. Водночас сам Університет є юридичною особою публічного права, діяльність якого здійснюється в межах внутрішньої господарської та трудової автономії.

Наявність у Донецького національного медичного університету статусу юридичної особи публічного права не є безумовною підставою для визнання його дій проявом публічно-владних функцій.

Таким чином, Донецький національний медичний університет у цій справі не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та не виконує управлінських функцій у сфері публічного адміністрування.

З урахуванням вищенаведеного, представник відповідача просить закрити провадження у справі № 160/22862/26 за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 11 вересня 2026 року суд вирішив подальший розгляд адміністративної справи № 160/22862/26 за позовом ОСОБА_1 до Донецького національного медичного університету про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.09.2026 о 14:20 год.

Цією ж ухвалою суд надав можливість ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) подати пояснення стосовно клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 160/22862/26.

Суд переніс розгляд справи на 06.10.2026 року.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволенні заяви про закриття провадження у справі заперечував.

Представник відповідача просив клопотання про закриття провадження у справі задовольнити.

Суд, при вирішенні питання про закриття провадження в адміністративній справі № 16022862/26, виходить з такого.

Підстави закриття провадження у справі встановлені у статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України - суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1,2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно із пункту 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналізуючи наведені вище норми можна зробити висновок, що незважаючи на те, що університет не є органом виконавчої влади, у момент організації атестації та видачі дипломів він трансформується у суб`єкта владних повноважень (СВП) в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

У контексті адміністративного права України статус медичного університету у правовідносинах щодо видачі дипломів розглядається через концепцію «іншого суб`єкта при здійсненні публічно-владних управлінських функцій».

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон № 1556-VII) встановлено, що заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

За приписами ст. 7 Закону України «Про освіту», документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.

Атестація здобувачів вищої освіти, відповідно до ст. 6 Закону України «По вищу освіту» - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої (наукової, освітньо-творчої) програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою статті 27 цього Закону встановлено, що заклад вищої освіти діє на підставі власного статуту.

За положеннями частини другої статті 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Зазначена стаття ЦК України містить вказівку на одну зі складових порядку створення юридичних осіб публічного права. У частині третій статті 81 ЦК України вказується, що в ЦК України встановлюється порядок створення виключно юридичних осіб приватного права, у той час, як порядок створення юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Однією з ознак юридичної особи публічного права є реалізація публічних інтересів держави чи територіальної громади.

Пунктом 16 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII надано визначення поняття освітньої діяльності як діяльність закладів вищої освіти, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу.

Ключовим у розумінні поняття делегування повноважень може (має) бути визначено як наділення (передавання) своїм повноваженням (уповноваження) одним суб`єктом владних повноважень іншого суб`єкта або юридичну особу (приміром, публічного права), яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Суб`єкт владних повноважень може делегувати повноваження лише в межах своєї компетенції (не можна передати більше повноважень, ніж має сам суб`єкт, так само не можна передати повноваження, яких він не має). У таких відносинах один орган, маючи власну компетенцію, що визначена нормативними актами, передає іншому, що має відповідно правоздатність на одержання і реалізацію цих повноважень, надає повноваження на певний час зі збереженням права їх повернути до власного виконання.

Донецький національний медичний університет створено постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №407 на базі Донецького медичного інституту, статус національного надано Указом Президента України від 23 серпня 2007 року № 785/2007, перейменовано відповідно до наказу МОЗ України від 22 грудня 2022 року № 1394 «Про перейменування Донецького медичного університету ім. Горького».

Університет діє на підставі Статуту, який розроблений відповідно до законодавства України та регламентує його діяльність.

Відповідно до п.4 статуту Донецького національного медичного університету органом управління Університету є Міністерство охорони здоров`я України.

Відповідно до п.5 статуту Донецького національного медичного університету основними напрямами діяльності є, зокрема: підготовка здобувачів вищої освіти громадян України та іноземців, науково - дослідна робота, післядипломна підготовка, тощо.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

У позовні заяві позивач вказує, що у 2022 році він закінчив навчання за спеціальністю «Медицина» на міжнародному медичному факультеті № 1 Донецького національного медичного університету, але диплом про вищу освіту не отримав.

19.02.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою на ім`я в.о. ректора ДНМУ у якій повідомив, що бажає отримати свій диплом магістра.

20.02.2024 ДНМУ надав позивачу відповідь, у якій йому повідомив, що для отримання диплому магістра за спеціальністю 222 Медицина та присвоєння професійної кваліфікації лікаря по завершенню навчання йому необхідно скласти всі етапи Єдиного державного кваліфікаційного іспиту та підтвердити всі освітні документи, які були підставою для його поновлення до університету.

Також у листі зазначено, що освітні документи, які були підставою для його поновлення до університету надані, складено Інтегрований тестовий іспит «Крок 1», але не складено іспит з англійської мови професійного спрямування та інтегрований тестовий іспит «Крок 2». Рекомендовано заздалегідь звернутися до університету для реєстрації для складання вказаних іспитів за графіком ДНП «Центр тестування» МОЗ України.

14.11.2024 позивач знов звернувся до в.о. ректора ДНМУ з заявою у якій просив видати диплом без додаткових іспитів, оскільки у 2017 році він успішно склав іспит «Крок 1», коли не було вимог щодо додаткового іспиту з англійської (медичної термінології), а тому вимоги скласти додаткові іспити є протиправними і наполягав на видачі диплому.

З матеріалів справи слідує, що в червні 2026 року ДНМУ отримало адвокатський запит від представника позивача адвоката Васильцової О.М. від 01.06.2026 року за вих. № 01/06/2026-65.

На вказаний адвокатський запит ДНМУ було надано відповідь, де запропоновано безпосередньо Мугхрабі Абделсалам Абдуллі Фарагу звернутись до Деканату медичного факультету № 2 Донецького національного медичного університету з приводу з`ясування питання проходження ним атестації у формі І етапу єдиного державного кваліфікаційного іспиту шляхом складання усіх його компонентів, у тому числі іспиту з англійської мови професійного спрямування.

Під час навчання у ТОВ «Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини» 06.09.2017 складав ліцензійний інтегрований іспит Крок 1 зі спеціальності «Лікувальна справа», отримав результат 60,5 % правильних відповідей та йому виданий сертифікат №2450/2017 від 15 вересня 2017 року. Це підтверджено листом №70/01-22 від 15.01.2025 ДНП «Центр тестування», підтверджено, що позивачем було складено Інтегрований тестовий іспит «Крок 1» (Сертифікат № 2450/2017 від 15.09.2017 року).

Ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста за певною лікарською (провізорською) спеціальністю напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" - це сукупність трьох тестових екзаменів. Перші два є екзаменами для спеціалістів (Крок 1 та Крок 2), пункт 10 Положення.

Координацію та методичне керівництво з проведення ліцензійних інтегрованих іспитів здійснюють Комісія та Центр тестування після його створення, які в своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами Міністерства охорони здоров`я України, державними стандартами вищої освіти, а також Положенням «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», а також з метою здійснення контрольних функцій Міністерства охорони здоров`я України з дотримання вимог щодо якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти у відповідності до частини 2 статті 12 Закону України «Про освіту» від 23.03.96, Міністерством охорони здоров`я України видано наказ № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація». Наказ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 1998 р. за № 563/3003.

Так проведенням та організацією ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» та «Крок 2» офіційно займається Державне непаритетне підприємство (ДНП) «Центр тестування».

Медичний університет не є розробником чи оцінювачем тестових матеріалів, а відповідальність за організацію, проведення, адміністрування та встановлення результатів ліцензійного іспиту «Крок 1» та «Крок 2» покладено виключно на ДНП «Центр тестування».

Ліцензований інтегрований іспит складається з двох тестових екзаменів «Крок 1» і «Крок 2». Складовою частиною державної атестації випускників ВНЗ є тестовий екзамен «Крок 2», який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки - фахової компоненти повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.

Університет у даному процесі виступає лише базою для проведення іспиту або посередником, який реєструє студентів на платформі.

На підставі отриманого від Центру тестування офіційного протоколу з результатом «не склав» заклад вищої освіти зобов`язаний виконати нормативи МОЗ надати спробу перескладання або відрахувати студента. Самовільно змінити чи ігнорувати бали «Кроку» університет юридично не має права.

Таким чином, Донецький національний медичний університет у цій справі не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та не виконує управлінських функцій у сфері публічного адміністрування. Вимоги позивача стосуються захисту його прав у сфері освіти у межах приватно - правових відносин між закладом освіти та здобувачем освіти. Враховуючи викладене, спір не має ознак публічно-правового та, відповідно, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинств

Наведене в сукупності свідчить про те, що між ОСОБА_1 та Донецького національного медичного університету виник спір, який має приватно-правовий характер, що, в свою чергу, виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки законодавцем для оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності визначено інший порядок судового оскарження.

З аналізу наведених вище норм слідує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини 1 статті 6 вищезгаданої Конвенції.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких підстав та з урахуванням того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є приватно - правовими та виникли виключно з відносин з приводу освітнього процесу між позивачем та відповідачем, як закладом вищої освіти, суд робить висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку, визначеному ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 238, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 160/22862/26 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698, 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 27) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовльнити.

Провадження в адміністративній справі № 160/22862/26 за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Донецького національного медичного університету (ЄДРПОУ 02010698, 84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 27) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 09.10.2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук