Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокуСправа №160/11507/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, а саме в розмірі 14016,56 на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 14016,56 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 на коефіцієнт 1,121.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення його пенсії, за наслідками виконання судового рішення становить 14016,56 грн. Позивач вважає, що для забезпечення індексації пенсії цей показник підлягав послідовному збільшенню на коефіцієнти збільшення 1,115 та 1,121, установлені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, однак відповідач у проведенні такого перерахунку відмовив. Позивач посилається на те, що частина друга статті 42 Закону № 1058-IV не містить застережень щодо залежності порядку індексації від дати призначення пенсії, а положення підзаконного акта у частині, що суперечить закону, застосуванню не підлягають.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим справа вирішується за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суд у будь-якому разі зобов`язаний перевірити заявлені вимоги на відповідність нормам чинного законодавства та оцінити наявні у справі докази.
Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 22.06.2022 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Під час призначення пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 10846,37 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №160/15990/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 19.01.2024 у розмірі 1,197 та з 01.03.2024 у розмірі 1,0796.
На виконання зазначеного судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, що враховується для обчислення його пенсії, становить 14016,56 грн (10846,37 х 1,197 х 1,0796). Цей показник відображено у наданому відповідачем розрахунку заробітку для обчислення пенсії з матеріалів пенсійної справи позивача, в якому коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати зазначено в розмірі 1,2922812, а збільшений на цей коефіцієнт показник - у розмірі 14016,56 грн.
Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 04.03.2026 про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2019-2021 роки), у розмірі 14016,56 грн на коефіцієнти збільшення 1,115 та 1,121, а також про надання актуальних розрахунків з матеріалів пенсійної справи.
Листом від 03.04.2026 відповідач повідомив, що з 1 березня 2025 року відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 пенсію позивача перераховано із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,046 (10846,37 грн х 1,046 = 11345,30 грн), а з 1 березня 2026 року відповідно до підпункту 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 - із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,061 (10846,37 грн х 1,046 х 1,061 = 12037,37 грн), та що для проведення перерахунку (індексації) пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121 підстав немає.
На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копію заяви від 04.03.2026, копію листа відповідача від 03.04.2026 та розрахунки з матеріалів пенсійної справи.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
На реалізацію наведених положень Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Пунктом 1 Порядку № 124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з пунктом 2 цього Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону № 1058-IV. За пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. Абзацом останнім пункту 4 Порядку № 124 передбачено, що перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Згідно з абзацом другим цього пункту кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 7 Порядку № 124 передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій та переведення з одного виду пенсії на інший, а також під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Таким чином, положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами закону це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами пункту 5 Порядку № 124 - такий самий показник станом на 1 жовтня 2017 року.
У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону підлягають застосуванню норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. Тобто положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а саме під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії особи під час її призначення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова № 236) установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 236 передбачено, що пенсії, призначені за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2025 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209, на коефіцієнт збільшення, зокрема для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників, які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, - 1,061.
Наведені підпункти встановлюють знижені коефіцієнти збільшення для тих пенсій, які не підвищуються згідно з пунктом 1 Постанови № 209 та пунктом 1 Постанови № 236. Існування категорії пенсій, що не підвищуються, зумовлене саме тим, що за пунктом 5 Порядку № 124 збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні станом на 1 жовтня 2017 року, а не той показник, який фактично враховувався для обчислення пенсії конкретної особи під час її призначення.
Оскільки в силу частини другої статті 42 Закону № 1058-IV коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 209 та пунктом 1 Постанови № 236, мав застосовуватися до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, підстав для застосування підпункту 6 пункту 2 Постанови № 209 та підпункту 6 пункту 2 Постанови № 236 при індексації пенсії позивача не існує: пенсія позивача не є такою, що не підвищується згідно з пунктом 1 цих постанов, оскільки цей пункт фактично передбачає підвищення усіх пенсій.
У спірних відносинах показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, є показник за 2019-2021 роки в розмірі 14016,56 грн, збільшений за наслідками виконання судового рішення на коефіцієнти 1,197 та 1,0796. Саме цей показник підлягав послідовному збільшенню на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121. Натомість відповідач застосував знижені коефіцієнти 1,046 та 1,061 до показника 10846,37 грн, тобто до показника, який не враховує проведеного на виконання судового рішення збільшення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач мав право на перерахунок пенсії у зв`язку з щорічною індексацією із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 у 2025 році та у розмірі 1,121 у 2026 році, а дії відповідача щодо непроведення такої індексації є протиправними.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідач відзиву не подав, правомірності своїх дій щодо непроведення індексації пенсії позивача не довів, доказів на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, а саме в розмірі 14016,56 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.03.2026 індексацію пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 14016,56 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1065 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова
Судебное решение № 140460593, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 09.10.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 160/11507/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: