Постановление суда № 140460489, 08.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про встановлення судового контролю

08 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8282/25Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25, оскільки рішення суду у справі не виконано в частині фактичної виплати пенсії у повному розмірі.

Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений новелами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

Так, відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 382-1 визначено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на відсутність клопотання про розгляд заяви в судовому засіданні, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено такі фактичні обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено повністю та вирішено:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 24.01.2025 перерахунок та виплату пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі не менше 50 відсотків від десяти мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 26.08.2025.

Звертаючись до суду із даною заявою позивач стверджує, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25 не виконано не проводиться виплата пенсії у розмірі відповідно до проведеного перерахунку пенсії.

З доданого до заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 08.07.2026 вбачається таке.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі № 140/8282/25, яке набрало законної сили 25.03.2026 проведено відповідний перерахунок пенсії.

Згідно Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, проведено виплату частини заборгованості в сумі 1716,00 грн. Станом на дату розгляду звернення сума боргу становить 116925,34 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 протиправною та нечинною.

Разом з тим, Законом України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що починаючи з 1 січня 2026 року, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт !4 Прикінцевих положень).

У зв`язку з цим чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

Надаючи оцінку наведеним обставинам, суд наголошує, що за правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.

Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності підзаконного нормативно-правового акту, який мав би визначати порядок реалізації такого права.

Суд зауважує, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Встановлення підзаконним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість чи обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Відтак, суд висновує, що застосування до виплати позивачу пенсії згідно рішення суду порядку встановленого підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує відповідні суми пенсії або невиплата в повному розмірі нарахованої згідно рішення суду пенсії за відсутності встановленого підзаконним нормативно-правовим актом механізму, призводить до обмеження конституційного права позивача на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звернув увагу, що статті 382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до частини другої статті 385-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до суду звіт про виконання рішення суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25.

Частиною третьою статті 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд вважає належним строком для виконання судового рішення 30 календарних днів з дня отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області даної ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до суду звіт про виконання рішення суду від 25.03.2026 у справі № 140/8282/25 у строк 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ф. А. Волдінер