Решение № 140456428, 09.10.2026, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/543/25

Провадження №2/547/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року с-ще Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Вареник К.А., Дороженко О.Л.,

учасники судового провадження:

представник позивач а адвокат Трембач В.В.,

представник відповідача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Семенівської селищної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна, Приватне підприємство "Граніт Агро," про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

У травні 2025 року представник позивача ОСОБА_3 адвокат Трембач Вячеслав Володимирович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Семенівської селищної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна, Приватне підприємство "Граніт Агро," про визнаня недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю серії ЯГ №691476, виданого на ім?я ОСОБА_5 Семенівським районним відділом земельних ресурсів 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №144 від 01.03.2007, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010756200075 та визнаня недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке видане приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. 22.07.2023 після смерті ОСОБА_5 та зареєстроване у спадковому реєстрі за номером 1133; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68559227 від 22.07.023, номер запису про право власності: 51089770, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1000753153245 та припинення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер 5324587200:00:002:0352, площею 3,1955 га.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_6 , яка на час смерті проживала в селі Бурімка Кременчуцького району Полтавської області. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, розміром 3,20 га, розташованої на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №112853. Позивачка прийняла спадщину після смерті матері шляхом подачі до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. відповідної письмової заяви.

01.05.2025 позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. для оформлення вказаної земельної ділянки в якості спадкового майна, але нотаріусом їй було відмовлено в посвідченні спадкових прав у зв?язку з тим, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 зареєстроване за іншою особою.

ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,20 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №181 від 26.04.2005, як того вимагає законодавство, та отримала державний акт серії ПЛ №112853, виданий Семенівським районним відділом земельних ресурсів 26.07.2005, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010556200011.

Отже, ОСОБА_6 виконала всі необхідні дії для здійснення та реєстрації свого права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,20 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області, проте, з невідомих причин державним кадастровим реєстратором не було внесено запис про ОСОБА_6 , як власника вказаної земельної ділянки, до Державного земельного кадастру.

Зазначені недоліки здійснення реєстраційних дій і не внесення необхідних відомостей до Державного земельного кадастру та інших необхідних реєстрів, протиправно позбавило позивачку, як спадкоємицю після смерті ОСОБА_6 , права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352.

З метою отримання інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 позивачка звернулась до Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради.

Із наданої їй інформаційної довідки стало відомо, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 зареєстроване приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.07.2023 за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.07.2023 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №1133.

ОСОБА_4 успадкувала зазначену земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 , якій земельна ділянка з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 належала на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №691476, виданого Семенівським районним відділом земельних ресурсів 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №144 від 01.03.2007.

Відтак, оскільки державний акт серії ЯГ №691476, виданий Семенівським районним відділом земельних ресурсів 12.12.2007 року на ім?я ОСОБА_5 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, виготовлено пізніше, ніж державний акт серії ПЛ №112853 на ім?я ОСОБА_6 , який видано 26.07.2005, то саме державний акт серії ПЛ №112853 має пріоритет перед усіма наступними державними актами і свідоцтвами про право власності щодо цієї самої земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №691476, виданий Семенівським районним відділом земельних ресурсів 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №144 від 01.03.2007, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010756200075 на ім?я ОСОБА_5 , є недійсним та підлягає скасуванню.

ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, розміром 3,1955 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Крементуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. 22.07.2023, зареєстрованого в реєстрі за №1133.

Крім цього, 22.07.2023 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., як державним реєстратором, було зареєстровано право власності ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №51089770, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1000753153245.

При цьому, для вчинення нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, розміром 3,1955 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області, ОСОБА_4 нотаріусу було надано державний акт на право приватної власності на землю, серії ЯГ №691476, виданий Семенівським районним відділом земельних ресурсів 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №144 від 01.03.2007 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010756200075 на ім?я ОСОБА_5 , який на думку позивачки є недійсним.

Позивачка вважає, що оскільки свідоцтво про право на спадщину на ім?я ОСОБА_4 , яке видано приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. 22.07.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, розміром 3,1955 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області видано на підставі документа, який є недійсним, то зазначене свідоцтво про право на спадщину також є недійсним.

Оскільки реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_4 проведено на підставі документа, який є недійсним, то і рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного, державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 площею 3,1955 га підлягає скасуванню.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 29.05.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

22.07.2025 представник відповідачки - адвокат Савинський Д.С., направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого виклав заперечення проти позовних вимог, обгрунтовані наступним.

Представник відповідачки у відзиві, насамперед, звернув увагу на те, що представником позивачки обрано неналежні та неефективні способи захисту, оскільки вони не здатні привести до реального відновлення порушених прав позивачки.

Зазначив, що представником позивача не доведений факт порушеного права.

Крім того, акцентував увагу на тому, що відповідачка ОСОБА_4 є добросовісним набувачем. Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявленням щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (Вказаний правовий висновок у Постанові ВП ВС від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом ( вказаний правовий висновок міститься Постанові ВП ВС від 26.11.2019 у справі №914/322/16).

22 липня 2023 ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,20 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміні адміністративно-територіального устрою Семенівський район) Полтавської області відповідно до свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_4 успадкувала цю земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 , яка набула право на вказану земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ№691476, виданого Семенівським районним відділом земельних ресурсів від 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №144 від 01.03.2007.

Перехід права власності до ОСОБА_4 відбувся у спосіб, передбачений законом, шляхом спадкування відтак є повністю правомірним.

Тобто і первинний набувач ОСОБА_5 і відповідачка ОСОБА_4 є добросовісними набувачами.

У результаті задоволення позову на ОСОБА_4 буде покладено індивідуальний та надмірний тягар, що суперечить практиці ЄСПЛ та Верховного Суду.

Щодо строку позовної давності зазначив, що матір позивачки ОСОБА_7 мала об`єктивну можливість знати про порушення свого права ще з серпня 2016 року з моменту внесення відомостей про державну реєстрацію відомостей щодо відповідачки, оскільки відповідні відомості містяться у вільному доступі в ДРРП, що свідчить про пропущення позивачкою строку позовної давності при зверненні з цим позовом.

04.09.2025 представник позивачки подав заяву про зміну предмету позову, обґрунтовану тим, що одним із аргументів відзиву відповідача є те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту. На думку відповідача, у випадках коли для захисту права власності має бути застосована віндикаційна вимога (витребування майна з чужого незаконного володіння), такі вимоги власника, як визнання права власності або інші вимоги, що мають на меті уникнути застосування приписів ст.ст. 387, 388 ЦК України, є неефективними і власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем. Тому, погоджуючись із вище зазначеним аргументом представника відповідача, вважає за необхідне змінити предмет позову, замінивши вимоги про визнання недійсними та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вимогу про витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, розміром 3,20 га, розташованої на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до змін адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області. Підстави позову залишаються незмінними, оскільки обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, залишаються тими самими (т. 1 а.с. 164-166).

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 29.05.2025 прийнято заяву представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Трембача В.В., про зміну предмета позову у вищевказаній цивільній справі та ухвалено в подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову, а саме за позовною вимогою: витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,20 га, розташовану на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області.

Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 09.12.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2026.

Судові засідання неодноразово відкладалися, зокрема, для можливості врегулювати питання шляхом звернення представника позивачки до Головного управління держгеокадастру у Полтавській області для можливості виправлення зазначеної помилки порядку, визначеному пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» .

29.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення, відклавши ухвалення та оголошення рішення на 10 днів до 09.09.2026.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином.

Представник позивачки - адвокат Трембач В.В. - у судовому засіданні просив позов задоволити з підстав, зазначених у позовній заяві. Наголосив на тому, що позивачка у відповідності вимог закону прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 , яка у свою чергу набула право на спірну земельну ділянку у законному порядку. Але оскільки Семенівською районною державною адміністрацією цю земельну ділянку було незаконно повторно передано у власність ОСОБА_5 , позивачка позбавлена свого права на цю земельну ділянку як спадкоємиця ОСОБА_6 .

Вважає, що оскільки державний акт на спірну земельну ділянку ОСОБА_6 видано раніше, ніж ОСОБА_5 , спадкодавцю відповідачки, тому він має перевагу над державним актом, виданим ОСОБА_5 .

Наголосив, що позивачкою строк позовної давності для звернення з цим позовом не пропущено, оскільки про своє порушене право позивачці стало відомо з моменту, коли приватним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва на успадковану земельну ділянку відповідно до постанови приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Трембач Н.В. від 01.05.2025.

Щодо відповідача Семенівської селищної ради просив залишити позовні вимоги без задоволення, оскільки за заявленою позовною вимогою після зміни предмету позову Семенівська селищна рада не є належним відповідачем.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином.

Представник відповідачки адвокат Савинський Д.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві, наголосивши на таких основних аргументах:

1)враховуючи повідомлені у судовому засіданні представником третьої особи ПП «Граніт Агро» ОСОБА_8 обставини, що підприємством укладені договори оренди земельної ділянки як зі спадкодавцем позивачки ОСОБА_3 так і з відповідачкою ОСОБА_4 , спадкодкоємицею ОСОБА_5 , з якою також існували договірні відносини щодо цієї земельної ділянки. Орендну плату підприємство виплачує і ОСОБА_4 і до моменту смерті виплачувало ОСОБА_6 . Вважає, що під час розгляду справи однозначно не встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, яка передана у власність спакодавцю позивачки і відповідачки, є однією земельною ділянкою;

2)відповідачка є добросовісним набувачем земельної ділянки, тривалий час ця земельна ділянка належала спадкодавцю відповідачки ОСОБА_5 , яка в законний спосіб набула право власності на спірну ділянку, право власності на яку в порядку спадкування набула відповідачка та у належний спосіб зареєструвала його.

Як встановлено під час розгляду справи, ситуація з подвійною передачею земельної ділянки у власність виникла із-за помилок посадових осіб Семенівської районної державної адміністрації, тому відновлення прав позивачки за рахунок позбавлення права власності на земельну ділянку відповідачки покладе на останню надмірний тягар, що є порушенням 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

3)вказав на пропущення позивачкою строку позовної давності зверненням з даним позовом та просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Представник відповідача Семенівської селищної ради Семергей Д.В. зазначив, що за позовною вимогою, яка залишилась після зміни предмета позову - витребування земельної ділянки у ОСОБА_4 , Семенівська селищна рада не є належним відповідачем, тому просив у задоволенні позову до Семенівської селищної ради відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В., у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином. Заявою від 17.06.2026 просила розглянути справу без її участі, під час прийняття рішення у справі покладається на розсуд суду (т. 2 а.с. 97).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного підприємства "Граніт Агро," у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 30.03.2026 представник Приватного підприємства "Граніт Агро" Нестеренко І.І. зазначив, що підприємством укладені договори оренди земельної ділянки як зі спадкодавцем позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_6 , так і з відповідачкою ОСОБА_4 , спадкодкоємицею ОСОБА_5 , з якою також існували договірні відносини щодо цієї земельної ділянки. Орендну плату підприємство виплачує і ОСОБА_4 і до моменту смерті виплачувало ОСОБА_7 . Оскільки орендовані підприємством земельні ділянки можуть знаходитись на різних полях, підприємством здійснюється обмін земельними ділянками з іншими орендарями, тому зазначити яка саме ділянка із орендованих підприємством земельних ділянок належить ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вказати не має можливості.

Договори оренди суду не надавались.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи ПП «Граніт Агро», повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов начтупних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 328 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (статті 1268,1269 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, що передбачено ч.ч.1,3 ст. 1296 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , спадкоємцем якої є позивачка ОСОБА_3 , належала земельна ділянка з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,20 га, розташована на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області, передана на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації №181 від 26.04.2005 та посвідчена державним актом серії ПЛ №112853, виданим Семенівським районним відділом земельних ресурсів 26.07.2005, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010556200011 ( т. 1, а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивачки ОСОБА_6 померла (т. 1, а.с. 11, 12).

Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 розміром 3,20 га, розташованої на території Семенівської селищної ради Кременчуцького району (до зміни адміністративно-територіального устрою Семенівський район, територія Степанівської сільської ради) Полтавської області, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №112853.

Позивачка прийняла спадщину після смерті матері шляхом подачі до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. відповідної письмової заяви.

01.05.2025 позивачка звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Н.В. для оформлення вказаної земельної ділянки як спадкового майна, але нотаріусом їй було відмовлено в посвідченні спадкових прав у зв?язку з тим, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 вже зареєстроване за іншою особою (т. 1 а.с. 7-8).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №691476, виданого 12.12.2007 на підставі розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації від 01.03.2007 № 144, земельна ділянка з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 передана у власність ОСОБА_5 , яку в подальшому успадкувала її онука ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 22.07.2023 (т. 1, а.с. 14, 15).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №435369791 від 14.07.2025 власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352, площею 3,1955 га, розташованої на території Полтавської області, Семенівського району, Степанівської сільської ради є ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1133, виданого 22.07.2023 приватним нотаріусом Кременчуцького районногого нотаріального округу Трембач Н.В. Вказана земельна ділянка передана в оренду до ПП «Граніт-Агро» на підставі договору оренди землі №326 від 18.03.2016 та додаткової угоди до договору оренди землі №б/н від 21.06.2024; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30949157 від 16.08.2016 08:42:48 (т. 1 а.с. 81-82).

З досліджений державних актів на право власності на земельну ділянку: серії ПЛ №112853 від 26.04.2005, виданого на ім`я ОСОБА_7 та серії ЯГ №691476, виданого 12.12.2007 на ім`я ОСОБА_5 , вбачається, що вказна в державних актах земельна ділянка має однаковий кадастровий номер 5324587200:00:002:0352, однакову схему розташування, площу, одних і тих же суміжних користувачів, що свідчить про те, що це є одна й та сама земельна ділянка.

З листа приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Трембач Н.В. від 10.06.2025 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину в рамках спадкової справи №210/2024 на майно ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не видано. (т. 1, а.с. 40).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Трембач Н.В. від 10.06.2025 встановлено, що свідоцтва про право на спадщину в рамках спадкової справи №156/2023 на майно ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано: ОСОБА_9 22.07.2023 №1132 на земельну ділянку, розміром 2,3142 га; ОСОБА_4 , 22.07.2023 за №1133 на земельну ділянку, розміром 3,1955 га. Інші спадкоємці не зверталися (т. 1, а.с. 41).

З архівної копії архівного відділу Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області встановлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації від 26.04.2005 №181 «Про розгляд та погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та затвердження їх уточненої вартості в межах реформованого КСП «Колос» на території Степанівської сільської ради» було погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованого КСП «Колос» на території Степанівської сільської ради, розроблений ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яким передбачено: місце розташування 665 земельних часток (паїв) на площі - 2114,56 га; створення мережі під?їзних шляхів на площі 11,84 га за рахунок рільних земель; посвідчено право власності на землю громадян державними актами на право власності на земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва та проведено їх державну реєстрацію. Сертифікати на право на земельну частку (пай) повернуто до районної державної адміністрації; затверджено уточнену вартість земельної частки (паю) в сумі 26964,9 грн (з урахуванням коефіцієнта індексаціїх 2,465 станом на 01.01.2004) та її площу в розмірі 3,18 кадастрових гектарів (т.1, а.с. 110-111).

Відповідно до розпорядження голови державної адміністрації від 01.03.2007 № 144 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Степанівської сільської ради ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам на території Степанівської сільської ради; посвідчено право власності на земельні ділянки на території Степанівської сільської ради державними актами на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: зокрема ОСОБА_5 - ділянка № НОМЕР_1 площею 3,20 га (т.1, а.с. 112-113).

07.04.2026 представник позивачки - адвокат Трембач В.В., звернувся із запитом до ГУ Держгеоркадастру у Полтавській області, в якому просив повідомити про те, чи може бути згідно з пунктом 4 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» виправлена помилка, яка полягає у виготовленні двох державних актів на земельні ділянки з однаковими кадастровими номерами за умови досягнення згоди про її виправлення між власниками зазначених земельних ділянок (т. 2 а.с. 69).

У відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зазначено, що за інформацією Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин, ОСОБА_6 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №112853, зареєстрований 26.07.2005 за №010556200, на підставі розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації від 26.04.2005 №181. Також, розпорядження голови Семенівської райдержадміністрації від 01.03.2007 №144 є підставою видачі ОСОБА_5 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №691476, зареєстрованого 12.12.2007 за №010756200075.

У вищевказаних державних актах зазначена одна й та сама земельна ділянка площею 3,20 га з кадастровим номером 5324587200:00:002;0352, місце розміщення якої відповідає ділянці № НОМЕР_1 Плану розташування земельних часток (паїв) «Проекту землестрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Степанівської сільської ради Семенівського району Полтавської області». Виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ОСОБА_6 , ОСОБА_5 відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них), державна реєстрація земельної ділянки, виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру, здійснюється у відповідності до вимог ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051 (т. 1, а.с. 112).

Отже, судом встановлено, що Семенівською районною державною адміністрацією одну й ту саму земельну ділянку з кадастровим номером 5324587200:00:002:0352 передано у 26.04.2005 у власність ОСОБА_6 відповідно до розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації від 26.04.2005 № 181 та 26.07.2005 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №112853, а 01.03.2007 відповідно до розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації від 01.03.2007 № 144 передано у власність спадкодавцю відповідачки - ОСОБА_5 та 12.12.2007 видано державний акт серії ЯГ №691476. Тобто, на момент передачі зазначеної земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , спірна земельна ділянка уже перебувала у власності ОСОБА_6 та не могла бути передана у власність іншій особі, що свідчить про неправомірність дій посадових осіб Семенівської державної адміністрації Полтавської області та порушення прав ОСОБА_6 , спадкодавця позивачки ОСОБА_3 .

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21)).

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Судові рішення, ухвалені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що суттєво для застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції, не можуть вважатися такими, що відповідають вимозі законності втручання у право мирного володіння майном ( така позиція також викладена у постанові ВС від 21.06.2026у справі № 706/211/22)

Одночасно з додержанням принципу «пропорційності» оцінюється й дотримання принципу «належного урядування» (п.105-109 постанови ВП ВС від 10.06.2026 у справі360/773/14).

«106.Принцип «належного урядування», як правило, не має заважати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, що є наслідком їхньої недбалості. Але потреба у виправленні минулої несправедливості не має становити непропорційне втручання у право, щойно набуте особою, яка добросовісно покладалася на законність дій державного органу (рішення від 31 травня 2016 року у справі «Вукушич проти Хорватії» (Vukusic v. Croatia), № 69735/11, § 64; від 12 червня 2018 року у справі «Бєнаровіч та інші проти Литви» (Beinarovic and Others v. Lithuania), № 70520/10, 21920/10, 41876/11, § 140).

107.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ у разі скасування помилково наданих майнових прав принцип «належного урядування» може покладати на державні органи обов`язок діяти оперативно у виправленні їхньої помилки, а також потребувати виплати адекватної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишнім добросовісним власникам (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Кривенький проти України» (Kryvenkyy v. Ukraine), № 43768/07, від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine), № 29979/04).

108. Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки - не встановлює такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

109. Тож лише у разі дотримання всіх зазначених вище критеріїв можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. Суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку вирішувати питання пропорційності з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, оскільки в одному випадку обмеження буде пропорційним, а в іншому випадку те саме обмеження пропорційним не вважатиметься».

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми:

(1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер;

(2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями;

(3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах.

Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право власності із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є такі обставини:

- чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі. Тобто втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту зазначеної статті. Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів;

- чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції є, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. Водночас відсутність такого порушення є тоді, коли дотримані всі три критерії.

Отже, повинне існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Добросовісність набувача презюмується, тобто набувач буде вважатися добросовісним доки не буде доведено протилежне. Добросовісність дій набувача визначається судом у кожному конкретному випадку.

Основними критеріями, які визначають добросовісність/недобросовісність набувача майна є такі категорії, як "знав/не знав", "міг знати/не міг знати".

За загальним правилом, під поняттям "знав" необхідно розуміти не лише безпосередню обізнаність особи в тому, що вона набуває майно в суб`єкта, який не наділений правом на його відчуження, а й водночас усвідомлення факту порушення своїми діями прав іншої особи. Що ж до поняття "міг знати", то воно характеризує недобросовісність того володільця (набувача), який хоч і не був безпосередньо інформований про відсутність у відчужувача права на відчуження майна, але, проявивши принаймні розумну обачність, міг знати про це.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі №725/1824/20 (провадження № 61-15705св21) зроблено висновок про те, що конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації №144 від 01.03.2007 грудня ОСОБА_5 набула у власніть земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 3,20 га, отримала державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ЯГ №691476, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010756200075. ОСОБА_5 померла, її спадкоємець відповідачка ОСОБА_4 успадкувала право на зазначену земельну ділянку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 22.07.2023, право власності відповідачки зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №51089770, реєстраційний номери об`єкта нерухомого майна:1000753153245), що свідчить про те, що спадкодавець ОСОБА_4 ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є добросовісними набувачами. З викладеного слідує, що ОСОБА_5 та її спадкоємець ОСОБА_4 , набуваючи безоплатно у власність земельну ділянку, діяли добросовісно та правомірно очікували, що матимуть змогу мирно нею володіти та розпоряджатися. Будь-які відомості про те, що об`єктивно ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 могли знати чи знали про те, що спірна земельна ділянка попередньо вже була надана Семенівською РДА у власність ОСОБА_6 , матеріали справи не містять.

Сторони у справі погодились, що порушення прав позивачки сталось внаслідок недбалих дій посадових осіб Семенівської районної державної адміністрації.

Представник позивачки також не заперечив факт добросовісного набуття відповідачкою ОСОБА_4 та її спадкодавцем ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку.

Отже, суд виснує, що в даному випадку мало місце порушення Семенівською РДА «принципу належного урядування».

Таким чином необхідність виправити стару «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій державного органу влади. Ризик будь-якої помилки державного органу влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи влади обов`язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування (див. рішення у справі "МПП "Фортеця" проти України" від 11.06.2020);

З вище викладеного слідує висновок про те, що ні ОСОБА_5 ні, тим більше, її спадкоємець ОСОБА_4 жодним чином не порушили права та інтереси ОСОБА_3 , а тому є неможливим позбавлення права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку, оскільки за обставин вказаної справи, ОСОБА_4 (спадкодавцем якої є ОСОБА_5 ) є добросовісним власником спірної земельної ділянки, право на яку нею набуто та зареєстровано у визначений законом спосіб 22.07.2023, її спадкодавець ОСОБА_5 відкрито, вільно та безперервно володіла цією земельною ділянкою з 12.12.2007, тобто більше 15 років, а тому задоволення позову у цій справі матиме наслідком покладення на добросовісного набувача індивідуального й надмірного тягаря, що призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, на підставі вище викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та відмову у позові.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, питання щодо позовної давності не вирішується.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 76-81, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Семенівської селищної ради Полтавської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна, Приватне підприємство "Граніт Агро," про витребування земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачка ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Семенівська селищна рада Полтавської області (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с-ще Семенівка, вул. Незалежності, 44; код ЄДРПОУ 22538295).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Трембач Неля Володимирівна (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с-ще Семенівка, провул. Шкільний, 7В).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство "Граніт Агро," (місцезнаходження: Полтавська обл.., Кременчуцький р-н, с. Степанівка; код ЄДРПОУ 32843846.

Рішення ухвалене та проголошене 09.10.2026.

Суддя Л.М.Самойленко