Постановление суда № 140455757, 06.10.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3492/26

Номер провадження 1-кп/373/295/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

06 жовтня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026111240000254 від 08.07.2026 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296 КК України,

установив:

До суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за змістом якого ОСОБА_4 обвинувачується в тому він 07.07.2026, близько 21:00 год, прибувши разом з іншими обвинуваченими на територію гаражного приміщення по АДРЕСА_2 , де на той час перебували ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , та діючи узгоджено з іншими обвинуваченими, умисно вчинив хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї - гвинтівки зразка 1891/30 рр. (системи Мосіна) № 5089, кал. НОМЕР_1 , направляючи її у бік потерпілого ОСОБА_12 , імітуючи перезарядження зброї, забезпечуючи тим самим силову підтримку інших учасників групи та створюючи реальну загрозу застосування насильства щодо потерпілого.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї.

Крім того ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї, а саме: двоствольної нарізної вогнепальної зброї - гвинтівки зразка 1891/30 років (системи Мосіна) № НОМЕР_2 , калібру 7,62-54Rмм, зміненої саморобним способом, яка є придатною для здійснення пострілів та яку ОСОБА_4 використав під час хуліганських дій 07.07.2026 на території гаражного приміщення по АДРЕСА_2 .

Вищевказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

У підготовче судове засідання прокурор подав письмове клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був застосований на досудовому розслідуванні.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що термін тримання обвинуваченого під вартою на підставі ухвали слідчого судді від 02.09.2026 спливає 08.10.2026, а тому є потреба продовжити цей запобіжний захід на час судового розгляду, оскільки ризики, які існували на момент обрання та продовження слідчим суддею відповідного запобіжного заходу не зменшились. Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, що на думку прокурора, є досить високим ризик можливого переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК). Також прокурор вказав, що є достатньо високим ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки згідно пред`явленого обвинувачення він схильний до агресії та залякування, а отже не виключено, що чинитиме тиск на них з метою схилити до зміни показань на свою користь (п. 3 ч.1 ст. 177 КПК). Окрім цього прокурор вважає, що є достатньо високим ризик, що перебуваючи на волі, розуміючи невідворотність покарання, обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він демонстрував зневагу до суспільства та загальноприйнятих норм моралі, отримував явне задоволення від своїх протиправних дій та страху потерпілих (п.5 ч.1 ст. 177 КПК).

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_8 заперечили щодо продовження тримання під вартою, запевнивши, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, позиція захисту вибудована, ОСОБА_4 визнає свою винуватість та сприяв досудовому розслідуванню. Просили застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту та врахувати при цьому, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, має бойові заслуги, починаючи з 2015 року та під час повномасштабного вторгнення РФ, неодноразово був поранений, в зв`язку з чим звільнений з військової служби, має матір та бабу, з якими дуже близький.

Вислухавши учасників кримінального провадження, з`ясувавши думку потерпілих, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 315 ЦПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Зв змістом частини 3 статті 176 КПК України для задоволення судом клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор зобов`язаний довести обставини, які, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

08.07.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК - безпосередньо після вчинення злочину та цього ж дня повідомлено про підозру. Ухвалою слідчого судді Переяславського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2026 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який ухвалою слідчого судді від 02.09.2026 продовжено - до 08.10.2026.

Обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри не оскаржена стороною захисту на досудовому розслідуванні та додатково підтверджується змістом обвинувального акта та реєстром матеріалів досудового розслідування, де відображено слідчі (розшукові) дії та прийняті процесуальні рішення.

На виконання ст. 178 КПК України судом встановлено, що ОСОБА_4 у шлюбі не перебуває, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , де проживає разом з матір`ю. За місцем проживання міським депутатом йому надана позитивна характеристика. Згідно даних військового квитка та інших документів, обвинувачений ОСОБА_4 проходив строкову військову службу у 2003-2005 р.р, а після початку військової агресії РФ 14.01.2015 призваний по частковій мобілізації та проходив військову службу в зоні АТО, та під час проходження служби характеризувався виключно позитивно. 25.02.2022 призваний на військову службу по загальній мобілізації та 09.11.2024 звільнений зі служби у відставку за станом здоров`я. Під час проходження військової служби отримував травми та поранення. Має хронічне захворювання, у зв`язку з чим з 04.10.2016 перебуває на медичному обліку. Притягувався до кримінальної відповідальності, за що судимості погашені.

Будь-які нові обставини, які мають важливе значення, але не були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на досудовому розслідуванні, відсутні.

Разом з тим, суд враховує позицію обвинуваченого, який повідомив суду, що викладені в обвинувальному акті обставинами та свою винуватість він визнає повністю, сприяв дородовому розслідуванню та готовий сприяти судовому розгляду. За час перебування під вартою (три місяці) усвідомив негативний та суспільно-небезпечний характер своїх дій та, зробив для себе належні висновки.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення двох тяжких злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку (ч. 1 ст. 263 КК, ч.4 ст. 296 КК), за кожне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років, що породжує ризик переховування його від суду задля уникнення кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст. 177 КПК). Водночас, суд бере до уваги наявність вибудованої лінії захисту, яка полягає у активній співпраці зі слідством та судом, а також те, що в обвинуваченого є мати та баба, з якими він підтримує тісні стосунки, а тому відповідний ризик визнається не настільки реальним, що виправдовувало б подальше тримання Звягінцева під вартою.

Крім того, суд вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК, щодо впливу на свідків та потерпілих з тим аби вони змінили свої покази не доведений, а ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК) не достатньо обґрунтований та може бути усунутий іншим більш м`яким запобіжним заходом таким, як домашній арешт, що одночасно мінімізує ризик переховування обвинуваченого від суду.

Таким чином, прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: обґрунтованість підозри та наявність підстав вважати, що існує щонайменше один ризик, передбачений ч.1 статті 177 цього Кодексу.

Разом з ти, прокурор не довів, що за встановлених обставин застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні, реальність яких, як встановив суд, є невисокою.

За змістом ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що для досягнення цілей та завдань кримінального провадження на стадії судового розгляду, для забезпечення його дієвості цього провадження, необхідним та достатнім буде обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на процесуальних обов`язків, що буде виправданим, необхідним та достатнім втручанням у права та свободи особи, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та усуне ризики, про які зазначив прокурор у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора ( ч.6 ст. 181 КПК).

Визначаючи вид та обсяг обов`язків обвинуваченого, який звільняється з під варти, суд керується частинами 5 ст. 194 КПК України та бере до уваги мотиви, наведені прокурором в обґрунтуванні клопотання, а також суворість та обмежувальну дію обраного судом запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193-197, 199, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора в продовженні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, за виключенням часу, необхідного для прибуття та участі в судовому розгляді кримінального провадження.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до суду за кожним викликом ;

-повідомляти суд та орган поліції про зміну свого місця проживання, роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими.

Строк дії ухвали два місяці з дня її постановлення - до 06.12.2026.

ОСОБА_4 негайно доставити до місця проживання ( АДРЕСА_1 ) та звільнити його з під варти.

Передати дану ухвалу для виконання до органу поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1