Постановление суда № 140455421, 06.10.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9978/26

провадження № 1-кс/361/1895/26

УХВАЛА

щодо зміни запобіжного заходу

06 жовтня 2026 р. м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваній у кримінальному провадженні №12026111130001503 від 17.08.2026 за ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю на тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Клопотання погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .

Сторона обвинувачення зазначає, що СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026111130001503, відомості про яке внесено до ЄРДР 17 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 раніше судима, а саме вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Крім того, 23 грудня 2022 року щодо неї скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 307 КК України до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та протягом року після засудження вчинила новий умисний майновий злочин.

Так, 17 серпня 2026 року приблизно о 12 год. 54 хв. ОСОБА_5 перебувала у приміщенні магазину «Копійочка» ТОВ «Нью Віта Груп» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Марії Лагунової, буд. 2А, де звернула увагу на побутові товари магазину, після чого у неї виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Того ж дня приблизно о 12 год. 54 хв. ОСОБА_5 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, реалізуючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та маючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, підійшла до стелажу магазину та взяла з полиць: «Шампунь Elseve Hyaluron Plump 400 мл» у кількості три одиниці вартістю 717 грн без ПДВ, «Шампунь Elseve Розкіш 6 олій, д/всіх т. вол. 400 мл» у кількості дві одиниці вартістю 478 грн без ПДВ, «Шампунь L'Oreal Elseve Collagen Lifter д/над. об`єму тонкому волоссю, 400 мл» у кількості дві одиниці вартістю 480 грн без ПДВ, «Шампунь Elseve Повне Відновлення 5 400 мл» у кількості дві одиниці вартістю 478 грн без ПДВ, які поклала до сумки чорного кольору.

У подальшому, приблизно о 12 год. 55 хв., ОСОБА_5 , утримуючи при собі вказані товари, направилася до виходу з приміщення магазину. Проходячи повз касову зону, де знаходився працівник магазину, останній висловив вимогу щодо необхідності здійснити розрахунок за товар та попрямував за нею, намагаючись її зупинити.

Однак ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що її протиправні дії щодо таємного викрадення майна викриті та стали очевидними, продовжила свої дії, ігноруючи вимогу та наміри працівника магазину зупинити її та повернути викрадене майно, вийшла з приміщення магазину, залишила місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_5 , за даними досудового розслідування, завдала ТОВ «Нью Віта Груп» майнової шкоди на загальну суму 2153 грн без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

17 серпня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

18 серпня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

19 серпня 2026 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаною ухвалою на ОСОБА_5 покладено обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з місця застосування домашнього арешту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії вказаної ухвали визначено до 16 жовтня 2026 року.

Разом із тим, сторона обвинувачення посилається на виникнення після постановлення ухвали від 19 серпня 2026 року нових обставин, які, на її думку, свідчать про недостатність застосованого щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу та зумовлюють необхідність його зміни на більш суворий.

Так, за доводами клопотання, ОСОБА_5 , будучи належним чином ознайомленою з покладеними на неї обов`язками, 25.08.2026, 26.08.2026, 22.09.2026, 29.09.2026 та 04.10.2026 грубо порушила умови застосованого до неї запобіжного заходу: не з`явилася на виклик суду без поважних причин, неодноразово залишала місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також, за твердженням сторони обвинувачення, вчинила нові правопорушення.

Зокрема, прокурором у кримінальному провадженні до Київського апеляційного суду подано апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 серпня 2026 року у справі № 361/9978/26, якою відмовлено у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апеляційний розгляд вказаної апеляційної скарги було призначено на 22 вересня 2026 року о 11 год. 40 хв. У судове засідання з`явилися прокурор та захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_4 . Сама ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. У зв`язку з цим судове засідання з розгляду апеляційної скарги у визначену дату та час не відбулося.

Крім того, відповідно до рапортів оперуповноважених ВКП Броварського РУП ГУНП в Київській області від 25 та 26 серпня 2026 року здійснювалася перевірка виконання ухвали слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання.

За результатами перевірки встановлено відсутність ОСОБА_5 за місцем проживання. При цьому, як зазначено у клопотанні, від неї не надходило повідомлень слідчому, прокурору або суду про зміну місця проживання чи необхідність залишити місце проживання.

Також сторона обвинувачення посилається на те, що 29 вересня 2026 року ОСОБА_5 здійснила крадіжку товару на суму 2356 грн 42 коп. без ПДВ у магазині «Фора», розташованому за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 4. Вказану подію внесено до ЄО Броварського РУП та складено адміністративний протокол № ВАД/978165 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Крім того, 29 вересня 2026 року, за доводами клопотання, ОСОБА_5 здійснила крадіжку товару у магазині «Епіцентр», розташованому за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 253, на суму 1173 грн без ПДВ. Вказану подію внесено до ЄО Броварського РУП та складено адміністративний протокол № ВАД/978342 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Також сторона обвинувачення посилається на обставини, встановлені 05 жовтня 2026 року під час допиту ОСОБА_5 як свідка в іншому кримінальному провадженні. За наведеними у клопотанні даними, під час допиту остання повідомила, що 04 жовтня 2026 року приблизно о 23 год. 00 хв., незважаючи на встановлені судом обмеження, залишила місце свого проживання та перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно до 01 год. 00 хв., де вживала алкогольні напої.

На думку сторони обвинувачення, викладене свідчить про те, що ОСОБА_5 умисно не виконує ухвалу суду про застосування цілодобового домашнього арешту, ухиляється від суду та продовжує вчиняти нові правопорушення.

З огляду на це сторона обвинувачення вважає, що застосований до підозрюваної запобіжний захід не забезпечує її належної процесуальної поведінки, а тому виникла необхідність змінити його на тримання під вартою.

Слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому, усвідомлюючи можливість призначення їй покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 не має постійного джерела заробітку та офіційно не працевлаштована, що, на її думку, свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимою, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та вчинила новий умисний майновий корисливий злочин, у якому наразі підозрюється, а після застосування до неї цілодобового домашнього арешту продовжила вчиняти правопорушення.

Також слідчий посилається на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік, а також на наявність обвинувального акта за ч. 3 ст. 307 КК України, що перебуває на розгляді Броварського міськрайонного суду Київської області.

Окрім того, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_5 не має постійного джерела заробітку та офіційно не працевлаштована, у зв`язку з чим може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання зазначеним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваної.

З урахуванням викладеного слідчий просить змінити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком до 18 жовтня 2026 року без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Додатково пояснив, що після застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту остання не дотримується встановлених судом обмежень та обов`язків, що підтверджується матеріалами, долученими до клопотання. Зазначив про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку сторони обвинувачення, набули реального характеру з огляду на поведінку підозрюваної після застосування до неї домашнього арешту. Зокрема, звернув увагу на неодноразове залишення нею місця проживання без відповідного дозволу, неявку до суду, а також вчинення, за матеріалами кримінального провадження, нових правопорушень. Вважав, що наведені обставини свідчать про недостатність застосованого запобіжного заходу та неможливість забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. Просив змінити їй запобіжний захід на тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. Пояснила, що залишала місце проживання, де перебуває під цілодобовим домашнім арештом, у зв`язку з повітряною тривогою. При цьому спочатку зазначила, що без відповідного дозволу залишала місце проживання лише 04 жовтня 2026 року, коли пішла до своєї куми. У подальшому, після уточнення обставин прокурором, підтвердила, що залишала місце проживання також в інших випадках, зазначених стороною обвинувачення. Дозвіл у слідчого, прокурора, суду не отримувала при цьому.

Щодо двох випадків крадіжок у магазинах «Фора» та «Епіцентр» 29 вересня 2026 року ОСОБА_5 підтвердила факт їх вчинення. Пояснила, що також залишала місце проживання у зв`язку з повітряною тривогою. На зауваження прокурора про те, що магазин «Епіцентр», у якому, за матеріалами клопотання, була вчинена одна з крадіжок, під час повітряної тривоги не працює, підозрювана не надала іншого пояснення щодо причин її перебування у вказаному місці.

Підозрювана також пояснила, що її малолітня дитина наразі перебуває у м. Біла Церква та фактично не проживає разом із нею. Зазначила, що має намір забрати дитину та надалі здійснювати догляд за нею. Крім того, ОСОБА_5 повідомила, що на даний час працевлаштувалася та працює майстром манікюру.

Захисник ОСОБА_4 просила у задоволенні клопотання відмовити. Зазначила, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні вже закінчується, у зв`язку з чим сторона обвинувачення замість завершення досудового розслідування та вирішення питання про скерування обвинувального акта до суду звернулася із клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 200 КПК України у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували під час прийняття попереднього рішення, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Отже, вирішуючи питання про зміну раніше застосованого запобіжного заходу, слідчий суддя має оцінити не лише наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а й те, чи з`явилися нові обставини, які свідчать про те, що раніше обраний захід виявився недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Як убачається з матеріалів, 19 серпня 2026 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаною ухвалою на ОСОБА_5 покладено обов`язки прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися з місця застосування домашнього арешту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Строк дії вказаної ухвали визначено до 16 жовтня 2026 року.

Таким чином, ОСОБА_5 була обізнана як із застосованим щодо неї запобіжним заходом, так і з конкретними обмеженнями та обов`язками, покладеними на неї судом.

Разом з тим, після постановлення ухвали від 19 серпня 2026 року виникли обставини, які не були предметом оцінки слідчого судді при первісному вирішенні питання про запобіжний захід.

Зокрема, матеріалами клопотання підтверджується, що 25 та 26 серпня 2026 року під час перевірки виконання ОСОБА_5 умов цілодобового домашнього арешту її не було виявлено за місцем проживання, при цьому даних про надання їй відповідного дозволу на залишення житла або повідомлення нею слідчого, прокурора чи суду про необхідність залишення місця проживання матеріали не містять.

Судом враховано ту обставину, що вказані перевірки проводилися не під час сигналу «Повітряна тривога» зумовленого введення воєнного стану на території України.

Такі обставини самі по собі мають істотне значення для оцінки ефективності раніше застосованого запобіжного заходу, оскільки свідчать про невиконання підозрюваною встановленого судом обмеження.

Крім того, ОСОБА_5 не з`явилася 22 вересня 2026 року на судове засідання Київського апеляційного суду, будучи учасником відповідного провадження, у зв`язку з чим, за твердженням прокурора та слідчого, апеляційний розгляд скарги прокурора на ухвалу від 19 серпня 2026 року не відбувся, при цьому захисник підозрюваної у зазначене судове засідання з`явився.

Вказана обставина має значення для оцінки ризику переховування від суду та належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки йдеться не лише про формальне невиконання обов`язку з`явитися за викликом, а про неявку до суду під час розгляду питання безпосередньо щодо обраного їй запобіжного заходу.

Окремо слідчий посилається на події 29 вересня 2026 року, коли щодо ОСОБА_5 складено два протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 51 КУпАП у зв`язку з крадіжкою товару з магазинів «Фора» та «Епіцентр».

Слідчий суддя враховує наведені відомості не як встановлений факт винуватості ОСОБА_5 у вчиненні відповідних правопорушень, оскільки питання її винуватості підлягає вирішенню у встановленому законом порядку, а як відомості, наведені стороною обвинувачення та підтверджені долученими матеріалами, у сукупності з іншими обставинами для оцінки заявленого ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Також матеріалами клопотання підтверджується посилання сторони обвинувачення на подію 04 жовтня 2026 року, коли, за наданими ОСОБА_5 під час допиту 05 жовтня 2026 року поясненнями, вона залишила місце проживання близько 23 год. 00 хв. та перебувала за іншою адресою до приблизно 01 год. 00 хв.

Зазначені відомості узгоджуються з доводами сторони обвинувачення про повторне невиконання підозрюваною встановленого судом обов`язку не залишати місце проживання без відповідного дозволу.

Таким чином, після застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту мало місце не одноразове порушення встановлених судом обмежень, а декілька самостійних епізодів неналежної процесуальної поведінки, у тому числі залишення місця проживання, неявка за викликом суду та, за матеріалами клопотання, нові факти протиправної поведінки.

Ці обставини мають істотне значення, оскільки на момент застосування 19 серпня 2026 року цілодобового домашнього арешту суд виходив із можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної саме шляхом встановлення обмежень та покладення відповідних обов`язків. Подальша поведінка ОСОБА_5 свідчить про те, що такі обмеження належного запобіжного впливу на неї не забезпечили.

При цьому слідчий суддя враховує, що відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Водночас на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, чи інших правопорушень, а перевіряє наявність передбачених законом підстав для застосування запобіжного заходу та достатність менш суворого заходу для запобігання встановленим ризикам.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що надані матеріали у своїй сукупності містять відомості, які на цій стадії кримінального провадження дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

При цьому обґрунтованість підозри не означає встановлення вини особи та не передбачає вирішення питання про доведеність усіх елементів складу кримінального правопорушення, що є предметом подальшого кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, ризикам переховування від органів досудового розслідування та/або суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, та передбачене законом покарання, а також її фактичну поведінку після застосування цілодобового домашнього арешту.

Сам по собі розмір можливого покарання не може бути єдиною підставою для висновку про існування ризику переховування. Однак у сукупності з іншими обставинами, зокрема неявкою до апеляційного суду та порушеннями умов цілодобового домашнього арешту, він набуває істотного значення при оцінці такого ризику.

Так само наявність у ОСОБА_5 попередньої судимості та перебування на іспитовому строку саме по собі не свідчить про необхідність тримання під вартою, однак є обставиною, яку відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує при оцінці особи підозрюваної та ризиків її подальшої поведінки.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного корисливого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, після засудження за інший умисний майновий злочин та під час іспитового строку.

Водночас вирішальне значення при оцінці цього ризику мають не лише попередні відомості про особу підозрюваної, а насамперед її поведінка після застосування запобіжного заходу.

Як встановлено слідчим суддею, після постановлення ухвали від 19 серпня 2026 року ОСОБА_5 неодноразово залишала місце проживання, не з`явилася за викликом апеляційного суду, а матеріали клопотання містять також відомості про нові факти протиправної поведінки 29 вересня 2026 року.

Отже, поведінка підозрюваної після застосування цілодобового домашнього арешту свідчить про те, що покладені на неї процесуальні обов`язки та встановлені судом обмеження не стали достатнім стримуючим фактором для належного виконання нею процесуальних обов`язків та утримання від нової протиправної поведінки.

З огляду на це слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом із тим відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя враховує вимоги ст. 178 КПК України, а також поведінку підозрюваної після застосування до неї попереднього запобіжного заходу.

У даному випадку ОСОБА_5 вже перебувала під цілодобовим домашнім арештом, тобто під запобіжним заходом, який істотно обмежував її право на свободу пересування та передбачав обов`язок перебувати за відповідною адресою цілодобово.

Однак застосування такого заходу не забезпечило належної поведінки підозрюваної. Навпаки, після його застосування зафіксовано неодноразове залишення місця проживання без відповідного дозволу, неявку до суду, а також інші обставини, які сторона обвинувачення обґрунтовано пов`язує з ризиком вчинення нових правопорушень.

За таких обставин застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання, особистої поруки чи застави як самостійного запобіжного заходу, не усуне встановлених ризиків належною мірою.

Сукупність зазначених обставин свідчить про те, що попередній запобіжний захід виявився недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, а отже, наявні підстави для його зміни на більш суворий.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Положення ч. 4 ст. 183 КПК України містять перелік випадків, за яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, до таких випадків не належить.

Тому при застосуванні тримання під вартою слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу.

Визначаючи її розмір, суд враховує характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про її особу, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також поведінку підозрюваної після застосування попереднього запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99840,00 гривень.

Такий розмір застави є співмірним із встановленими ризиками, майновим та соціальним становищем підозрюваної, а також характером кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.

При цьому у разі внесення застави на ОСОБА_5 необхідно покласти передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальні обов`язки, виконання яких спрямоване на забезпечення її належної процесуальної поведінки.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід визначити в межах строку, необхідного для досягнення мети його застосування, тобто до 16 жовтня 2026 року включно, оскільки саме до цієї дати діє попередньо встановлений строк запобіжного заходу, а питання подальшого продовження тримання під вартою підлягає вирішенню в установленому законом порядку.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також нових обставин, які виникли після постановлення ухвали від 19 серпня 2026 року та свідчать про недостатність застосованого до ОСОБА_5 домашнього арешту, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 197, 200, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Змінити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю на тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком до 16.10.2026 (включно), взявши її під варту в залі суду.

Рахувати строк перебування під вартою з 17 год. 55 хв. 06.10.2026.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) 00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)».

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрювану ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали вручити підозрюваній, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1