Постановление суда № 140454424, 08.10.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/14892/25

н/п 1-кс/766/4952/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025231020001035 від 02.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2025 року, слідчий за погодженням з прокурором, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12025231020001035 від 02.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області через систему «Електронний суд» з клопотанням, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку від 02.10.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , майно:- предмет схожий на кастет;- електронні ваги;-4 банківські картки з них «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 та «Монобанк» № НОМЕР_4 ;- Апаратний (холодний) криптогаманець НОМЕР_5 ;- 3 Мобільних термінала «Ylefon»; «Redmi Note 9 pro»; «Redmi note 14 T pro»;- 1 Планшет Lenovo Tab;- Грошові кошти у сумі 8 240 грн, із забороною відчуження та користування вказаним майном.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вилучені речі можуть бути використані досудовим розслідуванням як доказ вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 02.10.2026 року зазначені матеріальні об`єкти визнані слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025231020001035 від 02.06.2026, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України за підозрою ОСОБА_5 .

За версією обвинувачення, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, у невстановленому органом досудового розслідування місці та невстановлений час придбав вибухову речовину, а саме пластичну речовину на основі гексогену, після чого, переслідуючи прямий умисел, спрямований на порушення встановленого законом порядку правил обороту (користування населенням) вогнепальної зброї, бойових припасів встановленого «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 21.08.1998 за № 637/3077, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зберігав вказану вибухову речовину, доки 13.08.2026 року об 15 год. 38 хв., перебуваючи за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Покровська, 1, ( біля території автовокзалу), незаконно збув шляхом продажу запопередньо ідентифіковані грошові кошти у сумі 35000 ( тридцять п`ять тисяч) гривень громадянину ОСОБА_6 , особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» 21 (двадцять одну) упаковку із речовиною сірого кольору, яка є вибуховою речовиною на основі гексогену, під час проведення співробітниками Відділу поліції № 2 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - збут вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він у невстановленому органом досудового розслідування місці та невстановлений час придбав вибухову речовину (пластичну вибухову речовину на основі гексогену та алюмінію), умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами, незаконно, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, переніс вказану вибухову речовину без передбаченого законом дозволу у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав до збуту, а саме до моменту відправлення 02.09.2026 у посилці з поштомату ТОВ «НОВА ПОШТА» (код ЄДРПОУ 31316718).

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу бойових припасів, незаконно, без передбаченого законом дозволу, з корисливих мотивів, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, 02.09.2026 перевіз пластичну вибухову речовину на основі гексогену та алюмінію, до поштомату № 46615 ТОВ «НОВА ПОШТА» який розташований за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Донець, вул. Центральна, 64а, звідки здійснив відправлення на відділення ТОВ «НОВА ПОШТА» №5, розташоване за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, 11а, тим самим 07.09.2026 збув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діючи під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії контролюза вчиненням злочину у формі оперативної закупки, та анкетні дані якого змінені на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», у якості покупця отримав вказану посилку, перерахувавши грошові кошти у сумі 13 тисяч 500 гривень на банківські картки, які вказав ОСОБА_5 у листуванні та у свою чергу видав працівникам поліції вищевказані вибухову речовину.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.09.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукування та вилучення заборонених в обігу вибухових речовин, а саме пластичної речовини,незаконно отриманих грошових коштів, здобутих внаслідок збуту вибухових речовин, мобільних терміналів з сім-картками операторів рухомого (мобільного зв`язку).

02.10.2026, в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , було вилучено:-1 пістолет макарова, 16 набоїв (резинові кулі);- 7 пластикових контейнерів з вибуховою речовиною (бурого кольору);- 7 пластикових контейнерів з вибуховою речовиною (білого кольору);- 1 одиниця металевого корпусу з речовиною сірого сипучого та білого пластичного елементу; - 2 одиниці с4 (шоколадка);- 1 підривник натискної дії; - 1 одиниця ПВВ-5;- 4,8 кг тротилу;- 2 одиниці ЕД-8Ж;- Відрізок детонуючого шнура ( 19см ) ;- 32 одиниці саморобного детонатора; - 3 електроспалахувачі;- 81 одиниця капсуля детонатора ;- 1 патрон ПМ;- набої 5,45 30 штук ( серія 1791 - 19 од., та 11од. - серія 716 (бронебійні)) ;- 1 одиниця М-18 (Димова граната) ;- 1 одиниця ДМ 82А3 (Підривник)- Корпус гранати ДМ-51 - Уламкова сорочка до гранати ДМ-51;- предмет схожий на кастет;- електронні ваги;- 4 банківські картки з них «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 та «Монгобанк» № НОМЕР_4 ;- Апаратний (холодний) криптогаманець НОМЕР_5 ;- 3 Мобільний термінал «Ylefon»; «Redmi Note 9 pro»; «Redmi note 14 T pro»;- 1 Планшет Lenovo Tab;- Грошові кошти у сумі 8 240 грн, які постановою слідчого були визнані речовими доказами.

Вилучене майно належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , так як було вилучено безпосередньо за місцем його проживання.

02.10.2026 о 00:15 год, гр. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02.10.2026 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_3 від 02.10.2026 року, вилучені в ході обшуку речі, документи та грошові кошти були визнані речовими доказами з загальним посиланням на те, що вони зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та становлять інтерес для досудового розслідування.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті ( ч. 2 ст. 98 КПК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого/прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Саме про таке застосування норм права зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 року №11 410сап20.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на викладене, у зв`язку з доведеністю існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначені в клопотанні матеріальні об`єкти, а саме: предмет схожий на кастет, електронні ваги, 4 банківські картки з них «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 та «Монобанк» № НОМЕР_4 , апаратний (холодний) криптогаманець НОМЕР_5 , 3 мобільних термінала «Ylefon», «Redmi Note 9 pro», «Redmi note 14 T pro», 1 планшет Lenovo Tab, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв`язку із доведеністю прокурором наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його часткового задоволення.

Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на грошові кошти у сумі 8 240 грн, вилучені під час обшуку. Так, зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається, що зазначені кошти були використані для проведення оперативних закупок вибухових речовин, отримані внаслідок їх незаконного збуту або іншим чином пов`язані з обставинами кримінального правопорушення, яке розслідується. Стороною обвинувачення не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що вилучені грошові кошти мають кримінально протиправне походження або відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України. Сам по собі факт виявлення коштів за місцем проживання підозрюваного не свідчить про їх зв`язок із кримінальним правопорушенням. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що необхідність накладення арешту на грошові кошти у сумі 8 240 грн належним чином не обґрунтована, у зв`язку з чим клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку 02.10.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме: предмет схожий на кастет; електронні ваги; 4 банківські картки з них «Приватбанк» № НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 та «Монобанк» № НОМЕР_4 ; апаратний (холодний) криптогаманець НОМЕР_5 ; 3 Мобільних термінала «Ylefon»; «Redmi Note 9 pro»; «Redmi note 14 T pro»; 1 планшет Lenovo Tab.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1