Постановление суда № 140453600, 09.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16314/26

Провадження №2-з/521/163/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Доніна Людмила Анатоліївна про забезпечення доказів до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити докази, шляхом витребування з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , який відкрито на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 05 липня 2022 року по теперішній час.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є платником аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі судового наказу Малиновського районного суду міста Одеси від 05 липня 2022 року. Заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 відсутня. Заявник зазначає, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до витрачення грошових коштів, які отримує в якості аліментів, використовує ці кошти безконтрольно не за цільовим призначенням, в зв`язку із чим заявник має намір звернутися до Хаджибейського районного суду міста Одеси із позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку сплати аліментів, шляхом перерахування частини аліментів на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

У відкритому судовому засіданні представник заявника адвокат Доніна Л.А. заяву підтримала та пояснила, що звернення саме із заявою про забезпечення доказів викликано постійними обстрілами, в тому числі, банківських установ, що дає підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

У відкритому судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Онищук Г.А. заперечували проти задоволення заяви з підстав її необґрунтованості.

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність із дотримання прав дитини.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд вважає, що її слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Частиною 5 ст. 116 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Згідно з п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.

Вирішуючи питання про забезпечення доказів, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із задоволенням вказаної заяви.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За змістом наведених норм, обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини; фінансово-економічний стан клієнтів.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Також, главою 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України 14.07.2006 року №267, визначено, що за рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

У Постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: «Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».

Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у Постанові 11 березня 2020 у справі № 9901/608/19.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів, забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із матір`ю та на утримання якої з ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі частки з усіх видів заробітку з 25 липня 2022 року.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, займає посаду офіцера, заборгованості по сплаті аліментів не має, та на час звернення до суду із заявою про забезпечення доказів розмір аліментів на дитину перевищує два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

Заявник 10 червня 2026 року звернувся до служби у справах дітей із заявою про проведення перевірки щодо цільового використання ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Висновком за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину від 10 липня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 забезпечує базові індивідуальні потреби дитини.

Разом із цим, ОСОБА_1 вказує про те, що висновок не підтверджує цільове використання ОСОБА_2 аліментів, сплачених заявником.

Суд приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1 про те, що інформація, яку просить ОСОБА_1 витребувати в якості забезпечення доказів становить банківську таємницю, а подальше збирання або подання цих доказів може бути утруднено, враховуючи постійні обстріли, пов`язані із збройною агресією щодо України, в тому числі, і банківських установ.

Отже, зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення доказів, вбачається, що вона містить зазначення доказів, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, зазначено обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, юридичну особу, у володінні якої знаходяться докази (відповідна інформація).

Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.

З метою забезпечення права на судовий захист заявника та враховуючи неможливість отримання ним відповідного доказу самостійно, зазначені письмові докази підлягають витребуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів.

Керуючись ст. 76, 84, 116-118, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), в інтересах якого діє адвокат Доніна Людмила Анатоліївна про забезпечення доказів до подання позовної заяви задовольнити.

Витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) інформацію про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 , який відкрито на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 05 липня 2022 року по теперішній час.

Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Згідно з ч. 5 ст. 117 ЦПК України, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ю.В. Тополева