Решение № 140453248, 07.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №603/439/26

Провадження №2-а/338/16/26

07 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просить скасувати постанову поліцейського 1-го взводу 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Зелінського І.І. від 24 червня 2026 року серії БАВ №217257 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 16 травня 2026 року близько 11 години позивач керував автомобілем Opel Movano, номерний знак НОМЕР_1 , об`їзною дорогою міста Тернополя. Його зупинив поліцейський Зелінський І.І., який повідомив про перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті. За твердженням поліцейського, швидкість автомобіля становила 74 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год та була виміряна лазерним приладом TruCam, який перебував у руках іншого працівника поліції ОСОБА_2 .

Позивач не погодився з такими обставинами, зазначивши, що за показаннями спідометра швидкість автомобіля не перевищувала 70 км/год, а використання приладу TruCam без його стаціонарного закріплення, на думку позивача, ставить під сумнів достовірність результату вимірювання.

Після початку розгляду справи про перевищення швидкості Гелемей О.В. заявив про бажання скористатися правничою допомогою. Він зателефонував адвокату, який повідомив про неможливість невідкладно прибути на місце зупинки та порадив просити про перенесення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами й надання правничої допомоги. За усним клопотанням позивача розгляд було перенесено до приміщення Управління патрульної поліції в Тернопільській області.

Крім того, інший поліцейський Кравчук О.П. висунув вимогу надати документ про проходження автомобілем обов`язкового технічного контролю. Позивач пояснив, що транспортний засіб належить його родичу, тому він не володіє таким документом, та заперечив наявність у нього обов`язку пред`являти цей документ за вимогою поліцейського. Після цього було розпочато розгляд ще однієї справи за частиною третьою статті 121 КУпАП. Під час цього розгляду позивач також просив забезпечити йому можливість скористатися правничою допомогою, у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено.

Надалі позивача викликали до Управління патрульної поліції в Тернопільській області для продовження розгляду справи. Останнє повідомлення про виклик на 09 годину 20 хвилин 24 червня 2026 року він отримав поштою.

Позивач зазначив, що прибути у визначений час не міг через погіршення стану здоров`я та перебування на лікуванні. 24 червня 2026 року о 09 годині 17 хвилин він направив на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції клопотання про перенесення розгляду, повідомивши про лікування та намір подати медичні документи після їх отримання.

Незважаючи на це, 24 червня 2026 року о 09 годині 45 хвилин поліцейський Зелінський І.І. виніс постанову серії БАВ №217257, якою визнав ОСОБА_1 винуватим у порушенні пунктів 12.9 «б» та 31.3 «б» Правил дорожнього руху і притягнув його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП, із застосуванням частини другої статті 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 грн.

На переконання позивача, справу розглянуто з порушенням його права бути присутнім під час розгляду, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правничою допомогою. Позивач також звернув увагу на те, що ОСОБА_3 особисто не здійснював вимірювання швидкості та не виявляв обставин, пов`язаних із проходженням автомобілем обов`язкового технічного контролю.

Копію постанови позивач отримав поштовим відправленням 02 липня 2026 року. 08 липня 2026 року він подав скаргу начальнику Управління патрульної поліції в Тернопільській області. Рішенням від 17 липня 2026 року постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення. Позивач вважає, що при розгляді скарги його доводи належним чином не перевірено, а рішення містить переважно виклад змісту скарги та загальне посилання на дотримання поліцейським вимог законодавства.

Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У відзиві на позов представник відповідача проти задоволення вимог заперечила. Зазначила, що 16 травня 2026 року на вулиці Об`їзній, 6-А в місті Тернополі працівники поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000764, зафіксували рух автомобіля Opel Movano, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 74 км/год при дозволеній швидкості 50 км/год. Такі дії утворюють порушення пункту 12.9 «б» Правил дорожнього руху та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Під час перевірки також було встановлено, що автомобіль не пройшов обов`язкового технічного контролю. Представник відповідача послалася на реєстраційну картку, відповідно до якої Opel Movano є вантажним транспортним засобом 2003 року випуску з повною масою 3500 кг, а тому підлягає періодичному обов`язковому технічному контролю. Непроходження такого контролю утворює склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Щодо процедури розгляду справи представником відповідача зазначено, що поліцейський діяв відповідно до статей 245, 279, 280, 283-285 КУпАП, з`ясував усі необхідні обставини, а постанова є законною та обґрунтованою. У відзиві також указано, що постанову винесено на місці в присутності позивача.

Окремо представник відповідача послалася на пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду. Вказала, що адміністративне оскарження постанови до вищого органу є альтернативним способом захисту і не зупиняє перебігу строку звернення до суду. Просила визнати причини пропуску строку неповажними, а в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року позивачу запропоновано протягом п`яти днів із дня отримання її копії подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску та наданням наявних доказів на їх підтвердження, оскільки питання про дотримання строку порушено відповідачем у відзиві та досліджується після відкриття провадження під час судового засідання.

ОСОБА_1 23 вересня 2026 року подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Зазначив, що копію постанови отримав 02 липня 2026 року, а вже 08 липня 2026 року подав скаргу начальнику Управління патрульної поліції в Тернопільській області. Рішення за скаргою отримав електронною поштою 17 липня 2026 року, після чого 25 липня 2026 року, тобто на восьмий день, направив позовну заяву до суду.

Позивач вважає, що передбачений законом строк не пропустив, оскільки як скаргу до керівництва поліції, так і позов після одержання рішення за скаргою подав протягом десяти днів. Водночас на випадок іншої правової оцінки просив визнати причини пропуску поважними та поновити строк.

Позивач у судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглянути справу без її участі.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 205 КАС України неявка учасника справи, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання та який не повідомив про поважні причини неявки, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки обидва учасники справи подали заяви про її розгляд без їх участі, а необхідності заслуховувати свідка чи експерта немає, суд відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін та подані докази в їх сукупності, суд установив такі обставини.

Близько 11 години 19 хвилин 16 травня 2026 року на вулиці Об`їзній, 6-А в місті Тернополі працівники Управління патрульної поліції зупинили автомобіль Opel Movano, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Підставою для зупинки було зафіксоване приладом TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000764, перевищення дозволеної швидкості руху: 74 км/год при обмеженні 50 км/год.

Під час перевірки документів також виникло питання щодо проходження автомобілем обов`язкового технічного контролю. З реєстраційної картки вбачається, що Opel Movano, номерний знак НОМЕР_1 , є вантажним транспортним засобом 2003 року випуску, повною масою 3500 кг.

Позивач висловив незгоду з установленими поліцейськими обставинами та заявив про бажання скористатися правничою допомогою. З цією метою розгляд справи було перенесено з місця зупинки до приміщення Управління патрульної поліції в Тернопільській області.

Надалі розгляд справи відкладався. Останній раз позивача було викликано до Управління патрульної поліції на 09 годину 20 хвилин 24 червня 2026 року.

До позову долучено клопотання від 24 червня 2026 року, адресоване начальнику Управління патрульної поліції в Тернопільській області. У ньому ОСОБА_1 повідомив про неможливість прибути на розгляд справи через перебування на лікуванні та просив перенести її розгляд. Позивач указав, що відповідні медичні документи надасть після їх отримання.

Скріншот електронної пошти підтверджує, що зазначене клопотання було направлено на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції 24 червня 2026 року о 09 годині 17 хвилин, тобто до призначеного часу розгляду справи.

Надана позивачем медична довідка №141/ц підтверджує, що з 22 червня 2026 року він перебував на денному стаціонарі закладу охорони здоров`я. Довідка №145/ц від 01 липня 2026 року також містить відомості про його лікування.

Попри надходження клопотання про перенесення, 24 червня 2026 року о 09 годині 45 хвилин поліцейський Зелінський І.І. виніс постанову серії БАВ №217257, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП.

Копію постанови позивачу направлено поштою, і він отримав її 02 липня 2026 року. Ця обставина сторонами не заперечується.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення, а щодо постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протягом десяти днів із дня вручення такої постанови.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову іншого органу чи посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищий орган, вищій посадовій особі або до відповідного місцевого загального суду як адміністративного суду.

Наведена норма передбачає альтернативні способи оскарження постанови. Саме звернення до вищого органу не змінює передбаченого частиною другою статті 286 КАС України моменту початку перебігу строку звернення до суду та автоматично не зупиняє його.

Отже, посилання позивача на те, що внаслідок адміністративного оскарження строк звернення до суду взагалі не було пропущено, не повною мірою відповідає процесуальному регулюванню.

Разом із тим частина перша статті 121 КАС України передбачає поновлення судом установленого законом процесуального строку, якщо причини його пропуску визнано поважними.

Суд установив, що постанову позивач отримав 02 липня 2026 року, а 08 липня 2026 року звернувся зі скаргою до начальника Управління патрульної поліції. Відповідну скаргу зареєстровано 10 липня 2026 року. Рішення за результатами її розгляду ухвалено та направлено позивачу 17 липня 2026 року. Позовну заяву здано до установи поштового зв`язку 25 липня 2026 року.

Таким чином, адміністративне оскарження було розпочато в межах десятиденного строку після отримання постанови, а після одержання рішення за скаргою позивач звернувся до суду на восьмий день.

Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_1 послідовно реалізовував право на оскарження постанови та не допускав тривалої або невиправданої бездіяльності. Обрання ним спочатку адміністративного способу оскарження хоча й не зупинило перебігу строку звернення до суду, однак об`єктивно вплинуло на час подання позову.

У постанові від 22 березня 2019 року у справі №171/729/17 Верховний Суд виходив із необхідності врахування своєчасного адміністративного оскарження постанови та оперативного звернення особи до суду після отримання рішення за скаргою при оцінці поважності причин пропуску спеціального строку.

Аналогічний підхід застосовано Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03 січня 2025 року у справі №308/752/24, у якій звернення особи до суду в десятиденний строк після завершення адміністративного оскарження визнано підставою для поновлення строку.

З огляду на своєчасне звернення позивача до вищого органу, подання позову без невиправданого зволікання після отримання рішення за скаргою, незначну тривалість пропуску та відсутність ознак недобросовісного користування процесуальними правами, суд визнає причини пропуску строку поважними.

Тому заяву ОСОБА_1 належить задовольнити та поновити йому строк звернення до адміністративного суду.

Щодо дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням такого провадження відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Стаття 268 КУпАП надає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правничою допомогою адвоката. Загальним правилом є розгляд справи за участю такої особи.

Розгляд справи за відсутності особи допускається за сукупності двох умов: її своєчасно повідомлено про місце і час розгляду та від неї не надійшло клопотання про відкладення.

За пунктом 5 статті 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи посадова особа повинна вирішити, чи підлягають задоволенню заявлені клопотання.

Отже, отримання клопотання про перенесення розгляду виключало можливість механічного продовження провадження за відсутності позивача. Поліцейський повинен був розглянути клопотання, перевірити наведені в ньому обставини та прийняти щодо нього мотивоване рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що клопотання ОСОБА_1 надійшло на офіційну електронну адресу Управління патрульної поліції о 09 годині 17 хвилин 24 червня 2026 року, тоді як постанову винесено о 09 годині 45 хвилин того ж дня. Отже, клопотання було подано до закінчення розгляду справи та до прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідач не надав доказів, що клопотання було розглянуто, що поліцейський перевірив повідомлені позивачем обставини та що за наслідками розгляду клопотання ухвалено мотивоване рішення. В оскаржуваній постанові відомості про клопотання та причини його відхилення відсутні.

Надані позивачем медичні документи підтверджують, що 24 червня 2026 року він справді перебував на лікуванні. Тому повідомлена ним причина неявки не була формальною чи вигаданою та об`єктивно перешкоджала особистій участі в розгляді.

Суд також ураховує, що на початковому етапі провадження позивач прямо заявив про намір скористатися правничою допомогою. Сам відповідач фактично визнає, що саме з цієї причини розгляд переносився з місця зупинки до приміщення Управління патрульної поліції. Тому участь позивача та його можливість отримати правничу допомогу були істотними для реалізації права на захист, а не формальним приводом для відкладення.

Відсутність позивача у призначений день не давала підстав вважати, що він відмовився від наданих статтею 268 КУпАП прав, оскільки до початку розгляду він повідомив про об`єктивну причину неявки та просив перенести засідання.

Твердження відзиву про те, що постанову винесено на місці зупинки і в присутності позивача, не відповідає іншим матеріалам справи. Подія мала місце 16 травня 2026 року, тоді як постанову винесено 24 червня 2026 року. Копію постанови позивачу не вручено на місці, а направлено поштовим відправленням, яке він отримав 02 липня 2026 року. Таке твердження відповідача не підтверджене належними доказами.

Верховний Суд у постановах від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17, від 21 листопада 2019 року у справі №522/22180/16-а та від 10 квітня 2023 року у справі №510/248/17 наголошував, що право особи бути присутньою під час розгляду справи, подавати пояснення, докази та клопотання і користуватися правничою допомогою становить суттєву гарантію справедливого адміністративного провадження. Порушення процедури, яке позбавило особу реальної можливості скористатися цими правами, не може вважатися суто формальним.

Можливість подальшого звернення до суду не замінює та не компенсує реалізації процесуальних прав особи під час первинного розгляду справи уповноваженим органом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У цій справі відповідач не довів, що при винесенні постанови було забезпечено реальну можливість позивача взяти участь у розгляді, надати пояснення і докази та скористатися правничою допомогою. Не доведено й належного вирішення поданого до прийняття постанови клопотання про перенесення розгляду.

Виявлене порушення стосується не другорядної формальності, а основних процесуальних гарантій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Воно могло вплинути на зміст прийнятого рішення, оскільки позивач був позбавлений можливості надати заперечення та докази щодо обох інкримінованих порушень.

Щодо доказів учинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, та дослідити інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження порушення швидкісного режиму відповідач посилається на результат вимірювання приладом TruCam. Водночас фотографію з приладу та відеозаписи події до суду не подано. Представник відповідача пояснила це закінченням установленого строку їх зберігання.

До відзиву долучено реєстраційну картку транспортного засобу, яка підтверджує тип, рік випуску та повну масу автомобіля. Проте судовий розгляд не повинен підміняти належний розгляд справи уповноваженим органом, під час якого особі необхідно надати можливість ознайомитися з доказами, висловити заперечення щодо їх змісту та подати власні докази.

Саме істотне порушення порядку розгляду справи та ненадання позивачу можливості реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП, є достатньою підставою для скасування постанови.

Водночас установлене порушення має процесуальний характер. Матеріали справи не дають суду достатніх підстав констатувати відсутність самої події або складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП.

Доводи щодо правильності вимірювання швидкості приладом TruCam, необхідності проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю, компетенції конкретного поліцейського та наявності вини позивача повинні бути перевірені компетентним органом під час продовження розгляду справи з дотриманням процесуальних прав ОСОБА_1 .

За таких обставин вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України суд за наслідками розгляду справи вправі скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Тому оскаржувану постанову належить скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для продовження розгляду.

Під час продовження розгляду відповідачу належить забезпечити позивачу можливість реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП, належним чином вирішити заявлені ним клопотання, ознайомити його з доказами, надати можливість подати пояснення і заперечення та вирішити справу з урахуванням законодавства, чинного на час її розгляду.

Щодо судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., що підтверджується долученою квитанцією.

Скасування оскаржуваної постанови є задоволенням основної вимоги позивача. Відмова у закритті провадження та направлення справи для продовження розгляду визначають спосіб відновлення порушеного права і не змінюють висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Тому відповідно до частини першої статті 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в повному розмірі.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 121, 123, 139, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, статтями 7, 245, 251, 268, 278, 280, 288 КУпАП, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанови поліцейського 1-го взводу 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Зелінського І.І. від 24 червня 2026 року серії БАВ №217257.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову поліцейського 1-го взводу 4-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Зелінського І.І. від 24 червня 2026 року серії БАВ №217257 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП направити до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції для продовження розгляду.

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 665 грн 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. А. Шишко