Постановление суда № 140452008, 09.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7088/26

УХВАЛА

09 жовтня 2026 року. с-ще Овідіополь

Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Панасенко Є.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "УРБАН МАРКЕТ" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2026 року через систему "Електронний суд" до суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , з позовом до Обслуговуючого кооперативу "УРБАН МАРКЕТ" про стягнення коштів, в якому просить:

- стягнути з Обслуговуючого кооперативу «УРБАН МАРКЕТ» (67806, Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Василя Спрейса, буд. 1, прим.39к-7, код ЄДРПОУ 43761441) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 319 608,99 грн. (триста дев`ятнадцять тисяч шістсот вісім грн. 99 коп.) основного боргу, 1313,46 грн. (одна тисяча триста тринадцять гривень, 46 коп.) 3% річних, 319,61 грн. інфляційних втрат;

При зверненні з позовом до суду позивач не сплатив судовий збір та заявив клопотання про звільнення від сплати судового, посилаючись на норми Закону України "Про захист прав споживачів" та Закону України "Про судовий збір", які, на його думку, звільняють його від сплати судового збору за подання до суду даного позову.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже на вказаній процесуальній стадії суд має визначитися з тим, чи поширює свою дію закон (норма закону), на яку посилається позивач як на підставу звільнення від сплати судового збору, на спірні правовідносини.

Тобто питання стосовно підстав звільнення від сплати судового збору та, відповідно, правової норми, якою це врегульовано, вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі. Це питання не по суті спору, оскільки на цій стадії суд перевіряє наявність у особи, яка звернулася до суду, права на звернення до суду та дотримання встановленого законом порядку реалізації такого права. Одна зі складових такого процесуального порядку є дотримання вимог закону щодо сплати судового збору та передбачених законом підстав для звільнення від його сплати. Частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» відноситься до таких підстав. Отже, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд має перевірити, чи розповсюджується ця норма на спірні правовідносини.

У постанові від 14.11.2018р. у справі №466/7136/15 та у постанові від 19.05.2021р. у справі №569/15105/19 Верховний Суд зробив висновки, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» не розповсюджується на правовідносини між кооперативом та його членом з приводу порушення зобов`язань, які виникають у зв`язку з членством у кооперативі, зокрема, на підставі договорів про сплату пайових внесків.

Так, у постанові від 14.11.2018 р. Верховний Суд зазначив, що статус споживача набуває особа, яка замовляє певний товар, роботу чи послугу у виробника чи продавця. Підставою для виникнення відносин між споживачем та продавцем є відповідний договір. Натомість у випадку, якщо певні матеріальні блага особа отримує не у зв`язку із укладеним договором, а з інших підстав, в тому числі у зв`язку із членством особи в кооперативі, а оплата, яку ця особа проводить не є платою за товари та послуги, а є паєм (членським внеском такої особи), який сплачується саме у зв`язку із відносинами членства - то така особа не виступає в якості споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

В свою чергу, у постанові від 19.05.2021р. Верховний Суд вказав на те, що не є споживачем особа, яка оплачує пай на виконання договору про сплату пайових внесків та статуту кооперативу. Договір про сплату пайових внесків не є договором про надання послуг чи підряду. У цій постанові Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість застосування положень частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин, оскільки сплачені особою кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи товар.

Тобто підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1-ше січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року складає 3328 грн.

Відповідно доч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання цієї позовної заяви позивач - фізична особа має сплатити судовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів сплачених за Персональним меморандумом у розмірі 321242,06 грн., а саме 1 відсоток ціни позову, що становить 3212 грн. 42 коп., та з урахуванням коефіцієнту 0,8 - 2569 грн. 94 коп. (3212,42 х 0,8 = 2569,94).

Тобто, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у загальному розмірі 2569 грн. 94 коп., та документ про сплату судового збору надати до суду у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.

Крім того, позивачу слід роз`яснити положення ч.3 ст. 185 ЦПК України, а саме, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду, у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 4, 133, 174-177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні представника позивача Захандревич О.В. про звільнення позивача від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "УРБАН МАРКЕТ" про стягнення коштів залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Є. М. Панасенко