№ 140450989, 11.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5131/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А. за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П., прокурора Голича М.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Кураха Ю.М., розглянувши матеріали об"єднаної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за частинами першою і другою статті 172-7 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли матеріали протоколів оперуповноваженого 1-го сектору УСР в Закарпатській області ДСР Національної поліції України підполковника поліції Мевша Ю.Л. № 191, 192, 193, 194 від 27.03.2026 року про адміністративні правопорушення, пов"язані з корупцією про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частинами першою і другою статті 172-7 КУпАП.

Згідно з ухвалою суду від 04.05.2026 року справи за № 308/5131/26 (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 192 від 27.03.2026 року), 308/5134/26 (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 194 від 27.03.2026 року), № 308/5136/26 (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 193 від 27.03.2026 року) та № 308/5137/26 (протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 191 від 27.03.2026 року) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП об"єднані в одне провадження.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 191 від 27.03.2026 року убачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» , всупереч вимогам п. 2 ч.1 ст. 28 Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи (чоловіка ОСОБА_2 ) та службовими повноваженнями як керівника, ознайомившись із заявою про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради від 26.08.2024 року не повідомила ні керівника освіти Середнянської селищної ради, ні Середнянську селищну раду про наявний реальний конфлікт інтересів. Згідно протоколу зазначеними діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 192 від 27.03.2026 року убачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» , всупереч вимогам п. 3 ч.1 ст. 28 Закону, 26.08.2024 року вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме поставила резолюцію «не заперечую» на заяву про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, який є її чоловіком. Згідно протоколу зазначеними діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 193 від 27.03.2026 року убачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), всупереч вимогам п. 2 ч.1 ст. 28 Закону, керуючись приватним немайновим інтересом, діючи в інтересах близької особи (чоловіка ОСОБА_2 ) та службовими повноваженням як керівника, ознайомившись з проектом наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради від 27.08.2024 року, не повідомила ні керівника освіти Середнянської селищної ради, ні Середнянську селищну раду про наявний реальний конфлікт інтересів. Згідно протоколу зазначеними діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 194 від 27.03.2026 року убачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, являючись суб`єктом відповідальності, відповідно до підпункту а п. 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), всупереч вимогам п. 3 ч.1 ст. 28 Закону, 27.08.2024 року прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала наказ № 35-к про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, який є її чоловіком. Згідно протоколу зазначеними діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

У судовому засіданні прокурор обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративних правопорушень пов"язаних з корупцією, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_3 ознак діянь передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Просив суд притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП України та з урахуванням ст.36 КУпА накласти відносно останньої адміністративне стягнення, передбачене санкціями вказаних статтей.

У судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнала та просила закрити провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв"язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Захисник ОСОБА_3 адвокат Курах Ю.М. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, у зв"язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, посилаючись на те, що в силу положень ч.1 ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» дії ОСОБА_3 щодо неповідомлення про ознайомлення з заявою про прийняття на роботу ОСОБА_2 у сільському населеному пункті, не містять ознак реального конфлікту інтересів (обмеження щодо роботи близьких осіб не поширюються на неї як особу, яка працює у сільському населеному пункті), а відповідно у неї не було обов"язку щодо повідомлення відповідного керівника чи селищної ради про даний факт. Крім того, дія, зазначена у протоколі № 191 ознайомлення, не є способом прийняття рішення службовою особою.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя доходить наступного.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10, 11 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною другою статті 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції обох частин цієї статті є бланкетними, тому для визначення усіх ознак протиправного діяння необхідно керуватись Законом України «Про запобігання корупції».

За положеннями підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі по тексту Закон № 1700-VII) посадові особи юридичної особи публічного права є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Для даних осіб Закон України «Про запобігання корупції» встановлює алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту приватних та службових інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри до службової особи та до органу, в якому вона працює.

Так, стаття 28 Закону зобов`язує цих осіб: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Невиконання даних зобов`язань відповідним суб`єктом тягне відповідальність за ч.1, ч. 2 ст.172-7 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.

Правилами ст. 22 Закону № 1700-VII закріплено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно розглядуваних протоколів, ОСОБА_1 інкримінується, що вона будучи на посаді директора Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради ознайомившись із заявою про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради від 26.08.2024 року того ж дня поставила резолюцію «не заперечую» на вказану заяву про прийняття на роботу ОСОБА_2 , який є її чоловіком та ознайомившись з проектом наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради від 27.08.2024 року прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала наказ № 35-к про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради, який є її чоловіком, не повідомивши ні керівника освіти Середнянської селищної ради, ні Середнянську селищну раду про наявний реальний конфлікт інтересів.

Згідно роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

У відповідності до п.2 примітки ст.172-7 КУпАП у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Таке ж визначення реального конфлікту інтересів міститься і в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції».

Значення терміну реальний конфлікт інтересів, визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» як суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, з викладеного слідує, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її представницькі повноваження можуть і не суперечити один одному.

Аналіз вказаних термінів вказує на те, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів слід безпосередньо встановити наступні обставини: чи наявний інтерес; чи суперечить він службовим або представницьким повноваженням; чи така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, в тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність факту інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення цих фактів в обов`язковому порядку має бути відображено в протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

Частиною першою статті ст.27 Закону № 1700-VII, передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на: 1) народних засідателів і присяжних; 2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв`язку з набуттям одним з них статусу виборної особи, крім випадків прийняття близької особи на роботу помічником-консультантом народного депутата України, помічником-консультантом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, помічником-консультантом депутата місцевої ради; 3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

Сільськими населеними пунктами є села і селища (ч. 6 ст. 1 Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України»).

Аналогічні роз"яснення містяться у п. 12.1 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» у питаннях запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 12.01.2024 № 2.

Отже, з огляду на положення абз.3 ч.1 ст.27 Закону України «Про запобігання корупції» дії ОСОБА_1 щодо підписання наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду вчителя початкових класів Киблярівської гімназії Середнянської селищної ради у сільській місцевості не містять ознак конфлікту інтересів, а відповідно не було обов`язку щодо повідомлення відповідного відділу освіти про даний факт.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП.

Пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

А тому на підставі наведеного, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 11, 221,247,251, 252, 268,280,283,284,287,289 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частинами 1 та 2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: О.А. Придачук