Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 758/9796/26
У Х В А Л А
про призначення справи до судового розгляду та продовження дії запобіжного заходу
06 жовтня 2026 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22025000000000827 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, що надійшло з обвинувальним актом,
за участі
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИВ:
Вирішення питання щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
В провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22025000000000827 від 16.07.2025 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114 КК України.
В підготовчому судовому засіданні підлягають вирішенню ряд питань, передбачених ст. 314-315 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 зазначив, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні складено відповідно до вимог КПК України, підстав для затвердження угоди та закриття кримінального провадження не має, підсудність кримінального провадження за Печерським районним судом міста Києва визначена Київським апеляційним судом, у зв`язку з чим прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_5 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Заслухавши думки прокурора, обвинуваченої та її захисника, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, виходячи з таких підстав.
Обвинувальний акт підсудний Печерському районному суду м. Києва.
Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України немає.
Угоди на стадії досудового розслідування не укладалися.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
За таких обставин суд вважає, що існують достатні підстави для призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України відсутні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 315 КПК України обвинуваченій ОСОБА_3 судом було роз`яснено право на колегіальний судовий розгляд даного кримінального провадження у складі трьох суддів, проте обвинуваченою не заявлялося відповідного клопотання, тому судовий розгляд слід здійснювати одноособово.
Щодо запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів.
Обвинувачена та її захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили відмовити в його задоволенні та застосувати відносно обвинуваченої більш м`який запобіжні захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або, в разі задоволення клопотання прокурора - визначити ро-мір застави.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, обвинуваченої, дослідивши доводи клопотання та матеріали провадження, суд доходить таких висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу суд враховує наявність обґрунтованої підозри, доведених прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також інші обставини, зазначені ст. 178 КПК України.
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Зважаючи на стадію судового провадження та враховуючи, що судом ще не досліджувалися матеріали провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 на даній стадії судового провадження обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України.
Характер інкримінованого обвинуваченій злочину, що спрямований на збирання з метою передачі представникам іноземної держави відомостей, що становлять державну таємницю, вчиненого іноземцем, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваної, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останньої.
Також не виключено, що безпосередній зв`язок підозрюваної з представниками спецслужб Республіки Білорусь унеможливить встановлення місцезнаходження останньої у разі її виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків та осіб, причетних до вчинення інкримінованих їй дій, перешкоджати встановленню їх місця знаходження.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 тривалий час здійснювала професійну діяльність у сфері журналістики, зокрема займалася журналістськими розслідуваннями, що передбачає наявність у неї спеціальних навичок збору, аналізу, інтерпретації та поширення інформації, а також напрацьованих контактів у медіасередовищі.
З огляду на зазначене, існує обгрунтований ризик того, що ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема:
1. шляхом поширення через засоби масової інформації, соціальні мережі чи інші публічні джерела викривленої, тенденційної або частково недостовірної інформації щодо обставин кримінального провадження, що може сформувати упереджене суспільне сприйняття та вплинути на об`єктивність і неупередженість судового розгляду;
2. шляхом розголошення відомостей досудового розслідування або матеріалів судового провадження, які не підлягають розголошенню, що може зашкодити повноті дослідження доказів та встановленню істини у справі;
3. шляхом здійснення інформаційного впливу на свідків, експертів або інших учасників кримінального провадження через їх публічну дискредитацію, створення негативного інформаційного фону навколо них або тиску через суспільну думку;
4. шляхом координації своїх дій із третіми особами для цілеспрямованого формування інформаційного простору, вигідного для уникнення кримінальної відповідальності або спотворення фактичних обставин справи;
5. шляхом відновлення або підтримання зв`язку з ОСОБА_7 , особою на ім`я « ОСОБА_8 » та іншими представниками спеціальних служб Республіки Білорусь, у тому числі з використанням зашифрованих застосунків та засобів зв`язку, що не відстежуються правоохоронними органами, з метою узгодження спільних дій, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, на даний час не встановлено всіх можливих співучасників ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. За таких обставин існує реальний ризик того, що обвинувачена може:
1. повідомити невстановлених осіб про факт викриття їхньої протиправної діяльності;
2. передати їм відомості, отримані під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;
3. узгодити з ними позиції, показання або інші дії, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності;
4. сприяти знищенню, приховуванню або спотворенню доказів, які мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини.
Слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрювана може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого, в тому числі ст. 114 КК України, за наявності доведених прокурором ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, суд враховує необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у шпигунстві, а саме у збиранні з метою передачі представникам іноземної держави відомостей, що становлять державну таємницю, вчинені іноземцем, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 КК України, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України та відповідно до ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_3 , зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні прокурора ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наведене, з урахуванням тяжкості та характеру злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , даних щодо особи обвинуваченої, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який здатен запобігти заявленим у клопотанні прокурора ризикам, передбаченим п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити її належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29, 68, 110, 122, 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 291, 303, 314-316, 372, 376 КПК України, , -
ПОСТАНОВИВ :
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025000000000827 від 16.07.2025 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва на 14 жовтня 2026 року на 13 годину 00 хвилин.
Кримінальне провадження здійснювати суддею одноособово.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, до 04 грудня 2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - для відома.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження дії запобіжного заходу до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 140449354, Печерський районний суд міста Києва было принято 06.10.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 758/9796/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: