Постановление суда № 140447653, 08.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33546/20

Провадження № 6/761/921/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.,

за участі:

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи - Невідомого О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Віді-Страхування, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Борейко Максим Валерійович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою, в якій просив визнати виконавчий лист №761/33546/20, виданий 29 червня 2026 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення по справі №761/33546/20 від 03 квітня 2024 року таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви зазначає, що 29 червня 2026 року в електронний кабінет ОСОБА_1 надійшов повний текст судового рішення від 03 квітня 2024 року. В той же день Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчий лист №761/33546/20.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейка Максима Валерійовича від 06 липня 2026 року відкрито провадження №81403972.

Заявник стверджує, що виконавчий лист №761/33546/20 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 не погоджується, а строк на апеляційне оскарження не сплив.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

07 серпня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Віді-Страхування, в яких останній зазначає, що ОСОБА_1 понад два роки було відомо про існування рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року, однак не вживав жодних заходів, спрямованих на виконання цього рішення чи його оскарження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримав, просив задовольнити з підстав, що у ній наведені.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Віді-Страхування у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2024 року Шевченківським районним судом м. Києва у складі головуючого судді Юзькової О.Л., секретаря судового засідання Марінченко Л.В., за участі представника позивача (за первісним позовом) ОСОБА_2 , позивача (за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ухвалено рішення по справі №761/33546/20.

Суд дійшов висновку про задоволення первісного позову Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «СК «Провідна» про повернення страхового відшкодування.

Так, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Віді-Страхування» суму у розмірі 21 030 грн. 11 коп. в якості повернення виплаченого страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» про захист прав споживача страхових послуг з добровільного страхування судом вирішено відмовити.

Як вбачається із долученої заявником картки руху документу, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року доставлено до підсистеми «Електронний суд», та, відповідно, отримано ОСОБА_1 29 червня 2026 року.

29 червня 2026 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №761/33546/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Віді-Страхування» суму у розмірі 21 030 грн. 11 коп. в якості повернення виплаченого страхового відшкодування та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейка Максима Валерійовича від 06 липня 2026 року відкрито провадження №81403972.

09 липня 2026 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейка Максима Валерійовича закінчено виконавче провадження №81403972 у зв`язку із повним, фактичним виконанням згідно виконавчого документа.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, врегульовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.3 ст.431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Як вбачається із частин 1, 2 статті 354 ЦПК України ппеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду про усиновлення дитини подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно із матеріалами справи, повний текст рішення від 03 квітня 2024 року по справі №761/33546/20 було складено 15 квітня 2024 року, водночас фактичне вручення ОСОБА_3 повного тексту судового рішення відбулося 29 червня 2026 року, крім того заявником подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду, чим використав своє право на апеляційне оскарження рішення в порядок і строк, установлений законом.

Оцінюючи доводи представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» стосовно того, що виконавчий лист уже фактично виконано, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд зауважує, що вказане не спростовує факту його помилкової видачі до отримання ОСОБА_1 повного тексту судового рішення від 03 квітня 2024 року у справі №761/33546/20.

Завершення виконавчого провадження та стягнення коштів з особи не позбавляє останню права на процесуальний захист у порядку статті 432 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За таких умов, суд доходить до висновку, що оформлення та видача виконавчого листа щодо рішення, стосовно якого учасником справи не вичерпано право на апеляційне оскарження у зв`язку з несвоєчасним врученням його копії, охоплюється визначеним у статті 432 ЦПК України поняттям «видано помилково».

Зважаючи на те, що виконавчий лист видано до реалізації ОСОБА_1 передбаченого законом права на апеляційне оскарження, суд доходить до висновку, що вказана обставина є самостійною підставою для задоволення заяви та визнання виконавчого листа №761/33546/20 таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи вимогу боржника про повернення стягнутих за виконавчим листом коштів, суд виходить із такого.

Судом dстановлено, що рішення суду від 03 квітня 2024 року, на підставі якого було видано оспорюваний виконавчий лист, у встановленому законом порядку не скасовано. Наявність у боржника права на апеляційне оскарження цього рішення у зв`язку з несвоєчасним врученням його повного тексту не свідчить про невідопвідність чинному законодавству такого рішення до моменту прийняття відповідної постанови судом апеляційної інстанції.

Матеріально-правовою підставою для набуття стягувачем спірних коштів є судове рішення, яке залишається чинним. До вирішення питання про скасування цього рішення за наслідками апеляційного перегляду та ухвалення постанови, правові підстави для повернення стягнутих коштів боржнику відсутні.

За таких обставин вимога боржника про повернення стягнутих за виконавчим листом коштів є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки право на звернення з такою вимогою безпосередньо залежить від результатів апеляційного перегляду рішення суду по суті.

Керуючись ст. 259-261, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Віді-Страхування, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Борейко Максим Валерійович про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий лист №761/33546/20, виданий 29 червня 2026 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення по справі №761/33546/20 від 03 квітня 2024 року таким, що не підлягає виконанню.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: