Приговор № 140445979, 07.10.2026, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2316/24

Номер провадження 1-кп/722/39/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

та обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни кримінальне провадження, внесене 14.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262140000295, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михалкове Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працевлаштованого, військовозобов?язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який продовжено відповідно до Указу Президента України №469/2024 від 23.07.2024 року, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою органом досудового розслідування особою, вчинив злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Так, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також на виконання раніше розробленого невстановленою органом досудового розслідування особою плану, ОСОБА_5 14.09.2024 року, точний час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на березі річки Дністер, поблизу с.Рудківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зустрів раніше підшуканого невстановленою органом досудового розслідування особою чоловіка з числа громадян України, якому достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України та який бажав незаконно перетнути державний кордон України, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя м.Дніпро, який за вказівкою невстановленої органом досудового розслідування особи 09.09.2024 року перерахував грошові кошти за послуги щодо його незаконного переправлення через кордон двома платежами в сумі 47431 грн. та 47380 грн. (сума еквівалентна обумовленим 2000 Євро) на вказані невстановленою органом досудового розслідування особою банківські картки.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 , використовуючи заздалегідь підготовлений гумовий човен, з метою приховування своєї протиправної діяльності шляхом легендування мети перебування на воді передав ОСОБА_7 риболовну вудку та здійснив його переправлення через річку Дністер на територію Дністровського району Чернівецької області.

Надалі ОСОБА_5 , діючи на виконання раніше розробленого невстановленою органом досудового розслідування особою плану, організував посадку ОСОБА_7 до автомобіля марки «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 та розпочав рух в напрямку лінії розмежування державного кордону України та Республіки Молдова, а саме в напрямку м.Сокиряни Дністровського району Чернівецької області.

Перебуваючи в автомобілі марки «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху в напрямку розмежування ділянки державного кордону України та Республіки Молдова, ОСОБА_5 провів ОСОБА_7 інструктаж щодо порядку подальшого перетину державного кордону України, надавши відповідні поради та вказівки щодо порядку переходу безпосередньо через державний кордон України, а також обумовив останньому суму грошової винагороди належної ОСОБА_5 за доставку ОСОБА_7 до умовної точки перетину кордону у розмірі 300 Євро та порядок їх передачі.

Близько 13.20 год. 14.09.2024 року автомобіль марки «Ford Scorpio», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , в салоні якого знаходився ОСОБА_7 , який мав намір незаконно перетнути державний кордон України, був зупинений працівниками ДПС України під час руху по території прикордонно-контрольованого району в м.Сокиряни Дністровського району Чернівецької області.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному об`ємі.

07.10.2026 року між прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю його захисника, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди (п.2), обвинувачений ОСОБА_5 на даний час повністю та беззастережно визнає свою винуватість у зазначеному діянні, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод.

Крім цього, як вбачається із змісту укладеної угоди (п.3), сторонами при вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості враховано, що обставинами, які відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Крім цього, з огляду на те, що обвинувачений у добровільному порядку перерахував для потреб Збройних Сил України грошові кошти у загальній сумі 939000 грн. та ініціює перед судом подальше перерахування внесеної за нього застави у розмірі 60560 грн. на потреби Збройних Сил України, на думку сторін наявні підстави для визнання судом цих обставин такими, що у відповідності до ч.2 ст.66 КК України також пом`якшують покарання ОСОБА_5 .

Також сторонами враховано те, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, раніше не судимий, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.

Обставиною, яка відповідно до п.11 ч.1 ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Таким чином, з урахуванням вищезгаданих обставин, зокрема щирого каяття, перерахування для потреб Збройних Сил України грошових коштів в сумі 939000 грн., ініціювання перерахунку внесеної за обвинуваченого застави у розмірі 60560 грн. на потреби Збройних Сил України, сторони погоджуються на призначення обвинуваченому більш м`якого покарання із застосуванням ст.ст.69, 77 КК України за ч.3 ст.332 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Крім цього, з урахуванням відсутності у обвинуваченого судимостей, його молодого віку, перебування на його утриманні 3 неповнолітніх дітей та позитивної характеристики за місцем проживання, сторони також погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, якщо останній протягом встановленого судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Як вбачається із змісту укладеної угоди про визнання винуватості, із запропонованим видом і мірою покарання обвинувачений згідний.

Прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки вважають, що остання відповідає вимогам кримінального та кримінально - процесуального законодавства.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.3 ст.332 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь - якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_5 , перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод.

У відповідності до вимог ст.12 КК України, вчинене ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов`язання обвинуваченим ОСОБА_5 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, ухваливши щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

З огляду на викладені вище вимоги закону, суд вважає, що вилучені у обвинуваченого резиновий човен марки BARK модель В-240С, два весла, дві дошки та насос, які ним безпосереднього використовувалися для перевезення особи з метою її незаконного переправлення через державний кордон України, відповідно до вимог п.1 ч.9 ст.100 КПК України слід конфіскувати у дохід держави.

При цьому, враховуючи те, що матеріали судового провадження не містять доказів обізнаності власника вилученого транспортного засобу про його незаконне використання обвинуваченим, суд вважає, що автомобіль марки «Ford Scorpio», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 підлягають поверненню їх власнику.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 474-476 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному 14.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024262140000295, яка укладена між прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та із застосуванням ст.ст.69, 77 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання виром законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 залишити без змін, а саме у вигляді застави.

Внесену заставодавцем ОСОБА_5 згідно платіжної інструкції №0.0.3889485516.1 від 17.09.2024 року заставу в розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) грн. звернути в дохід держави шляхом перерахування Національному банку України на потреби ЗСУ для цілей оборони України за наступними реквізитами: МФО 300001; рахунок №UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач - Національний банк України; призначення - допомога ЗСУ.

Внесену заставодавцем ОСОБА_8 згідно квитанції від 16.09.2024 року заставу за ОСОБА_5 в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. звернути в дохід держави шляхом перерахування Національному банку України на потреби ЗСУ для цілей оборони України за наступними реквізитами: МФО 300001; рахунок №UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач - Національний банк України; призначення - допомога ЗСУ.

Арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16.09.2024 року скасувати.

Речові докази:

-мобільний телефон «Redmi MIUI Global» чорного кольору, який упаковано в сейфпакет WAR0041385 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області повернути ОСОБА_5 ;

-мобільний телефон «XIAOMI», який упаковано до паперового конверту та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області повернути ОСОБА_5 ;

-автомобіль марки «Ford Scorpio», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_9 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , яке зберігається в матеріалах судового провадження повернути власнику ОСОБА_9 ;

-мобільний телефон «Iphone X» чорного кольору, який передано на зберігання власнику залишити у власності ОСОБА_7 ;

-резиновий човен марки BARK модель В-240С, два весла, дві дошки, насос, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області конфіскувати в дохід держави;

-сумку та дві вудочки «NAVIGATOR», які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області повернути ОСОБА_5 ;

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1