Решение № 140444083, 06.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2346/26

Провадження № 2/638/5321/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О. В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася з позовом до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі Відповідач, КП «Харківські теплові мережі»), у якому просить визнати дії Відповідача щодо відмови Позивачці у списанні заборгованості за послуги центрального теплопостачання та гарячої води понад трирічний строк позовної давності з урахуванням законодавчого визначення такого відліку з огляду на карантин та військовий стан, такими, що порушують права споживача; визнати заборгованість за послуги центрального теплопостачання та гарячої води, нараховану КП «Харківські теплові мережі», у розмірі 42941,90 грн станом на 01.03.2017 безнадійною дебіторською заборгованістю у зв`язку із закінченням строку позовної давності; зобов`язати Відповідача скасувати та списати з бухгалтерського обліку підприємства та особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 , №302501510 безнадійну дебіторську заборгованість по оплаті послуг централізованого теплопостачання та поставки гарячої води в розмірі 42941,90 грн, визначену станом на 01.03.2017; зобов`язати Відповідача скоригувати дані по особовому рахунку № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 у урахуванням проведеного списання. В якості правових підстав звернення Позивач зазначає норми статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою від 11.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням Сторін.

Представник Відповідача надав відзив на позову, у якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, а аргументи позову вважає необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами. Зазначає, що, у разі пред`явлення Відповідачем до Позивача позовних вимог щодо стягнення з нього заборгованості, він матиме право заявити про сплив строку позовної давності у межах такої справи, що буде підставою для відмови у вимогах до неї. Однак, це не є самостійним способом захисту прав. Будь-яких вимог Відповідачем не пред`явлено на момент подачі позовної заяви Позивача.

У судове засідання Сторони не з`явилися, просять розглянути справу без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи встановив, що Позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 та є споживачем послуг, які надає Відповідач. За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 з надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води КП «Харківські теплові мережі».

Позивачка звернулася із заявою від 18.01.2026 до КП «Харківські теплові мережі» з вимогою провести перевірку нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 , списати безнадійну заборгованість з 01.03.2017, надати виписку з особового рахунка № НОМЕР_1 за період з 01.03.2017 по дату формування відповіді на заяву.

Листом КП «Харківські теплові мережі» від 02.02.2026 №26-99/1762 Позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку заборгованості по зазначеному особовому рахунку. До листа додано довідки про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з 01.03.2017 до 31.12.2021, довідки про нарахування та оплату за послуги з постачання гарячої води з 01.01.2022, довідку про нарахування та оплату за послугу з обслуговування ВБС теплопостачання та гарячої води.

З довідки про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання вбачається, що за вказаним особовим рахунком рахується заборгованість у розмірі 42941,90 грн станом на 01.03.2017.

Відповідно пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Європейський суд з прав людини, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може стати в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос проти Росії»).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

До спірних правовідносин підлягає застосуванню загальна позовна давність.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, якою продовжено термін дії карантину до 30.06.2023).

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257,258, 362, 559, 681, 728,786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.

Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434).

Закон №4434 набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 №108. Тому, він набрав чинності з 04.09.2025, саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Враховуючи зазначене, заборгованість з теплопостачання у розмірі 42941,90 грн станом на 01.03.2017 обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 поза межами строків позовної давності, оскільки такий строк закінчився 01.03.2020, тобто до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211) та Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року, у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144 цс 18); від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187 гс 18); від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338 цс 18); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364 цс 19); від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84 гс 20).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (провадження № 14-137цс20) зроблено висновок, що вимога про визнання боргу безпідставним є вимогою про визнання відсутності права відповідача донарахувати обсяг спожитого природного газу та відсутності обов`язку позивача, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виник унаслідок донарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивача в юридичній визначеності у спірних правовідносинах. Крім того, ефективним способом захисту прав є і вимога зобов`язати відповідача списати з особового рахунку заборгованість за спожитий природний газ. Така вимога є вимогою про примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України). Її можна заявити як разом із вимогою про визнання боргу безпідставним, так і окремо.

Задоволення вимоги зобов`язати постачальника списати з особового рахунку невраховану заборгованість може бути способом захисту права споживача на мирне володіння майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Якщо споживач не має наміру сплачувати борг (тому, що не згоден із його існуванням; тому, що постачальник пропустив позовну давність для стягнення боргу у судовому порядку, тощо), а постачальник і не списує борг з особового рахунку на вимогу споживача, і не звертається до суду за його стягненням, то споживач буде надалі одержувати від постачальника рахунки із зазначенням боргу. Таке відображення спірного боргу в особовому рахунку може спровокувати споживача на помилкову сплату коштів всупереч його волі.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати касаційного цивільного суду зазначив у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 529/613/17-ц, згідно з яким у випадку порушення юридичною особою законодавства під час нарахування плати за централізоване постачання опалення споживач має право оскаржити у суді такі дії та вимагати провести відповідний перерахунок.

Вищевказане кореспондується із зазначеним Верховним Судом у постанові по справі №753/20733/19 від 08.03.2023.

Отже, оскільки Позивачка обрала належний і ефективний спосіб захисту порушеного права саме шляхом визнання заборгованості безпідставною, зобов`язання списати таку заборгованість та здійснити її перерахунок, зважаючи на правомірність та обґрунтованість вимог Позивачки, які відповідають належним та ефективним способам захисту, суд відмовляє у позові частково, а саме в частині визнання дій Відповідача щодо відмови Позивачці у списанні заборгованості за послуги центрального теплопостачання та гарячої води понад трирічний строк позовної давності з урахуванням законодавчого визначення такого відліку з огляду на карантин та військовий стан, такими, що порушують права споживача (оскільки це не призведе до поновлення порушених прав Позивачки).

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки Позивачка звільнена від сплати судового збору, такий підлягає стягненню з Відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 13, 16, 76-81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Визнати заборгованість за послуги центрального теплопостачання та гарячої води, нараховану Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (61037 м. Харкiв, вул. Мефодiєвська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) в розмірі 42941,90 грн станом на 01.03.2017 безпідставною дебіторською заборгованістю у зв`язку із закінченням строку позовної давності.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (61037 м. Харкiв, вул. Мефодiєвська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) скасувати та списати з бухгалтерського обліку підприємства та особового рахунку по квартирі АДРЕСА_1 №302501510 безпідставну дебіторську заборгованість по оплаті послуг централізованого теплопостачання та поставки гарячої води в розмірі 42941,90 грн, визначену станом на 01.03.2017.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (61037 м. Харкiв, вул. Мефодiєвська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) скоригувати дані по особовому рахунку № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 у урахуванням проведеного списання.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037 м. Харкiв, вул. Мефодiєвська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 );

Представник Позивачки: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 );

Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: 61037 м. Харкiв, вул. Мефодiєвська, 11,);

Представник Відповідача: Катречко Роман Євгенович (адреса м. Харків, РНОКПП НОМЕР_4 ).

Рішення складено 06.10.2026.

Суддя О.В. Малахова