Решение № 140442021, 06.10.2026, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1004/26

Провадження № 2/593/564/2026

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"06" жовтня 2026 р. місто Бережани Тернопільської області

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамара В.М.

при секретарі судового засідання Маланчук Х.І.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У позовній заяві позивач вказав, що 29.05.2025 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 480186-КС-010 про надання кредиту (далі договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з договором відповідачці було надано 31000,00 грн. кредиту на умовах строковості, поворотності, платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. За договором встановлено процентну ставку в розмірі 1 % за кожний день користування кредитом, які нараховуються на залишок заборгованості за кредитом станом на початок календарного дня. Кредит надано на строк 24 тижні, термін дії договору до 13.11.2025 року, за надання кредиту встановлена комісія в розмірі 6200,00 грн. 03.10.2025 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору (далі додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» обміну електронними листами. Відповідно до додаткової угоди строк дії договору встановлено до 12.12.2025 року, з дати укладення додаткової угоди нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою 0,01 % в день на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом. Оскільки відповідачка отримала кредит, однак погасила лише 60221,60 грн., позивач вимагає стягнути з відповідачки 31693,62 грн., яка складається з: 20298,32 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 11395,30 грн. суми прострочених платежів по процентах.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, відповідно до позовної заяви та заяви про усунення недоліків просить розглядати справу у відсутності представника ТОВ «Бізнес позика», позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву не подала, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Судом було здійснено наступні процесуальні дії:

Ухвалою від 24 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для оформлення позовної заяви відповідно до ст. ст. 175, 177 ЦПК України десять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 03 липня 2026 року по вказаній справі відкрито спрощене провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 20 серпня 2026 року з викликом сторін. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, оскільки воно не відповідає вимогам ч.2 ст. 84 ЦПК України.

20 серпня 2026 року відмовлено в клопотанні товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про витребування доказів, розгляд справи відкладено на 10 год. 00 хв. 16 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідачки.

16 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 16 год. 30 хв. 06 жовтня 2026 року.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Внаслідок дослідження доказів по справі судом встановлено такі фактичні обставини.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч.1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом було встановлено такі факти:

1) 29.05.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», було укладено договір № 480186-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.). Відповідно до вказаного договору позивач надає відповідачці ОСОБА_1 кредит у сумі 31000,00 грн. (п.2.1. договору) на строк 24 тижні (п.2.3. договору), процентна ставка за кредитом 1% в день (п.2.4. договору), комісія за видачу кредиту 6200,00 грн. (п.2.5. договору), строк дії договору до 13.11.2025 року (п. 2.7. договору), дата видачі кредиту 29.05.2025 (п.2.13. договору), дата повернення кредиту 13.11.2025 (п. 2.14. договору). Кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати кредит в сумі, вказаній в п.2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 договору (п. 4.1. договору). У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 4.5. договору). Відповідно до графіку платежів загальний платіж ОСОБА_1 за договором становить 76111,36 грн. (п.4.2.2. договору). Номер електронного платіжного засобу відповідачки НОМЕР_1 (п.12. договору).

Вказане підтверджується: Договором № 480186-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.) від 29.05.2025 року, паспортом споживчого кредиту, візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, анкетою клієнта, - які додані до позовної заяви.

2) 29.05.2025 року о 17:00 позивач виконав умови кредитного договору № 480186-КС-010 про надання кредиту від 29.05.2025 року та перерахував відповідачці на картку НОМЕР_2 , яка зазначена в договорі та анкеті клієнта - 31000,00 грн. Вказане підтверджується анкетою клієнта та чеком АТ «Таскомбанк».

3) 03.10.2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», було укладено додаткову угоду №1 до договору № 480186-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.). Відповідно до вказаної додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на день укладення додаткової угоди заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 42688,50 грн. (27190,20 грн. сума кредиту, 15498,30 грн. проценти). Підписанням додаткової угоди сторони домовились про реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за договором на наступних умовах: ОСОБА_1 зобов`язується до кінця доби дати укладення додаткової угоди сплатити позивачу 12720,00 грн., який буде зарахований на погашення заборгованості, після отримання платежу ТзОВ «Бізнес позика» припинить зобов`язання позичальниці за договором в розмірі 9670,18 грн. шляхом прощення боргу, після цього заборгованість ОСОБА_1 за договором з урахування прощення буде становити 33018,32 грн. (27190,20 грн. сума кредиту, 5828,12 грн. проценти) (п. 2.1. додаткової угоди); кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення додаткової угоди 71 день (п. 2.3 додаткової угоди); з дати укладення додаткової угоди нарахування процентів здійснюється за процентною ставкою 0,01% в день (п.2.4. додаткової угоди); строк дії договору до 12.12.2025 року (п. 4.2. додаткової угоди); у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000,00 (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3 додаткової угоди).

Вказане підтверджується Додатковою угодою №1 до Договору № 480186-КС-010 про надання кредиту від 29.05.2025 року (Споживчий кредит. Електронна форма.) від 03.10.2025 року, візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, анкетою клієнта, - які додані до позовної заяви.

4) на погашення наданого кредиту ОСОБА_1 здійснила такі платежі: 17.06.2025 - 9460 грн., 15.07.2025 - 24500 грн., 24.07.2025 року - 6360 грн.,16.08.2025 року 7181,60 грн., 03.10.2025 року 12720 грн. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості, який додано до справи.

5) позивачем з 29.05.2025 по 12.12.2025 за договором нараховано: 48885,4 грн. відсотків, з них 9670,18 грн. відсотків прощено відповідно до додаткової угоди (нарахування відсотків здійснювалось за ставкою 1% в день від розміру кредиту в період з 29.05.2025 по 03.10.2025), 6200 грн. комісії за надання кредиту, 15500 грн. % за ст. 625 ЦКУ (які нараховано за періоди з 13.06.2025 по 17.06.2025, з 27.06.2025 по 15.07.2025, з 08.08.2025 по 16.08.2025), сплачені відповідачкою кошти позивач зарахував на погашення: кредиту - 10701,68 грн., відсотків - 27819,92 грн., нарахувань за ст. 625 ЦКУ 15500 грн. Вказане підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором № 480186-КС-010 про надання кредиту від 29.05.2025 року, які додані до справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, перерахованих в ст. 11 ЦК України, зокрема на підставі договорів.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз.2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст. ст. 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства і в установлений строк відповідно до умов договору.

Ч.2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч. 8 ст. 11 Закону встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону).

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та відповідачкою 29.05.2025 року було укладено договір № 480186-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зважаючи на те, що суду надано докази надання товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» відповідачці кредиту в розмірі 31000,00 грн. на виконання умов договору, у ОСОБА_1 виник обов`язок повернути кредит (грошові кошти) в розмірі 31000,00 грн. у встановлений в договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Відповідно до 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, позичальницею ОСОБА_1 було прострочено виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, таке прострочення зі сторони відповідачки триває у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 в силу п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України підлягає звільненню від обов`язку сплати на користь позивача відсотків за ст. 625 ЦК України, а нараховані позивачем відсотки за ст. 625 ЦК України за періоди з 13.06.2025 по 17.06.2025, з 27.06.2025 по 15.07.2025, з 08.08.2025 по 16.08.2025 в розмірі 15500,00 грн. підлягають списанню кредитодавцем (позивачем).

Зважаючи на вказане, 15500 грн., які зі сплачених відповідачкою до 03.10.2025 року платежів зараховані позивачем на погашення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, підлягають зарахуванню на сплату заборгованості за кредитом.

Виходячи з наведеного, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом перед товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» у зв`язку з неналежним виконанням нею умов договору № 480186-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма.) станом на 04.10.2025 року становить 4798,32 грн. (20298,32-15500=4798,32).

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що з 04.10.2025 року по 12.12.2025 року позивачем нараховано 11395,3 грн. відсотків, хоча відповідно до додаткової угоди відсотки мають сплачуватися в розмірі 0,01% в день, нарахування, у зв`язку з простроченням ОСОБА_1 виконання зобов`язання за ставкою 700000,00 (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3 додаткової угоди), - суперечить наведеному вище п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Однак заборгованість за кредитом станом на 04.10.2025 року становить лише 4798,32 грн., а тому з дотриманням наведених норм законодавства позивач з 04.10.2025 по 12.12.2025 року має право вимагати сплати 33,59 грн. (4798,32х0,01/100х70=33,59) відсотків.

Підсумовуючи наведене, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 4831,91 грн. заборгованості, яка складається з: 4798,32 грн. суми прострочених платежів по тілу кредиту, 33,59 грн. суми прострочених платежів по процентах, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 638, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 80-82, 206, 263, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», - 4831,91 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять одну гривню дев`яносто одну копійку) заборгованості за договором № 480186-КС-010 про надання кредиту від 29.05.2025 року та 406,02 грн. (чотириста шість гривень дві копійки) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Відомості про позивача: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41084239.

Відомості про відповідачку: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

СУДДЯ: