Постановление суда № 140439334, 24.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1197/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді позовну заяву позивача ОСОБА_1 до відповідача Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним правочину, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним правочину, за якою просить:

-визнати недійсним правочин, що був викладений у заяві ОСОБА_2 № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р., відповідно до якого належну їй на праві особистої власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , вона заповіла позивачу ОСОБА_1 , 1958 року народження;

-витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884026) оригінал спадкової справи № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_2 ;

-призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України;

-на вирішення експертів поставити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?».

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

20.12.2018 р. ОСОБА_2 склала заповіт реєстровий № 3-653, відповідно до якого належну їй на праві особистої власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , вона заповіла позивачу ОСОБА_1 , 1958 року народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 03.03.2022 р., серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується копіями витягу зі спадкового реєстру та заповіту.

01.09.2022 р. позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до третьої особи Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (державний нотаріус Ластівка А.В.). 01.09.2022 р. було зареєстровано спадкову справу № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22).

Однак постановою від 27.06.2023 р. державний нотаріус Першої ужгородської державної нотаріальної контори Ластівка А.В. відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на підставі ч. 2 ст. 1223 ЦК України, оскільки заповіт № 3-653 від 20.12.2018 р. було скасовано заявою № 64837249 від 03.10.2019 р.

Після ознайомлення з копією заяви № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. у позивача з`явилися сумніви щодо справжності підпису ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. Тобто підпис від імені ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. виконана не ОСОБА_2 , а іншою особою.

За ухвалою від 27.01.2025 року судом було залишено без руху зазначену позовну заяву.

За ухвалою від 30.01.2025 року судом було відкрите провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.

18.03.2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження, за яким він просить: об`єднати в одне провадження цивільну справу № 308/1197/25 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину та цивільну справу №308/20469/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Справі присвоїти єдиний унікальний номер № 369/20469/23.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив наступне.

В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Бенци К.К. перебуває на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

18.03.2025 року позивачем також було подане клопотання про призначення експертизи, оскільки проведення судової почеркознавчої експертизи має значення для правильного вирішення спору, проведення такої експертизи потребує спеціальних знань в галузі дослідженні зразків почерку та підписів, за яким він просить:

- витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884026) оригінал спадкової справи № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_2 ;

- призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України;

- на вирішення експертів поставити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?»;

- зупинити провадження у цивільній справі № 308/1197/25 на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

09.05.2025 року від відповідача - Ужгородської міської ради надійшло клопотання про розгляд клопотань без участі представника, у якому також зазначено, що клопотання вони підтримують.

За ухвалою від 03.12.2025 року судом було клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кислого А.М. про витребування доказів задоволено; витребувано з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884026) оригінал спадкової справи № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зазначена ухвала фактично виконана не була, суду надані із супровідним листом від 05.02.2026 року лише належним чином засвідчені копії документів із спадкової справи № 69636175.

При цьому із наданих суду доказів вбачається, що спадкова справа № 146/2022 не містить заяви ОСОБА_2 № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р., а також доказів, які безпосередньо підписані ОСОБА_2 , відтак суд вважає, що задля розгляду цієї справи достатньо наданих доказів, а ухвалу такою, що виконана належним чином.

13.11.2025 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, за яким він просить:

- витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884026) оригінал спадкової справи № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2018 та 2019 роки;

- витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) оригінал пенсійної справи на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- витребувати з Комунального підприємства Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» (м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, ЄДРПОУ 35865696) оригінал інвентарної справи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) оригінали матеріалів, пов`язаних з приватизацією квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Комунального підприємства «ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА МІСТА УЖГОРОДА» (м. Ужгород, вул. Митна, 1, ЄДРПОУ 03344326) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України (м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 45365917) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Приватного акціонерного товариства «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці, вул. Головна, 57, ЄДРПОУ 00131529) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Ужгород» (м. Ужгород, Православна набережна, 7, ЄДРПОУ 38330105) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання позивач зазначив наступне.

Сторона позивача не може самостійно надати суду оригінал спадкової справи, та Реєстр для реєстрації нотаріальних дій, які знаходяться у третьої особи Першої Ужгородської державної нотаріальної контори та охороняється нотаріальною таємницею, тому просить суд витребувати цей доказ. Також відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат не наділений правом на витребування оригіналів пенсійних справ, інвентарних справ, матеріалів, пов`язаних з приватизацією квартири, договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири.

03.12.2025 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, за якою він просить: доповнити позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину новою позовною вимого ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування заяви позивач зазначив наступне.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 924/1473/15 від 25 червня 2019 року зроблений правовий висновок про те, що зміна предмета позову можлива, зокрема, таким способом доповнення позовних вимог новими. Позивач вважає за потрібне змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими.

20.04.2026 року від представника позивача адвоката Кислого А.М. надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності, а у подальшому надійшов ряд письмових заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання 24.09.2026 року на 11 год. 00 хв. сторони та їх представники не прибули, причини неприбуття суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи та додатково подані сторонами письмові заяви, суд дійшов до наступних висновків.

18.03.2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження, за яким він просить з підстав наведених вище: об`єднати в одне провадження цивільну справу № 308/1197/25 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину та цивільну справу № 308/20469/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Справі присвоїти єдиний унікальний номер № 369/20469/23.

Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, за ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.11.2025 року у справі № 308/20469/23 позовну заяву ОСОБА_1 , поданого в особі представника - адвоката Кислий А.М. до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування було залишено без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1 5, 7 10 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає жодних підстав задля вирішення цього питання, оскільки позивачем був залишений без розгляду цивільний позов у справі № 308/20469/23, тому у задоволення цього клопотання слід відмовити.

13.11.2025 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, за яким він просить:

- витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, ЄДРПОУ 02884026) оригінал спадкової справи № 69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2018 та 2019 роки;

- витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) оригінал пенсійної справи на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- витребувати з Комунального підприємства Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» (м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 4, ЄДРПОУ 35865696) оригінал інвентарної справи на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) оригінали матеріалів, пов`язаних з приватизацією квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Комунального підприємства «ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА МІСТА УЖГОРОДА» (м. Ужгород, вул. Митна, 1, ЄДРПОУ 03344326) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України (м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 45365917) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Приватного акціонерного товариства «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці, вул. Головна, 57, ЄДРПОУ 00131529) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Ужгород» (м. Ужгород, Православна набережна, 7, ЄДРПОУ 38330105) оригінали договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання позивач зазначив наступне.

Сторона позивача не може самостійно надати суду оригінал спадкової справи, та Реєстр для реєстрації нотаріальних дій, які знаходяться у третьої особи Першої Ужгородської державної нотаріальної контори та охороняється нотаріальною таємницею, тому просить суд витребувати цей доказ. Також відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат не наділений правом на витребування оригіналів пенсійних справ, інвентарних справ, матеріалів, пов`язаних з приватизацією квартири, договорів та платіжних квитанцій з обслуговування споживачів квартири.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Проте, зазначене клопотання неможливо вирішити без вирішення клопотання про призначення експертизи, оскільки вони взаємопов`язані.

18.03.2025 року позивачем було подане клопотання про призначення експертизи, оскільки проведення судової почеркознавчої експертизи має значення для правильного вирішення спору, проведення такої експертизи потребує спеціальних знань в галузі дослідженні зразків почерку та підписів, за яким він просить:

- призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України;

- на вирішення експертів поставити питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?»;

- зупинити провадження у цивільній справі № 308/1197/25 на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Як зазначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Частинами 3 7 ст. 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження.

Як роз`яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п.п. 1.2.1 п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) далі за текстом Інструкція, основними видами (підвидами) експертизи є: криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин; вибухових речовин, продуктів вибуху (пострілу)); біологічна.

Згідно Розділу І Почеркознавча експертиза Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) далі за текстом Рекомендації, встановлено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?

Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?

Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім`я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров`я на момент можливого виконання об`єкта почерку, що досліджується.

Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Проаналізувавши вищенаведені вимоги діючого законодавства щодо призначення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи та клопотання позивача про витребування доказів та призначення експертизи, суд дійшов до наступних висновків.

Суб`єкт проведення експертного дослідження - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 89 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , доданою позивачем до позовної заяви.

Позивачем заявлена позовна вимога про визнання недійсним правочину, що був викладений у заяві ОСОБА_2 № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р., відповідно до якого належну їй на праві особистої власності квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , вона заповіла позивачу ОСОБА_1 , 1958 року народження.

При цьому, позивачем до позовної заяви додано копію заяви, поданої ОСОБА_2 , в Першу Ужгородську державну нотаріальну контору, наступного змісту: «Заповіт, посвідчений від мого імені державним нотаріусом Першої ужгородської державної нотаріальної контори двадцятого грудня дві тисячі вісімнадцятого року за реєстром № 3-653, цією заявою скасовую. Третього жовтня дві тисячі дев`ятнадцятого року. Підпис. ОСОБА_3 ». зазначена заява була посвідчена державним нотаріусом першої Ужгородської державної нотаріальної контори Бучацькою Л.В. 03.10.2019 року і зареєстровано в реєстрі за № 1-229.

Відтак зазначена заява була підписана ОСОБА_2 у віці 86 років.

Позивачем не повідомлені суду особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо), а також дані, про наявність/відсутність у ОСОБА_2 порушень координації рухів, стан здоров`я на момент можливого виконання об`єкта почерку, тобто на 03.10.2019 року.

Позивач пропонує поставити на вирішення експерта запитання наступного змісту: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у заяві № 64837249 від 03.10.2019 р. про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 р. тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?».

Проте, позивач взагалі не зазначив у позові та у численних клопотаннях про наявність іншої особи (передбачуваного виконавця), про її установчі дані: прізвище, ім`я, по батькові, вік, особливості вчинення підпису, стан здоров`я, та інші, що унеможливлює відібрання судом у цієї особи вільних та експериментальних зразків почерку та підписів, що суперечить вимогам Порядку.

Крім того, клопотання про витребування доказів, не містить жодної вимоги про витребування оригіналу об`єкту дослідження - заяви, поданої ОСОБА_2 , в Першу Ужгородську державну нотаріальну контору, посвідченої державним нотаріусом першої Ужгородської державної нотаріальної контори Бучацькою Л.В. 03.10.2019 року і зареєстрованої в реєстрі за № 1-229, що повністю унеможливлює призначення будь якої експертизи цього документу.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відтак суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, а позивач протягом тривалого проміжку часу не ініціював таке витребування.

Крім того, позивач просить витребувати докази із вільними зразками підписів ОСОБА_2 у підприємств, які надають житлово комунальні послуги, проте відповідно до діючого законодавства такі підприємства укладають лише договори приєднання, які розміщаються на сайті, публікуються, проте не підписуються безпосередньо споживачем. Оплата за житлово комунальні послуги також зазвичай проводиться у банківських, поштових установах, через електронні термінали, і квитанції про оплату, підписані споживачем зберігаються у цих установах та не підлягають передачі надавачам житлово комунальних послуг, відтак суд не вбачає жодних документально підтверджених позивачем підстав задля витребування таких доказів саме у підприємств, які надають житлово комунальні послуги, тому у задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Позивачем також взагалі не обґрунтоване клопотання про витребування доказів в частині: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Комунального підприємства Ужгородської міської ради «Архітектурно-планувальне бюро» та Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», з огляду на той факт, що вільні зразки підписів ОСОБА_2 повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа, за його змістом та цільовим призначенням. У клопотання також взагалі не конкретизовано кількість документів, які слід витребувати, тоді як Порядком чітко визначено, що вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах. Відтак, суд також не вбачає достатніх підстав задля задоволення клопотання позивача про витребування доказів в цій частині.

Як, наслідок, проаналізувавши все вищенаведене, суд дійшов висновку, що за відсутності оригіналу об`єкта дослідження та вільних зразків підпису ОСОБА_2 , а також вільних та експериментальних зразків підпису іншої особи, яка також не була названа позивачем, неможливо призначити експертизу у цій справі, тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Крім того, позивачем 03.12.2025 року була подана заява про зміну предмету позову, за якою він просить: доповнити позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Ужгородська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правочину новою позовною вимого ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за заповітом.

Зазначена заява була направлена відповідачу, що підтверджується квитанцією від 03.12.2025 року № 5249728. Проте не була направлена позивачем третій особі у цій справі Першій Ужгородській державній нотаріальній конторі, відповідні докази не додані до заяви.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

12 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 234/11607/20, провадження № 61-15126св21 (ЄДРСРУ № 102562288) досліджував питання щодо правомірності заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наслідками аналізу заяву позивача від 03.12.2025 року про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що у такий спосіб позивач одночасно змінює і предмет і підстави позову, що є неприпустимим, тому слід відмовити у прийнятті до розгляду цієї заяви. Ця справа безпосередньо пов`язана із спадковим правом, наслідком визнання недійсним правочину (у разі задоволення позову судом) є відновлення спадкових прав позивача шляхом видачі йому нотаріусом у позасудовому порядку свідоцтва про право власності за заповітом, а не права власності, які випливають взагалі з інших правовідносин.

Крім того, суд звернув увагу на той факт, що позивач ОСОБА_1 у встановлений діючим законодавством шестимісячний строк звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори із заявою від 01.09.2022 року № 340 про прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 за заповітом, проте йому було відмовлено саме через скасування заповіту заповідачем. А у разі задоволення позову у цій справі його право на прийняття спадщини буде повністю відновлене та не потребує додаткового захисту. На даний час відсутнє порушене право позивача.

З урахуванням викладеного та у відповідності до ст.ст. 49, 84, 188, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні клопотання позивача від 18.03.2025 року про об`єднання справ в одне провадження.

Відмовити повністю у задоволенні клопотання позивача від 18.03.2025 року про призначення експертизи та витребування доказів.

Відмовити повністю у задоволенні клопотання позивача від 13.11.2025 року про витребування доказів.

Відмовити у прийнятті заяви позивача від 03.12.2025 року про зміну предмету позову.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова