Постановление суда № 140432709, 08.10.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4425/26

1-кс/583/1104/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця Харківської області, Краснокутського району, с. Колонтаїв, освіта базова середня, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в:

17.07.2026 на розгляд слідчого судді надійшло зазначене клопотання, згідно з яким слідчий просить продовжити строк тримання під вартою щодо підозрюваного в кримінальному провадженні № 1202620046000475 від 26.05.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 17 грудня 2026 року включно, у межах продовженого строку досудового розслідування, без права на внесення застави.

Заявлені в клопотанні вимоги мотивує тим, що в провадженні СВ Охтирського РВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026200460000475 від 26.05.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , якому 17.07.2026 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 17 липня 2026 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 2 місяці. 21.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 149, ч.ч. 1, 2 ст. 156, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 301-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 09 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 24.00 год. 17 жовтня 2026 року.

Обставини, які були підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. З огляду на характер інкримінованих діянь, вік потерпілих, необхідність завершення процесуальних дій за їх участю та тяжкість можливого покарання, звільнення підозрюваного з-під варти до завершення зазначених дій створюватиме реальну можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, приховування чи спотворення відомостей і речей, що мають доказове значення, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, тому виникла необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .

Застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного, на переконання слідчого, не дозволить забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити. Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що стали підставою для застосування до обвинуваченого саме цього виключного запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що зазначені в клопотанні ризики є недоведеними та грунтуються на припущеннях. Разом з тим, для проведення стаціонарної судово-психіатричої експертизи, результати якої безпосередньо впливають на визначення стану осудності особи, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою для забезпечення проведення експертизи.

Слідчий суддя, заслухавши учасників кримінального провадження, розглянувши додані до клопотання документи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09 вересня 2026 року продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 24.00 год. 17 жовтня 2026 року.

Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочинів, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочинів, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем імовірності.

Отже, на переконання слідчого судді, слідчим та прокурором доведено, що на даний час наяівні достатні підстави вважати, що ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати.

Так, актуальність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду пов`язана з тим, що в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які є тяжкими та особливо тяжкими щлочинами, до нього може бути застосоване покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Зазначена обставина сама по собі може бути вагомою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні також не зник і залишається. Обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також характер його попередніх зв`язків з малолітніми та неповнолітніми потерпілими та свідками в кримінальному провадженні вказують на те, що він може вплинути на них з метою схилити їх до відмови від давання показань або давання неправдивих свідчень.

При оцінці продовження існування вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит.

За приписами ст. 23 КПК України суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків.

Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, на теперішній час лишається імовірність того, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на потерпілих, які не досягли повноліття, та свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою перешкодити наданню органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі та ролі у вчиненні злочину з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, приховування або спотворення доказів своєї причетності до вчинення злочину підозрюваним ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що значна частина доказової інформації має цифровий характер та пов`язана з листуванням, обліковими записами у месенджерах і соціальних мережах, мобільним телефонами та іншими електронними даними.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження протиправної поведінки підтверджується самим характером установлених під час розслідування обставин, інкриміновані ОСОБА_4 дії не мають ознак одноразового випадкового епізоду: за матеріалами провадження вони охоплюють тривалий період, стосуються кількох малолітніх та неповнолітніх осіб, а під час дослідження мобільного телефону виявлено відомості про контакти з іншими дівчатами, щодо яких досудове розслідування триває.

При цьому береться до уваги і особа підозрюваного, який є людиною середнього віку, неодружений, не працює, отже не має законних джерел існування, проживає в іншому населеному пункті, що віддалений від місця органу досудового розслідування і у зв`язку відсутністю коштівне матиме можливості прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду.

Зважаючи на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований до підозрюваного, оскільки в судовому засіданні не доведено, що його особистість заслуговує на таку довіру, щоб запобігти встановленим ризикам.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до підозрюваного, оскільки навіть нетривале його порушення суттєво підвищить ймовірність реалізації встановлених в судовому засіданні ризиків.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Доводи підозрюваного та його захисника про відсутність ризиків є непереконливими, оскільки при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій. З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, у слідчого судді не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими обґрунтовувано клопотання та які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Крім того, з метою забезпечення проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи для визначення осудності ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вищевикладені обставини, слідча суддя, в межах судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вважає виправданим продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі статтею 197 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), строк дії ухвали слідчого судді чи суду про тримання під вартою або про продовження цього строку не може перевищувати шістдесяти днів з дня її постановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, проте, враховуючи дані про особу підозрюваного та ступінь можливості реалізації встановлених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків. Зважаючи на майновий стан підозрюваного, необхідно визначити заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, обчислюючи строк тримання під вартою з 08 жовтня 2026 року.

Строк дії ухвали до 24.00 год. 07 грудня 2026 року.

Одночасно визначити заставу для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним ОСОБА_4 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ухвала № 583/4425/26 від 08.10.2026, платник застави (ПІП).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: Харківська область, Богодухівський район, с. Колонтаїв, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1