Постановление суда № 140429482, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 жовтня 2026 рокуСправа № 520/23779/26 Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника, адвоката Коломойцева Миколу Миколайовича, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (надалі - ГУ ДСНС у Харківській області, відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у не врахуванні при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язання ГУ ДСНС у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок розміру грошового забезпечення за період відпусток зі збереженням грошового забезпечення за 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки виходячи з розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та здійснити виплату перерахованих сум за вирахуванням раніше отриманих з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року позовну заяву позивача було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів після отримання даної ухвали шляхом надання суду:

- уточненого адміністративного позову із наведенням у ньому реквізитів позивача відповідно до приписів ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) - із зазначенням відомостей про наявність/відсутність у позивача електронної пошти та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС);

- копії документів, на підставі яких суд мав би можливість встановити місце проживання/перебування позивача та її реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом із наведенням у ньому підстав пропуску цього строку.

11 серпня 2026 року судом отримано від сторони позивача документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви, а саме: процесуальний документ із назвою заява про усунення недоліків, в якій зазначено про те, що у позивача електронна пошта та електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС відсутні, а також у заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом; до заяви додано копії паспорту та довідки про РНОКПП позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку із не усуненням позивачем у встановлений судом строк недоліків позовної заяви належним чином (не наданням належним чином оформленої уточненої позовної заяви).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року скасовано із підстав її передчасності (прийняттям до закінчення строку, наданого позивачу для усунення недоліків позовної заяви), а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

22 вересня 2026 року справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу передано на розгляд судді Волгіній Н.П.

У період з 14 вересня 2026 року по 28 вересня 2026 року суддя перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом чотирьох днів після отримання даної ухвали шляхом надання суду:

- уточненого адміністративного позову із наведенням у ньому реквізитів позивача відповідно до приписів ч. 5 ст. 160 КАС України із зазначенням відомостей про наявність/відсутність у позивача електронної пошти та електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.

2 жовтня 2026 року судом отримано від сторони позивача уточнений адміністративний позов, в якому наведені реквізити позивача відповідно до приписів ч. 5 ст. 160 КАС України.

Отже, стороною позивача суду надано всі документи, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 10 серпня 2026 року.

Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, суддя виходить з наступного.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

За практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», рішення у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що процесуальним законом зобов`язано учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки згідно із ч. 2 ст. КАС України і що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними (постанови Верховного Суду 10 лютого 2023 року по справі № 640/20580/20, від 9 листопада 2023 року у справі № 520/12478/22, від 26 квітня 2024 року у справі № 160/6427/23 та інші).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення).

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (надалі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, визначено:

із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).

Як вбачається з доданих до позову документів, позивач проходила службу у МВС, МНС та ДСНС у Харківській області з 25 грудня 1998 року, звільнена зі служби в Головному управлінні ДСНС України в Харківській області 17 червня 2024 року.

Із даним позовом позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду 4 серпня 2026 року.

До позову позивачем додано, крім іншого, довідку від 29 червня 2026 року про нараховані та сплачені їй суми грошового забезпечення за 2022 рік, копії архівних відомостей про нараховані та сплачені позивачу за період з 1 січня 2023 року по червень 2024 роки кошти (грошове забезпечення та суми при звільненні).

З наведеного у позові та у клопотанні про поновлення строку вбачається, що позивач отримала грошовий атестат при звільненні, але у зазначених документах не вказано - коли саме (зокрема, у клопотанні про поновлення строку зазначено, що "дійсно звернення до відповідача в рамках правової допомоги відбулось через тривалий час після ознайомлення позивача з грошовим атестатом"); також у позові та клопотанні про поновлення строку не зазначено, коли саме позивач вперше отримала довідки/архівні відомості про нараховані та сплачені їй відповідачем суми за період 2022 2024 роки (грошове забезпечення та суми при звільненні).

Відповідно до відомостей, наявних в автоматизованій системі документообігу суду Діловодство спеціалізованого суду, яка використовується Харківським окружним адміністративним судом відповідно до п. 1.4.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, позивач неодноразово зверталась до Харківського окружного адміністративного суду із позовами до відповідача щодо виплачених їй під час служби і після звільнення зі служби сум грошового забезпечення, до яких, зокрема, додавала довідки про нараховані та сплачені суми грошового забезпечення, отримані нею внаслідок звернення до Головного управління ДСНС в Харківській області із відповідними зверненнямя (№520/26477/24, № 26599/24, № 520/3457/25, № 520/11674/25, № 520/11676/25, № 520/11677/25, № 520/11678/25, № 520/17072/25, № 520/7455/26).

Зокрема, в матеріалах електронної адміністративної справи № 520/26599/24 наявні: копія довідки від 2 серпня 2024 року про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2022 рік та копії архівних відомостей за 2023-2024 роки, які містять у собі ті саме відомості (зазначені документи були додані позивачем до позову), які містять ті саме відомості, що і довідка від 29 червня 2026 року про нараховані та сплачені позивачу суми грошового забезпечення за 2022 рік та копії архівних відомостей про нараховані та сплачені позивачу за період з 1 січня 2023 року по червень 2024 роки кошти, які були додані до адміністративного позову в межах адміністративної справи № 520/23779/26 (стороною позивача не заперечується отримання відповідних довідок від відповідача, але зазначені довідки позивач не вважає письмовими повідомленнями, про які йдеться у ч. 2 ст. 233 ЗКпП України).

Суддя вважає за необхідне зазначити, що у постанові від 2 липня 2026 року у справі № 240/19671/25, де предметом дослідження було питання дотримання позивачем, звільненим з військової служби 18 червня 2024 року, який звернувся 5 серпня 2025 року до адміністративного суду із позовними вимогами про перерахунок та виплату належних його сум грошового забезпечення за період з 27 червня 2022 року по 18 червня 2024 року та сум при звільненні, - за умови отримання ним 21 червня 2024 року грошового атестату при звільненні, Верховний Суд вказав наступне:

«З огляду на викладене, спірні правовідносини регулюються ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

За усталеною позицією Верховного Суду з питання застосування вказаної правової норми, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням ч. 2 ст. 233 КЗпП України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому (у період з 19 липня 2022 року до 18 червня 2024 року) сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

Такий підхід застосовано Верховним Судом у […] постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, ухваленій у складі Судової палати, у якій сформувано єдиний підхід до застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якого дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постанові від 25 вересня 2025 у справі № 440/9690/24, від 11 грудня 2025 року у справі № 420/3504/25 та ін.

[…]

З іншого боку, потрібно зауважити, що хоч грошовий атестат і містить інформацію про суми, нараховані та виплачені позивачеві при звільненні, тобто є повідомленням про ці суми у значенні, вжитому в ч. 2 ст. 233 КЗпП України, […] однак обсяг відомостей, які у ньому мають відображатися, визначено нормативно і з-поміж таких немає інформації про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення з розшифровкою за складовими такого грошового забезпечення за минулі періоди служби, […].

Однак, в розрізі ключового в розглядуваному випадку питання - дотримання строків звернення до суду, […] із запитом про отримання відомостей, які цей документ [грошовий атестат] не містив, однак інформацію про які потребував позивач для звернення до суду за захистом своїх прав, було направлено відповідачеві лише у липні 2025 року, тобто за більш ніж за рік після ознайомлення зі змістом документа «про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні» […].

Позиція представника позивача зводиться загалом до того, що грошовий атестат в цьому випадку не є документом, про який ідеться у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, оскільки вказаний документ не містив інформації про те, на підставі яких складових відповідач здійснював розрахунок грошового забезпечення позивачеві у період з 19 липня 2022 року до 18 червня 2024 року, тож перебіг тримісячного строку звернення до суду, […] розпочався від дня отримання на згаданий адвокатський запит листав відповідача від 4 серпня 2025 року №1714/4075.

Проте за такою логікою, період з 21 червня 2024 року (отримання грошового атестата) до (щонайменше) 4 серпня 2025 року (отримання інформації на запит) не охоплюється ч. 2 ст. 233 КЗпП України чи іншою правовою нормою. […].

У постанові від 25 червня 2026 року в справі № 520/25416/25 Верховний Суд звертав увагу на те, що подібний підхід до застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП України призводить до того, що позивач, отримавши грошовий атестат, тобто документ, що за своєю суттю підпадає під визначення «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні» у значенні, вжитому в ч. 2 ст. 233 КЗпП України, набуває можливість, спираючись на відсутність в цьому атестаті відомостей, які потрібні для ініціювання судового розгляду, протягом необмеженого строку […] не вчиняти ніяких дій для отримання цієї інформації, однак надалі, у будь-який момент часу на власний розсуд звернутися до відповідача із запитом про отримання такої інформації, та, починаючи від дня надання її відповідачем, набути право упродовж ще трьох місяців додатково до того (необмеженого) строку, що вже минув, звернутися до суду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

[…]

У підсумку, […] Суд зробив висновок, що […] тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою [ч. 2 ст. 233 КЗпП України], слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум […], як про це зазначила Судова палата в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у цьому випадку - звернення із запитом).».

Зазначена позиція була підтримана Верховним Судом і у постановах від 29 липня 2026 року у справі № 240/18722/25, від 10 вересня 2026 року у справі № 240/12934/25 та у справі № 420/29417/24, від 22 вересня 2026 року у справі № 520/29100/24.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що матеріали справи № 520/26599/24 не містять відомостей про дату отримання ОСОБА_1 довідки від 2 серпня 2024 року про її грошове забезпечення за 2022 рік та копій архівних відомостей за 2023-2024 роки, а також грошового атестату при звільненні, при цьому із позовом в межах адміністративної справи № 520/26599/24 позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду 20 вересня 2024 року, суддя висновує, що документ про відомості, нараховані та сплачені позивачу суми грошового забезпечення (за 2022-2024 роки) та суми при звільненні (який фактично є письмовим повідомленням, передбаченим ч. 2 ст. 233 КЗпП України), позивач отримала не пізніше 20 вересня 2024 року.

Як наслідок, тримісячний строк для звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом розпочався не пізніше 21 вересня 2024 року та закінчився не пізніше 20 грудня 2024 року (включно).

Отже, звернувшись до адміністративного суду із даним позовом 6 серпня 2026 року, позивач звернулась із пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача наполягає, що позивач не отримувала передбачене ч. 2 ст. 233 КЗпП України повідомлення, зокрема, повідомлення, яке б містило відомості про те, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік [відповідно до доданої до позову копії наказу 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області від 1 грудня 2022 року № 190 щорічна основна відпустка тривалістю 15 календарних днів надавалась позивачу у грудні 2024 року], 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік та компенсації за невикористані 30 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік, за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік, невикористані 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік, матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення за 2022-2024 роки [згідно із архівними відомостями, матеріальна допомога на оздоровлення надавалась позивачу у 2022 році у жовтні місяці] розраховувалась із врахуванням (або без врахування) у складі розміру місячного грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168. Стверджує, що саме з листа відповідача від 30 липня 2026 року ОСОБА_1 дізналась про протиправне не врахування при розрахунку відпускних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168.

Вирішуючи питання щодо поважності/неповажності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, суддя зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Враховуючи, що позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду із даним позовом не наведено інших підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, ніж отримання від відповідача листа від 30 липня 2026 року із розшифровкою відпускних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення (за 2022-2024 роки), грошової компенсації за невикористані дні відпусток при звільненні, - суддя доходить висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом та поновлення цього строку.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Керуючись ст. 72, 122, 123, 169, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.