Постановление суда № 140429007, 07.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3344/25

07 жовтня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення по справі №500/3344/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення з 02.12.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796 та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 02.12.2024 із застосуванням коефіцієнтів послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, а з 01.03.2025 - із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів послідовного збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії із урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській обл. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 в адміністративній справі № 500/3344/25 залишено без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

06.02.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі.

Судом отримано заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №500/3344/25. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 500/3344/25 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: розміру пенсії, що фактично виплачується ОСОБА_1 щомісяця; дат та сум виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати;

- зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту або неподання звіту у встановлений судом строк накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, половина суми якого відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України стягується на користь позивача, а також встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України;

- за наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 500/3344/25 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата пенсії ОСОБА_1 у перерахованому на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених ОСОБА_1 .

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду на таке.

Стаття 167 КАС України регламентує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Так, вказаною статтею визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

У заяві заявник посилається, зокрема, на ст. 382 та ст. 378 КАС України.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, як видно норми статей 382 та 378 КАС України містять різні за своєю правовою природою процесуальні інструменти, які застосовуються на стадії виконання судового рішення або після його ухвалення, і кожен із них має самостійне призначення, підстави застосування та процесуальний порядок розгляду.

По-перше, стаття 382 КАС України передбачає механізм судового контролю за виконанням судового рішення, який полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про його виконання. Це не є способом зміни рішення або порядку його виконання, а виключно інструментом контролю за вже визначеним обов`язком.

По-друге, стаття 378 КАС України регламентує питання відстрочення, розстрочення виконання рішення, а також встановлення чи зміни способу і порядку його виконання. Йдеться про процесуальні дії, які безпосередньо впливають на механізм реалізації судового рішення, змінюючи умови або спосіб його виконання.

Таким чином, зазначені процесуальні інструменти: мають різну правову природу; переслідують різні цілі (контроль, зміна порядку виконання); регламентуються окремими нормами КАС України; передбачають різні строки та процедури розгляду.

Кожна із зазначених статей регулює окремий інститут: контроль, зміну виконання. Їх одночасне застосування не є можливим, оскільки вони не є взаємодоповнюючими в межах одного процесуального звернення. Зокрема, встановлення судового контролю (ст. 382) передбачає, що спосіб і порядок виконання вже визначені та не потребують коригування. Водночас вимога про зміну способу виконання (ст. 378) свідчить про необхідність саме перегляду цих умов. Тобто одночасне заявлення цих вимог є логічно суперечливим.

Об`єднання таких вимог ускладнює їх розгляд і суперечить принципу процесуальної визначеності.

Оскільки кожен із зазначених інститутів врегульований окремою статтею КАС України, має самостійне призначення та різний процесуальний порядок застосування, їх поєднання в одній заяві є юридично необґрунтованим та поєднання вимоги про встановлення судового контролю зі зміною способу виконання рішення є взаємовиключними за своєю суттю. Оптимальним є подання окремих заяв залежно від конкретної процесуальної потреби.

Вищевказані недоліки цієї заяви свідчать про недотримання заявником вимог ч.1 ст.167 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що таку заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.

В той же час суд роз`яснює заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Щодо питання сплати судового збору за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, суд вказує наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За положеннями частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас, підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 цього ж Закону визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення справляється судовий збір в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим згідно частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Правовий висновок про необхідність сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 378 КАС України міститься у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі №260/5761/21.

У цій справі заявником за звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення судовий збір не сплачено.

Керуючись ст.ст. 167, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення по справі №500/3344/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Грицюк Р.П.