Постановление суда № 140429004, 07.10.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/6159/26

07 жовтня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії за п. "г" ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому було реабілітовано,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно п. "г" ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення»" як члену сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому було реабілітовано, починаючи з 01 липня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Тернопільській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії становить 6433,34 грн.

Позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Каргасокському районі Томської області, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 батько позивача - ОСОБА_3 , мати позивача - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Відповідно до архівної довідки Управління міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області від 21.05.2026 № 27-К-1/2026 батько позивача - ОСОБА_7 , 1930 року народження, мати позивача - ОСОБА_8 , 1928 року народження, на підставі наказу Міністерства Державної Безпеки СРСР №00386 від 20.10.1948 року рішенням позасудових органів в адміністративному порядку, як активні посібники учасникам ОУН, 07 червня 1950 року були виселені з с. Теляче Підгаєцького району Тернопільської області на спецпоселення в Красноярський край з конфіскацією майна.

Виселення затверджено Особливою нарадою при МДБ СРСР від 24.06.1950 року, протокол №27.

На поселенні під наглядом спецкомендатури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 перебували до 23 червня 1958 року, звільнені на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР №103/15 від 19.05.1958 року та наказом МВС СРСР № 0180 від 22.05.1958 року.

Згідно Закону України від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» ОСОБА_7 і ОСОБА_8 - РЕАБІЛІТОВАНІ.

Відтак, позивач є дитиною, тобто членом сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому - реабілітовано, народилась на засланні (висланні) під час перебування репресованих осіб на засланні (висланні), на момент здійснення репресій проживала з репресованими особами однією сім`єю, була пов`язана спільним побутом.

Відповідно до п. «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

09 липня 2026 року позивач звернулась до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою з проханням:

- провести розрахунок підвищення пенсії та виплачувати підвищення пенсії в розмірі 25 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви позивачем було долучено копію паспорта, свідоцтва про народження, копію довідки про реабілітацію батьків.

Однак, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області своїм листом від 29.07.2026 за № 10424-11093/К-02/8-1900/26 повідомив позивача про те, що підстав для проведення перерахунку пенсії немає.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

01.10.2026 від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 .

06.10.2026 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову у справі №500/6159/26 шляхом зміни раніше заявлених позовних вимог в наступній редакції: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, як члену сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому було реабілітовано,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно з ст. 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як члену сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому було реабілітовано, починаючи з 01 липня 2026 року.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що позивач отримує пенсію не відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому вважає за необхідне змінити предмет позову (позовні вимоги) в частині покликання на норму закону, а саме змінити покликання з пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на ст. 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розглянувши дану заяву позивача, а також дослідивши матеріали справи, суд вказує наступне.

Положеннями статті 44 КАС України визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема право подавати заяви та клопотання.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (частини перша - третя статті 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача і відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Аналізуючи частину першу статті 47 КАС України, суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин.

Суд зауважує, що визначення відповідача, предмета і підстав заявленого позову є правом позивача. Натомість, з`ясування складу учасників судового процесу, встановлення належності відповідача, предмета і підстав заявленого позову є процесуальним обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Таким чином при розгляді питання зміни предмету позову у цій справі суд зауважує, що заявником не подано доказу обставин звернення до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з проханням здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 25 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно з ст. 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як члену сім`ї репресованих осіб, яких у подальшому було реабілітовано, починаючи з 01 липня 2026 року.

Тобто підстава позову не відповідають зміні предмету позову, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України.

За таких встановлених обставин заява про зміну предмета позову у справі №500/6159/26 підлягає поверненню без розгляду.

При цьому суд зазначає, що відмова у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову не позбавляє позивача права звернутися до суду з такими вимогами шляхом подання іншої позовної заяви.

Керуючись статтями 47, 166, 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Молень Ірини Йосифівни про зміну предмета позову у справі №500/6159/26 - повернути позивачеві без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.