Постановление суда № 140428898, 08.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

08 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/1140/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач або заявник) звернувся 22.01.2026 до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач або суб`єкт владних повноважень), в якому позивач просить суд визнати незаконною і протиправною відмову щодо звільнення від оподаткування позивача і не нарахування земельного податку на успадковані позивачем землі сільськогосподарського призначення (кадастровий номер5620889800:03:012:0078, площа 1,8132 га, кадастровий номер5620889800:03:015:0066, площа 0,6404 га., кадастровий номер 5620889800:03:017:0025, площа 0,5867 га), які належать до 3-ї зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зона гарантованого добровільного відселення), зобов`язати відповідача звільнити від оподаткування позивача по успадкованих землях сільськогосподарського призначення (кадастровий номер - 5620889800:03:012:0078, площа 1,8132 га, кадастровий номер5620889800:03:015:0066, площа 0,6404 га., кадастровий номер5620889800:03:017:0025, площа 0,5867 га) і не нараховувати земельний податок на зазначені земельні ділянки.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у звільненні від оподаткування земельним податком належних йому земельних ділянок сільськогосподарського призначення на підставі пп. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПК України.

Ухвалою від 02.02.2026 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив учасникам справи строки на подання заяв по суті спору.

06.10.2026 позивач (заявник) подав до суду також заяву про забезпечення такого адміністративного позову, у якій заявник просить суд забезпечити цей позов шляхом зупинення дії індивідуального акта рішення-відмови Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області за № 27/П/17-00-24-03-06 від 20.01.2026 року, а також заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Рівненській області (код ЄДРПОУ 44070166) вчиняти дії щодо подальшого нарахування земельного податку, прийняття нових податкових повідомлень-рішень, а також вчиняти дії, спрямовані на стягнення податкового боргу чи застосування штрафних санкцій/пені на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.05.2026 року та від 05.06.2026 року стосовно успадкованих позивачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення (кадастрові номери: 5620889800:03:012:0078, 5620889800:03:015:0066, 5620889800:03:017:0025).

Вказану заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що попри наявність, на думку позивача, підстав для звільнення його від сплати земельного податку на підставі ст. 7 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи від 27 лютого 1991 року № 791а-XII та п. 283.1 ст. 283 ПК України, відповідач продовжує активне фіскальне нарахування, зокрема відповідачем винесені нові податкові повідомлення-рішення від 14.05.2026 та від 05.06.2026 щодо нарахування сум земельного податку за успадковані позивачем земельні ділянки сільськогосподарського призначення (кадастрові номери: 5620889800:03:012:0078, 5620889800:03:015:0066, 5620889800:03:017:0025). Зауважує, що несплата цих сум у встановлений законом строк автоматично запустить механізм нарахування пені, штрафних санкцій та примусового стягнення (податкова застава, блокування рахунків), що завдасть незворотної майнової шкоди позивачу ще до того, як суд оцінить законність дій контролюючого органу. Відтак позивач вважає, що існує безпосередній зв`язок між заявленими позовними вимогами та необхідністю забезпечення позову, а метою забезпечення позову є недопущення подальшого нарахування позивачу сум земельного податку та подальших штрафних санкцій до вирішення судом спору щодо правомірності дій відповідача та забезпечення ефективного поновлення порушених прав позивача. З покликанням на приписи пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позивач вважає, що застосування запропонованого ним заходу забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки оскаржувана відмова відповідача безпосередньо породжує подальші протиправні нарахування земельного податку.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини 4 статті 229 КАС України.

При вирішенні по суті вказаної заяви позивача про забезпечення його позову суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з пунктами 1 та 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частинами 1 та 2 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише певної особи, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв адекватності (відповідності вимогам, виключно в межах яких допускається застосування відповідних заходів; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову) та співмірності (співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 05.03.2019 у справі №826/16911/18, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 26.06.2019 у справі №826/13396/18, від 30.09.2019 у справі №420/5553/18, від 30.09.2019 у справі №640/868/19, від 30.09.2019 у справі №840/3517/18, від 29.01.2020 у справі № 640/9167/19.

Важливим є те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. А тому, сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Наведений аналіз змісту вказаних норм та правових висновків вказує на те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Щодо очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень, дій, бездіяльності та порушення ними прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, Верховний суд у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/14303/ 18, від 12.02.2020 у справі № 640/17408/19 та від 27.02.2020 у справі №640/16242/19 дійшов до висновків про те, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову із предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України. Сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з`ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. Забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

З урахуванням наведеного за результатам розгляду заяви про забезпечення позову і доданих до неї документів суд дійшов до висновків про таке.

1. За наведених у позовній заяві і заяві про забезпечення позову обставин та доказів суд вважає передчасним і непідтвердженим наявними у справі доказами поза обґрунтованим сумнівом твердження про те, що протиправність дій і відмови відповідача, з приводу оскарження яких позивач подав до суду свій позов, є очевидною. При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення, дії або бездіяльності за наведених позивачем обставин є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

2. Доданими до позовної заяви і заяви про забезпечення позову доказами не підтверджуються поза обґрунтованим сумнівом доводи позивача про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а без вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення його позову буде утрудненим або неможливим в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення у цій справі, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

У разі задоволення адміністративного позову порушене майнове право позивача може бути повністю відновлене шляхом виконання судового рішення та скасування (анулювання) прийнятих відповідачем рішень, у тому числі податкових повідомлень-рішень, внаслідок визнання судом протиправною відмови відповідача щодо звільнення позивача від сплати земельного податку на пп. 283.1.1. п. 283.1 ст. 283 ПК України, а тому, на переконання суду, можливі майнові наслідки мають відновлюваний характер та не є такими, що унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання майбутнього судового рішення. Вказане виключає незворотність наслідків у разі визнання судом оскаржуваної відмови відповідача щодо звільнення позивача від сплати земельного податку на підставі пп. 283.1.1. п. 283.1 ст. 283 ПК України протиправною.

Окрім того суд враховує, що позивач посилається на конкретні дії відповідача, вчинені вже після прийняття оскаржуваного рішення (відмови) № 27/П/17-00-24-03-06 від 20.01.2026 року, а саме винесення податкових повідомлень-рішень від 14.05.2026 року та від 05.06.2026 року, якими позивачу нараховано земельний податок на належні позивачу земельні ділянки.

Разом з тим зазначена обставина сама по собі не свідчить, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав позивача.

З урахуванням наведеного суд дійшов до переконання про те, що наявними у справі матеріалами не підтверджено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, оскільки жодних належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Тому, станом на день постановлення цієї ухвали у суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому. Тим більше, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушені у майбутньому. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин та враховуючи, що позивач не довів існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України, не довів ефективності, співмірності та адекватності запропонованих ним заходів забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника (позивача), а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 08 жовтня 2026 року.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК