Решение № 140426316, 08.10.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1895/26

Провадження № 2/945/1927/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Павленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сербіної К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Миколаєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 ТОВ «Споживчий центр», через підсистему «Електронний суд», звернулося до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 7575 грн та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.04.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 16.04.2025-100002130. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 2500 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.04.2025, на строк, вказаний в заявці. Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-8411. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 7575 грн., що складається з: Тіла кредиту - 2500 грн. Процентів - 3325 грн. Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 125 грн. Додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 375 грн. Неустойки - 1250 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника. Водночас представник позивача у прохальній частини позову заявив клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак 08.10.2026 ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву, де вказала, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, відповідача, висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.04.2025 укладено договір (оферти) №16.04.2025-100002130.

Відповідно до п. 1.1. ПРОПОЗИЦІЇ ПРО УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ (ОФЕРТА), дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (в подальшому Кредитодавець) укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, ні публічним договором у розумінні ст.633 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1.-3.3. Пропозиції, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах: Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Тип кредиту: фінансовий кредит; Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

В заявці вказано, що відповідно до умов кредитного договору №16.04.2025-100002130 від 16.04.2025 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 16/04/2025; 2. Сума Кредиту: 2500 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 168 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 30/09/2025; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором. 6. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 5% від суми Кредиту та дорівнює 125 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. 9. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 125 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. 12. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.91% (денна процентна ставка) = (3825 / 2500)/ 168 ? 100%.

Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-8411.

16.04.2025 позичальник ОСОБА_1 , розуміючи, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписала договір одноразовим ідентифікатором (код з смс-повідомлення), який було відправлене на її фінансовий номер 0981017078 - Е797.

З розрахунку заборгованості за договором 16.04.2025-100002130 від 16.04.2025 року, станом на 15.07.2026, суд встановив, що заборгованість по кредитному договору складає: Основний борг, грн. 2 500.00 Залишок відсотків, грн. 3 325.00 Залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, грн. 0.00 Залишок комісій, грн. 500.00 Залишок штрафів, грн. 1 250.00 Всього, грн. 7 575.00.

Згідно листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №1-1704 від 17.04.2026 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.04.2025 18:08:19 на суму 2500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 713332796, призначення платежу: Видача за договором кредиту №16.04.2025-100002130.

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон № 675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону № 675).

Частина 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, з досліджених безпосередньо в судовому засіданні Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта), Заявки кредитного договору та прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, що в сукупності складають кредитний договір, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на зазначених у ньому умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним в кредит від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів у сумі 2500 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов означеного кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Більш того, відповідач подав до суду заяву, в якій підтверджує, що отримувала гроші в кредит від позивача, оскільки визнала позовні вимоги.

Також матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 і відображена у п. 2 Заявки кредитного договору була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок, реквізити якого зазначені позичальником у Кредитному договорі.

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, не повернувши кредитодавцю як основну суму боргу, так і, обумовлені цим правочином, відсотки за користування кредитом, факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту (тіла кредиту, відсотків за користування ним та комісії) за Кредитним договором кредитодавцю ТОВ «Споживчий центр», суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 6325 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки, як зазначено в позовній заяві/штрафів, як зазначено в розрахунку заборгованості, в розмірі 1250 грн, суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Водночас суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача, що викладене у мотивувальній частині позову, в частині правових підстав для стягнення з відповідача неустойки з призми застосування до спірних правовідносин положень п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

У п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, а не п. 6.1 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки/штрафів, в розмірі 1250 грн, слід відмовити.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8).

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги частково обґрунтованими з відповідача на користь позивача, керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2223,06 грн.

Щодо стягнення судових витрат у сумі 120,18 грн (витрати на поштові послуги щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу), то суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (позичальника), що вказана у Кредитному договорі, ТОВ «Споживчий центр» долучено до позову, а судом безпосередньо досліджено, квитанцію ТОВ «Поштова служба «Е-Пост», згідно якої загальна вартість відправлення становить 123,78 грн, а також опис вкладення до листа.

За змістом ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

З врахуванням наведеного, витрати позивача на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з відповідача у випадку, якщо їх понесення пов`язане з розглядом справи.

Висновок суду узгоджується з правовим висновком щодо застосування положень п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, що викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.09.2023 в справі № 759/5806/20 (провадження № 61-300ск23).

Водночас, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача частково обґрунтованими, з відповідача на користь позивача, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню витрати на поштове відправлення в сумі 99,75 грн.

Керуючись ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 6325,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2223,06 гривень та 99,75 гривень витрат на поштове відправлення, а всього 2322,81 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 1250 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 08.10.2026.

Суддя І.В. Павленко