Постановление суда № 140425075, 08.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/2923/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши заяву Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх.№ 24576 від 06.10.2026) по справі

за позовомСалтівської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту Українидо1) Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБІРС" , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Житлобудпроект"провизнання правочинів недійсними та стягнення коштівВСТАНОВИВ:

Салтівська окружна прокуратура міста ХарковаХарківської області звернулась в інтересах держави в особі Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю БЕБІРС та Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ, в якій просить:

- Визнати недійсними положення пунктів 3.1. та 3.7. Договору № 970 від 15.12.2023, укладеного між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (на теперішній час Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035), в частині включення суми ПДВ (20 %) до ціни за виконання робіт: Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по вул. Бучми, 32 в м. Харків (45453000-7 капітальний ремонт і реставрація), фінансування яких передбачено за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

-Визнати недійсними пункти 1 і 2 додаткової угоди № 1 від 15.12.2023 до Договору № 970 від 15.12.2023, укладеного між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (на теперішній час Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035) в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 18 835 822, 94 грн., а також в частині включення до загальної суми фінансування робіт у 2023 році суми податку на додану вартість у розмірі 15 364 676, 96 гривень.

-Визнати недійсним пункт 1 додаткової угоди № 2 від 29.12.2023 до Договору № 970 від 15.12.2023, укладеного між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (на теперішній час Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035) в частині включення до загальної суми фінансування робіт у 2023 році суми податку на додану вартість у розмірі 4 460 962, 09 гривень.

-Визнати недійсним пункт 1.2. додаткової угоди № 4 від 19.04.2024 до Договору № 970 від 15.12.2023, укладеного між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (на теперішній час Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035) в частині включення до загальної суми фінансування робіт у 2024 році суми податку на додану вартість у розмірі 12 210 630, 36 гривень.

-Визнати недійсним пункт 1.1. додаткової угоди № 5 від 27.12.2024 до Договору № 970 від 15.12.2023, укладеного між Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (на теперішній час Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) (на теперішній час - Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035) в частині включення до загальної суми фінансування робіт у 2024 році суми податку на додану вартість у розмірі 4 945 494, 14 гривень.

-Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю БЕБІРС (код ЄДРПОУ 33339035) (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю АЙЕР СКАЙ (код ЄДРПОУ 33339035) в дохід Державного бюджету України на користь отримувача - Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України (код ЄДРПОУ 37472062) на реєстраційний рахунок UA858201720343190001000078361 в Державній казначейській службі України (МФО 820172) безпідставно сплачений ПДВ за Договором № 970 від 15.12.2023 в сумі 9 406 456, 23 гривень.

-Визнати недійсними положення пунктів 3.1. та 3.7 Договору № 104/25- АВРК від 19.12.2025, укладеного між Департаментом з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 41532614), в частині включення суми ПДВ 20 % до ціни за виконання робіт: Аварійно-відновлювальні роботи (капітальний ремонт) багатоквартирного житлового будинку по вул. Бучми, 32 в м. Харків (45453000-7 капітальний ремонт і реставрація), фінансування яких передбачено за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів (об`єктів, заходів), спрямованих на ліквідацію наслідків збройної агресії.

-Визнати недійсним пункт 1.1. додаткової угоди № 1 від 29.12.2025 до Договору № 104/25-АВРК від 19.12.2025, укладеного між Департаментом з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради) (код ЄДРПОУ 04058516) та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 41532614) в частині включення до загальної суми фінансування робіт у 2025 році суми податку на додану вартість у розмірі 4 723 714, 48 гривень.

-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 41532614) в дохід Державного бюджету України на користь отримувача Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України (код ЄДРПОУ 37472062) на реєстраційний рахунок UA858201720343190001000078361 в Державній казначейській службі України (МФО 820172) безпідставно сплачений ПДВ за Договором № 104/25-АВРК від 19.12.2025 в сумі 4 723 714, 48 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що роботи з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку по вул. Бучми, 32 у м. Харкові, виконані за договорами № 970 від 15.12.2023 та № 104/25-АВРК від 19.12.2025, фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, а тому, на переконання прокурора, операції з виконання таких робіт відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільнялися від оподаткування податком на додану вартість. У зв`язку з цим включення до пунктів 3.1, 3.7 зазначених договорів та відповідних додаткових угод ПДВ у розмірі 20 % прокурор вважає таким, що суперечить вимогам податкового законодавства, та просить визнати відповідні умови договорів недійсними на підставі статей 203, 215, 217 ЦК України. Крім того, прокурор зазначає, що внаслідок виконання спірних умов договорів відповідачам, як підрядникам фактично сплачено ПДВ: ТОВ БЕБІРС (попереднє найменування ТОВ АЙЕР СКАЙ) 9 406 456,23 грн, ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ 4 723 714,48 грн. Оскільки правові підстави для сплати ПДВ безпосередньо за будівельно-монтажні роботи, на думку прокурора, були відсутні, відповідні кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню на підставі статей 216, 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2923/26 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.10.2026 від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова через систему Електронний суд надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 24576),в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 41532614) заборони на відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 3072648463120 нежитлових будівель: літ. А-1 пл. 286,4 кв. м, літ. Б-1 пл. 279,3 кв. м, літ. Д-1 пл. 15,9 кв. м, літ. Ж-1 пл. 203,9 кв. м, літ. Н-1 пл. 13,5 кв. м, літ. Л-1 пл. 166,7 кв. м, загальною площею 965.7 кв. м по провулку Симиренків, 11 у м. Харкові.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наведені в ній доводи та подані на їх підтвердження докази, суд виходить з такого.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Згідно з п.2 ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Адекватність (співмірність) заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Суд звертає увагу, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду законодавством покладено на заявника обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Близька за змістом правова позиція визначена у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №916/143/24, від 04.10.2024 у справі №913/289/24.

Положеннями, якими врегульовано питання вжиття заходів забезпечення позову, передбачено, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Необхідність вжиття такого заходу прокурор обґрунтовує, зокрема, тим, що предметом заявлених до ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ вимог є стягнення 4 723 714,48 грн, які, на думку прокурора, безпідставно отримані відповідачем як податок на додану вартість, а наявність у відповідача можливості розпорядитися належним йому нерухомим майном створює ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду.

На підтвердження заяви прокурором, серед іншого, подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 15.09.2026 ( номер довідки 494103232 ) , відповідно до якої за ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ зареєстровано право власності на нежитлові будівлі загальною площею 965,7 кв. м по пров. Симиренків, 11 у м. Харкові, а також на нежитлову будівлю літ. А-12 загальною площею 10 172,4 кв. м по вул. Космічній, 21-А у м. Харкові.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Верховний Суд в постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 зазначив, що про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на приписи статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи правові позиції щодо застосування статей 136, 137 ГПК України та практику Верховного Суду, відповідно до якої законодавством саме на заявника покладено обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Нормами статті 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З огляду на викладене заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду, зокрема, належить встановити наявність обставин, які свідчать про небезпідставність вимог позивача та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

На переконання прокурора, обраний ним захід забезпечення позову є співмірним, адекватним та розумним, оскільки заборона відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій щодо належного відповідачу нерухомого майна не позбавляє останнього права власності на таке майно, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження ним до вирішення спору по суті. Прокурор зазначає, що вжиття такого заходу не перешкоджатиме відповідачу володіти та користуватися відповідним майном, здійснювати господарську діяльність, а спрямоване виключно на збереження майна у власності відповідача з метою забезпечення можливості реального виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог про стягнення 4 723 714,48 грн.

Як вбачається зі змісту заяви прокурора про забезпечення позову, необхідність у забезпеченні позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття, таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Водночас суд зазначає, що матеріали поданої заяви про забезпечення позову не містять належних та допустимих доказів вчинення ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ будь-яких дій, спрямованих на приховування активів, їх відчуження чи зменшення майнової спроможності товариства з метою уникнення можливого виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Прокурором не наведено обставин та не подано доказів, які б характеризували майновий стан відповідача як такий, що створює достатньо обґрунтований ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про стягнення 4 723 714,48 грн. Матеріали заяви не містять відомостей про погіршення платоспроможності відповідача, зменшення належних йому активів або інші зміни його майнового стану, які б об`єктивно свідчили про виникнення такого ризику.

При цьому судом також враховано співвідношення розміру майнової вимоги та вартості об`єкта, щодо якого прокурор просить установити обмеження.

Так, розмір заявленої до ТОВ БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ЖИТЛОБУДПРОЕКТ вимоги становить 4 723 714,48 грн, тоді як відповідно до поданої самим прокурором довідки про оціночну вартість нерухомого майна оціночна вартість нежитлових будівель загальною площею 965,7 кв. м по пров. Симиренків, 11 у м. Харкові становить 23 286 530,84 грн, тобто майже у п`ять разів перевищує розмір грошової вимоги, що є предметом спору у справі. Вказане свідчить про неспівмірність заявленого прокурором заходу забезпечення позову із розміром позовних вимог та необґрунтованість його застосування в обраному обсязі.

Суд наголошує, що відповідно до положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову є виключним процесуальним засобом, застосування якого допускається лише за умови належного обґрунтування заявником існування достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається саме на заявника. Натомість наведені у заяві доводи фактично ґрунтуються виключно на припущеннях та суб`єктивних побоюваннях щодо потенційної можливості утруднення виконання рішення суду у майбутньому, без підтвердження відповідними належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прокурором не наведено достатніх, належних та обґрунтованих мотивів, а також не подано доказів, які б свідчили про існування реальної необхідності у вжитті заходів забезпечення позову, їх співмірності та невідкладності застосування.

Сам факт звернення із заявою прокурора про забезпечення позову не звільняє його від обов`язку доведення обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідних заходів, та не є підставою для відступу від принципів рівності сторін і змагальності процесу.

За відсутності доведених ризиків утруднення виконання рішення суду застосування такого заходу не відповідатиме вимогам пропорційності, тим більше, що забезпечення позову не повинно мати на меті створення для відповідача негативних наслідків, тотожних наслідкам задоволення позову, та не може використовуватися як інструмент попереднього примусу до виконання спірного зобов`язання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені прокурором доводи та подані докази не підтверджують наявності передбачених частиною другою статті 136 ГПК України підстав для застосування заявленого заходу забезпечення позову та дотримання вимоги частини четвертої статті 137 ГПК України щодо його співмірності із заявленими позовними вимогами, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Отже, з урахуванням принципу розумності, обґрунтованості, співмірності вимог заявника, збалансованості інтересів сторін за даних фактичних обставин справи, враховуючи недоведеність у розумінні вимог 13, 74, 80 ГПК України наявності безумовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даному конкретному випадку, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 42, 136-140, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову (вх.№ 24576 від 06.10.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановленими статтями 256-257 ГПК України.

СуддяЮ.Ю. Мужичук