Постановление суда № 140425045, 08.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

08 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/3435/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" про забезпечення позову (вх. № 24641 від 07.10.2026) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" (Україна, 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 2/2, ЄДРПОУ 23916055),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ПАТ " Агрофірма 8 Березня" (Україна, 63720, Харківська область, Куп`янський район, с. Кіндрашівка, вулиця Садова, адреса для листування: Україна, 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 2/2, ЄДРПОУ 32015641),

до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (Україна, 61005, місто Харків, майдан Конституції, будинок 22, ЄДРПОУ ВП 09351600)

про визнання укладеними змін до договору,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області, через систему "Електронний Суд», надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Укртехсервіс» до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання укладеними з 06.08.2025 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Публічним акціонерним товариством «Агрофірма «8 Березня» зміни до Договору кредитної лінії № 1531 від 29.06.2021 та зміни до Кредитного договору №1235 від 29.12.2020 в частині графіків (строків) погашення заборгованості на умовах, викладених у Листі ПАТ «Агрофірма «8 Березня» №05/05-25 від 05.05.2025.

Позивачем в змісті позовної заяви сформовано клопотання про залучення Публічне акціонерне товариство "Агрофірма "8 Березня" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, з посиланням на те, що майбутне рішення по даній справи може вплинути на права та обов`язки зазначеної юридичної особи.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026, справу № 922/3435/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.

02.10.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Укртехсервіс» до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3435/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3435/26 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 26 жовтня 2026 року. Задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Укртехсервіс» про залучення до участі у цій справі ПАТ "Агрофірма 8 Березня" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ПАТ " Агрофірма 8 Березня" (юридична адреса: Україна, 63720, Харківська область, Куп`янський район, с. Кіндрашівка, вулиця Садова, адреса для листування: Україна, 61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 2/2, ЄДРПОУ 32015641).

06.10.2026, позивачем, через систему "Електронний Суд" подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 24641 від 07.10.2026) в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне Приватному акціонерному товариству «Укртехсервіс», а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 19, 20, 21, 22, 22а, 22б, 23, 28 в літ. «А-9» загальною площею 212,4 кв. м (за даними технічного паспорта - 203,3 кв. м), що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна (нині - Аерокосмічний проспект), буд. 72; нежитлові приміщення 1-го поверху № 24, 25, 25а, 26, 27 в літ. «А-9» загальною площею 39,4 кв. м (за даними технічного паспорта 35,9 кв. м), що розташовані за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна (нині Аерокосмічний проспект), буд. 72, а також забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, належне ПАТ «Агрофірма «8 Березня», а саме: нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Тищенківка, вул. Підлісна, 1А, загальною площею 4 163,2 кв.м (загальною площею 4 129,6 кв.м згідно даних технічного паспорту: інвентаризаційна справа №13/01/21/02-05 від 15.06.2021); легковий універсал В Toyota Land Cruiser150, 2016 р.в., реєстр. № AX3996EO, зав. №JTEBR3FJ505008643, інв. №0174), комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND CX 6090, рік випуску 2016, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , заводський № НОМЕР_2 , інв. №0273, в комплектації з зерновою жаткою NEW HOLLAND мод. 24GHCP (7м.) рік випуску 2016, зав. №768100026 навантажувач MANITOU MLT-X735 120LSU, рік випуску 2014, державний реєстраційний № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 , інв. №0256, в комплектації з ковшом 2500 KO708), колісний трактор Case IH Magnum 340, рік випуску 2017, державний реєстраційний № НОМЕР_6 , заводський № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , інв. №0292, плуг оборотний MULTI-LEADER 8T, рік випуску 2018, інвентарний №0298, заводський № НОМЕР_9 , інв. №0298), агрегат грунтообробий ДЛМ -5 лущильник рік випуску 2016, заводський №518, інв. №0282).

В якості підстав для забезпечення позову позивач зазначає, що ініційовані Акціонерним товариством "Державний ощадний банк" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" судові провадження, предметом яких є стягнення заборгованості за кредитними договорами, у взаємозв`язку з наявністю судового рішення про звернення стягнення на конкретне іпотечне майно в рахунок погашення такої заборгованості, свідчить про послідовну реалізацію відповідачем наміру задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок майна позивача та інших поручителів.

Також, позивач акцентує увагу на тому, що подання шести позовів, за якими вже є судові рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості створює правові передумови для подальшого примусового виконання судових рішень та реалізації забезпечувального майна з метою погашення заборгованості.

Згідно з вимогами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є:

1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі;

2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід зазначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Разом з цим, виходячи з аналізу Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення позову обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Згідно ст. ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Суд зауважує, що в даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.

При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Такої ж правової позиції дотримується об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому, якщо заявник буде посилатися тільки на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без відповідного обґрунтування, суд не буде вважати це достатньою підставою для задоволення заяви.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Натомість, у поданій Приватним акціонерним товариством «Укртехсервіс» заяві про забезпечення позову викладені лише припущення заявника щодо ймовірності подальшого примусового виконання відповідачем судових рішень та реалізації ним забезпечувального майна з метою погашення заборгованості. Заявником до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову взагалі не наведено доказів того, що Акціонерне товариство "Державний ощадний банк" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" вчиняє активні дії пов`язані із реалізацією забезпечувального майна з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.

Заявник фактично обмежився лише загальними посиланнями на можливість Акціонерним товариством "Державний ощадний банк" в майбутньому розпорядитися майном, що саме по собі не може автоматично свідчити про наявність ризику невиконання майбутнього судового рішення в даному випадку, виходячи з конкретних обставин даної справи та суб`єктного складу учасників справи.

Суд також зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 911/1530/19.

Відповідно до висновків Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/527/19).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання укладеними з 06.08.2025 зміни до Договору кредитної лінії № 1531 від 29.06.2021 та зміни до Кредитного договору №1235 від 29.12.2020, укладених між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Публічним акціонерним товариством «Агрофірма «8 Березня», в частині графіків (строків) погашення заборгованості на умовах, викладених у Листі ПАТ «Агрофірма «8 Березня» №05/05-25 від 05.05.2025. В той же час, заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Укртехсервіс" (позивача) та ПАТ «Агрофірма «8 Березня» (третя особа), не є предметом позовних вимог до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк".

При цьому, позивач, стверджуючи про необхідність накладення арешту на майно, не подав до суду документів, що підтверджують права власності рухомого та нерухомого майна за ПрАТ «Укртехсервіс» та за Публічним акціонерним товариством «Агрофірма «8 Березня».

Крім того, суд звертає увагу, що саме лише звернення з вимогами до відповідача у розумінні принципів верховенства права, справедливості та рівності учасників судового процесу перед законом та судом, не може свідчити про беззаперечну можливість задоволення заяви про забезпечення позову за умови відсутності належного обґрунтування необхідності вжиття певних заходів забезпечення позову.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави та заходи забезпечення позову, з огляду на те, що майно, на яке просить накласти арешт позивач не належить до предмета спору, а мотиви арешту не містять викладу обставин реальної необхідності вказаного з урахуванням позовної вимоги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" про забезпечення позову (вх. № 24641 від 07.10.2026).

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд наголошує, що у разі задоволення позову, виконання рішення суду може бути здійснено в примусовому порядку із застосуванням заходів примусового виконання рішень, передбачених законом.

Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд також зауважує, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано повторно, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись з такою заявою до господарського суду.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Укртехсервіс" про забезпечення позову (вх. № 24641 від 07.10.2026).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 08.10.2026.

СуддяВ.С. Юрченко