Решение № 140424917, 07.10.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 Справа № 917/1158/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-Ч", вул. Покровська, 24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 120 698,58 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив :

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-Ч" 120 698,58 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 20567 від 01.11.2021 року, з яких : 103 306,94 грн основна заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.03.2026; 902,64 грн борг зі сплати за абонентське обслуговування; 3 456,59 грн 3 % річних; 13 031,95 грн інфляційні втрати.

Правовими підставами позову зазначено ст. 526, 530, 714, 625 Цивільного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (в копіях) : розшифровки рахунків за 2024 рік; розшифровки рахунків за 2025 рік; розшифровки рахунків за 2026 рік; розшифровки рахунків за 2023 рік; Статут позивача; Виписка з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.05.2026; згруповані поштові відправлення та згруповані поштові реєстри; претензія № 12-08/01609-3 від 12.08.2025; публічний індивідуальний договір 20567; розрахунок боргу; рішення про закінчення опалювального періоду 2021-2022; рішення про закінчення опалювального періоду 2022-2023; рішення про закінчення опалювального періоду 2023-2024; рішення про закінчення опалювального періоду 2024-2025; рішення про закінчення опалювального періоду 2025-2026; рішення про початок опалювального періоду 2022-2023; рішення про початок опалювального періоду 2023-2024; рішення про початок опалювального періоду 2025-2026; рішення про початок опалювального періоду 2021-2022; рішення про початок опалювального періоду 2023-2024; рішення № 2032 від 28.09.2023 про встановлення тарифів на 2023-2024; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 02.10.2025 № 2495 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплоенерго" на 2025-2026; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1976 від 27.12.2022 "Про встановлення тарифів"; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №2432 від 17.10.2024 "Про встановлення тарифів"; розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань; витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача від 10.06.2026; витяг з Держреєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2026.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

11.06.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-Ч" про стягнення 120 698,58 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 20567 від 01.11.2021 року, з яких : 103 306,94 грн основна заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.03.2026; 902,64 грн борг зі сплати за абонентське обслуговування; 3 456,59 грн 3 % річних; 13 031,95 грн інфляційні втрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 справу № 917/1158/26 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 17.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 17.06.2026, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (відповідь № 3153646 від 10.08.2026 наявна у матеріалах справи, арк.с. 161-162), повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 17.06.2026 вважається врученою відповідачу 26.06.2026 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач на вимогу ч.6 ст.6 ГПК України з 18.10.2023 зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чого останнім зроблено не було.

Згідно відповіді № 36442281 (арк.с. 152) станом на 15.06.2026 відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Отже, судове рішення від 17.06.2026 не було вручено відповідачу в електронній формі шляхом його направлення до електронного кабінету, оскільки останній не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету у строк визначений законом.

Неотримання відповідачем поштової кореспонденції за місцем офіційної реєстрації (ухвали від 17.06.2026), невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету своєчасно, свідчать про те, що відповідачем не вживались заходи щоб дізнаватись про стан існуючих судових проваджень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, суд здійснює розгляд справи №917/1158/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2026 вбачається, що власником нежитлового приміщення загальною площею 76,2 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Приходька Івана, буд. 29 є ТОВ "АВТО-Ч".

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надає послуги з постачання теплової енергії у нежитлове приміщення за адресою: вулиця Івана Приходька буд. 29 в м. Кременчуці, загальною площею 76,2 м2.

КП "Теплоенерго" зазначає, що відповідачу відкрито особовий рахунок №567, а також долучено до матеріалів справи публічний індивідуальний договір №20567 про надання послуг з постачання теплової енергії та заяву-приєднання до цього договору, які не підписані представником відповідача.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Так, текст договору про надання послуг з постачання теплової енергії розміщено на офіційному вебсайті КП "Теплоенерго".

Тож, в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такий договір вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач, який є власником нежитлового приміщення загальною площею 76,2 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 29, після опублікування позивачем тексту договору №20567 про надання послуг з постачання теплової енергії та заяви-приєднання до цього договору, так і не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний договір.

За таких обставин, між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та власником нежитлового приміщення загальною площею 76,2 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 29 - ТОВ "АВТО-Ч" укладено публічний індивідуальний договір №20567 про надання послуг з постачання теплової енергії.

У публічному індивідуальному договорі визначено, зокрема, таке :

- виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з : обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення (п. 4 Договору);

- виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 6 Договору);

- виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку) (п. 7 Договору);

- обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 10 Договору);

- у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок зі споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок зі споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів (п. 19 Договору);

- споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kremenchuk-teplo.org.ua/struktura-tarifu/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року) (п. 29 Договору);

- вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://kremenchuk-teplo.org.ua/dlja-juridichnih-osib/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 30 Договору);

- розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно (п. 31 Договору);

- споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 33 Договору).

Протягом спірного періоду застосовувалися тарифи, встановлені уповноваженим органом для відповідної категорії споживачів КП "Теплоенерго", зокрема рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 1976 від 27.12.2022, № 2032 від 28.09.2023, № 2432 від 17.10.2024, № 2495 від 02.10.2025. У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту введення його в дію без необхідності укладення додаткової угоди.

Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті КП "Теплоенерго": http://kremenchukteplo. org.ua/dlja-juridichnih-osib/.

Позивач на підтвердження початку та закінчення опалювальних періодів долучив до матеріалів справи рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, зокрема: №1418 від 18.10.2021 про початок опалювального періоду 2021-2022 років та №403 від 06.04.2022 про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років; №1522 від 24.10.2022 про початок опалювального періоду 2022-2023 років та №457 від 28.03.2023 про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років; №2299 від 23.10.2023 про початок опалювального періоду 2023-2024 року та №677 від 26.03.2024 про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років; №2535 від 31.10.2024 про початок опалювального періоду 2024-2025 років та №748 від 27.03.2025 про закінчення опалювального періоду 2024-2025 років; №2729 від 28.10.2025 про початок опалювального періоду 2025-2026 років та №945 від 27.03.2026 про закінчення опалювального періоду 2025-2026 років.

З матеріалів справи вбачається, що у період з листопада 2023 року по березень 2026 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення загальною площею 76,2 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Івана Приходька, буд. 29, на загальну суму 103 306,94 грн, а також у період з листопада 2023 року по березень 2026 року нарахував плату за абонентське обслуговування на загальну суму 902,64 грн.

Позивач склав відповідні рахунки на оплату за надані послуги з постачання теплової енергії за вказаний період та рахунки на оплату за абонентське обслуговування, які направив на адресу відповідача, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів копії наявні у матеріалах справи, арк.с. 8-46).

Відповідач за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування не розрахувався. Доказів у спростування викладеного матеріали справи не містять.

За даними позивача, на момент звернення з даним позовом до суду за вказаний період відповідачем заборгованість за спірний період не сплачено. Таким чином, за відповідачем утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.11.2023 по 31.03.2026 в розмірі 103 306,94 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач направив на адресу відповідача претензію від 12.08.2025 № 12-08/1609-3 з вимогою погасити наявну заборгованість (арк.с. 47-48). Вимоги претензії відповідачем не виконано.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 120 698,58 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 20567 від 01.11.2021 року, з яких : 103 306,94 грн основна заборгованість за період з 01.11.2023 по 31.03.2026; 902,64 грн борг зі сплати за абонентське обслуговування; 3 456,59 грн 3 % річних; 13 031,95 грн інфляційні втрати.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальним споживачем є фізична чи юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач зобов`язаний:

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором;

13) інформувати виконавця комунальних послуг, управителя про відновлення об`єкта нерухомого майна, що був пошкоджений.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Також частиною 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Аналогічні положення щодо укладення індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води містяться у Правилах надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 р.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним у вказаний строк рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідних договорів з виконавцем комунальної послуги.

З огляду на викладене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Комунальним підприємством "Теплоенерго" та відповідачем вважається укладеним.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з частиною другою ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За умовами частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п. 4 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з : обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.

Згідно з п. 29 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://kremenchuk-teplo.org.ua/struktura-tarifu/. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Так, згідно з п. 2 розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.12.2021 № 358) (далі - Методика) загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до наведеної у цьому пункті формули.

Позивач надав детальний розрахунок здійснений для визначення обсягу теплової енергії спожитої відповідачем у приміщенні останнього, площа якого становить 76,2 кв.м.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

За умовами ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 33 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення загальною площею 76,2 кв.м. за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, 29 у період з листопада 2023 року по березень 2026 року на загальну суму 103 306,94 грн.

Проте, відповідач за спірний період оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 103 306,94 грн, при цьому, на підтвердження зворотного відповідач не надав суду будь-яких доказів.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача внесків за абонентське обслуговування, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - це платіж, якій споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії ( у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов`язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.

У відповідності до положень п. 11 ч. 1 ст. 1, ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов`язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуваннями виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).

Згідно п. 39 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води" споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування, у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Також з роз`ясненням щодо застосування плати за абонентське обслуговування, можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: https://mtu.gov.ua/files/RozyasnenniaI704.docx.

Плата за абонентське обслуговування розраховується КП "Теплоенерго" на одного абонента (один особовий рахунок) на місяць з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг".

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок зі сплати позивачу плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії.

Отже, позивач сформував рахунки з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по березень 2026 року на загальну суму 902,64 грн. Означені рахунки були направлені на адресу відповідача (докази направлення наявні у матеріалах справи).

Відповідач оплату внесків за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за вказаний період не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 902,64 грн.

Отже, згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 103 306,94 грн та внесків за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії у сумі 902,64 грн.

Доказів на підтвердження виконання зобов`язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 031,95 грн інфляційних втрат та 3 456,59 грн 3% річних, нарахованих на суми заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та заборгованості за абонентське обслуговування у період з 01.01.2024 по 31.05.2026 по кожному рахунку окремо.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення 13 031,95 грн інфляційних втрат та 3 456,59 грн 3% річних (з урахуванням моменту виникнення у відповідача зобов`язань з оплати отриманих послуг за кожний окремий місяць), не виявив завищення їх розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 103 306,94 грн основної заборгованості за період з 01.11.2023 по 31.03.2026, 902,64 грн боргу зі сплати за абонентське обслуговування, 3 456,59 грн 3 % річних та 13 031,95 грн інфляційних втрат, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні цього позову позивачем платіжною інструкцією № 3083 від 10.06.2026 було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується відповідною випискою.

З огляду на задоволення позову у повному обсязі та враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-Ч" (вул. Покровська, 24, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37812660) на Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Софіївська, будинок 68; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31700972) 103 306,94 грн основної заборгованості за період з 01.11.2023 по 31.03.2026, 902,64 грн боргу зі сплати за абонентське обслуговування, 3 456,59 грн 3 % річних, 13 031,95 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 07.10.2026 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик