Постановление суда № 140424632, 08.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.10.2026Справа № 911/2791/26Суддя господарського суду міста Києва Ломака Вікторія Сергіївна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консолідатор» до Фізичної особи-підприємця Галауз Олександри Михайлівни про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 210 778,00 грн. заборгованості за субагентським договором про надання посередницьких послуг від 22.07.2026,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консолідатор» (далі заявник) звернулось до господарського суду Київської області з заявою до Фізичної особи-підприємця Галауз Олександри Михайлівни (далі боржник) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 210 778,00 грн. заборгованості за субагентським договором про надання посередницьких послуг від 22.07.2026.

Ухвалою від 23.09.2026 господарський суд Київської області вказану заяву про видачу судового наказу передав за підсудністю до господарського суду міста Києва.

05.10.2026 року матеріали вказаної заяви надійшли до господарського суду міста Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями передані для розгляду судді Ломаці В.С.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з урахуванням такого.

До заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору (частина 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу у справі № 911/2791/26 додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 02.09.2026 № 7769 про сплату судового збору у розмірі 332,80 грн., яка раніше була долучена до заяви про видачу судового наказу за ідентичними вимогами до цього ж боржника у справі № 910/11161/26.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2026 у справі № 910/11161/26, заявнику відмовлено у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заяву подано з порушенням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, як вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір за вищевказаною платіжною інструкцією був зарахований за подання заяви про видачу судового наказу в межах справи № 910/11161/26.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 02.09.2026 № 7769 може бути повторно використана на підтвердження сплати судового збору, якщо після відмови у видачі судового наказу, заявник звертається з такими ж вимогами в порядку позовного провадження.

У випадку звернення із цією ж заявою про видачу судового наказу повторно в наказному провадженні, заявник повинен сплатити судовий збір за новим платіжним дорученням, оскільки приписи процесуального законодавства не передбачають можливість зарахування судового збору за одним і тим же платіжним документом двічі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки всупереч пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу не було додано належних доказів на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно до пунктів 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно із частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Консолідатор» у видачі судового наказу до Фізичної особи-підприємця Галауз Олександри Михайлівни за вимогою про стягнення 210 778,00 грн. заборгованості за субагентським договором про надання посередницьких послуг від 22.07.2026.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (08.10.2026 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака