Решение № 140424448, 07.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.10.2026Справа №910/6685/26Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення учасників справи у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення 34 846, 52 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (відповідач) 34 846, 52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у визначені судом строки подати відповідні заяви по суті.

15.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву.

26.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив

Відповідач своїм правом на подання заперечень у встановлений судом строк не скористався.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" не скористалось наданими йому процесуальними правами на подачу заперечень, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2023 між Приватним акціонерним товариствов "Страхова група "ТАС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA271330, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 .

22.03.2024 в м. Вінниця на вул. Порика, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Дорожньо-транспортна пригода оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом) від 22.03.2024.

Відповідно до ст. 33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Як вбачається з європротоколу, відомості до нього внесені обома учасниками ДТП, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце ДТП, наявна фото з місця ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному електронному європротоколі.

Факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.

З електронного європротоколу вбачається, що ДТП сталася з вини водія автомобіля «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням приписів чинного законодавства, суд приймає до уваги повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 22.03.2024, як належний доказ вчинення дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортних засобів «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 та «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 .

У зв`язку з настанням ДТП, страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію з ознаками страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ремонтної калькуляції №06707_02 від 27.03.2024 розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 складає 45 604, 32 грн.

01.04.2024 позивачем було складено страховий акт №08001/02/24 згідно з яким сума страхового відшкодування становить 45 604, 32 грн.

Позивач виконуючи свої зобов`язання за договором страхування здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок страхувальнику в розмірі 45 604, 32, що підтверджується платіжною інструкцією №18826 від 02.04.2024.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1 , була застрахована відповідачем на підставі полісу №ЕР/214695896 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 3 200, 00 грн).

У зв`язку з чим 10.04.2024 позивач направив відповідачеві заяву №01810/922 про виплату стразового відшкодування.

Проте відповідач листом №240000965515-1 від 26.05.2024 повідомив позивача про прийняте рішення та те, що ним було проведено розрахунок суми страхового відшкодування на підставі Звіту № 37059 від 26 травня 2024, а тому належна сума страхового відшкодування складає 7 557,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача доплату страхового відшкодування в розмірі 34 846, 52 грн (45 604, 32 грн - 3 200, 00 грн - 7 557, 80 грн).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Як вже було зазначено, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована відповідачем на підставі полісу №ЕР/214695896 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн, франшиза - 3 200, 00 грн).

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Отже, оскільки ОСОБА_1 експлуатував транспортний засіб «NISSAN LEAF», д.н.з. НОМЕР_2 , на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього транспортного засобу була застрахована відповідачем.

Суд відзначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України №961-IV від 01.07.2004 "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, чинній на момент страхового випадку (ДТП), тобто станом на 22.03.2024.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи..

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 - 2016 року випуску, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди строк експлуатації означеного автомобіля перевищує 7 років.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом встановлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.

У матеріалах справи міститься ремонтна калькуляція системи AUDATEX №06707_02 від 27.03.2024, надана позивачем, згідно з якою матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого автомобіля «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 45 604, 32 грн з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (52, 29%).

Рішенням засідання Автотоварознавчої секції методичної і науково-консультативної ради Міністерства юстиції України "Про програмне забезпечення автотоварознавчих досліджень" (протокол 3 15 від 10.10.-12.10.2001), серед інших, рекомендовано для використання в автотоварознавчих дослідженнях і складання кошторисів відновлювального ремонту та заподіяння матеріальної шкоди програмний продукт "AUDATEX" (http://audatex.ua/), призначений для розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з використанням нормативів заводів виробників та/або незалежних технічних центрів та рекомендованих імпортерами роздрібних цін на запасні частини, та включений до переліку комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням відповідно до додатку № 8 до Методики (пункт 59).

Отже наявна в матеріалах справи з ремонтна калькуляція системи 06707_02 від 27.03.2024 належним чином підтверджує розмір оціненої шкоди, завданої власнику «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП.

Також зі страхового акту №08001/02/924 від 01.04.204 та додатку №1 до нього вбачається, що позивачем при відшкодуванні страхової виплати потерпілій особі був врахований коефіцієнт фізичного зносу деталей пошкодженого автомобіля «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , у розмірі 52, 29%, у зв`язку з чим оцінена шкода становить 45 604, 32 грн.

Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається зокрема на те, що позивач просить стягнути з відповідача відновлювальний ремонт без урахування фізичного зносу.

Окрім іншого відповідачем долучено складений на його замовлення ТОВ «СЗУ Україна Консалтінг» звіт №37059 від 26.05.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким розмір збитку, завданого власнику автомобіля "«Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , склав 10 757, 80 грн.

У зв`язку з чим, на підставі вищевказаного звіту та з урахуванням розміру франшизи за полісом ЕР/214695896 (3 200, 00 грн) здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, який складає 7 557, 80 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

За приписами частин 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

роведення оцінки розміру завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбачених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика).

Законом України "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.6 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального обладнання. У разі можливості проведення ходових випробувань (під час руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення їх технічного стану.

Крім того, відповідно до п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

У звіті №37059 від 26.05.2024 щодо визначення вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , за станом на дату оцінки, зазначено, що особисто оцінювачем КТЗ не оглядався.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 р. по справі №752/16797/14-ц (п.п.44,45) сформовано правовий висновок про неналежність такого доказу як звіт про оцінку, який складено без особистого огляду транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, наданий відповідачем Звіт №37059 від 26.05.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , не може вважатись належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки складений не у відповідності до приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, позовні вимоги про стягнення 34 846, 52 грн недоплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (код ЄДРПОУ 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (код ЄДРПОУ 30115243, адреса: 03117, м. Київ, пр. Берестейський, 65) 34 846, 52 грн (тридцять чотири тисячі вісімсот сорок шість гривень 52 копійки) та судовий збір у розмірі 2 6 22, 40 грн (дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 40 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МОРОЗОВ