Постановление суда № 140423944, 08.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/13429/26

ун. № 759/21646/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Садівниче товариство «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ», про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Садівниче товариство «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ», про визнання за ОСОБА_1 права власності на садовий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 20026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз`яснено в самому тексті ухвали від 14 вересня 2026 року.

07 жовтня 2026 року зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Ялагузян А.В. про усунення недоліків, направлену до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 19 вересня 2026 року.

Дослідивши подану заяву про усунення недоліків, матеріали поданого позову, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 підставою для залишення позовної заяви без руху була, зокрема, необхідність уточнити ціну позову та сплатити судовий збір у відповідному розмірі.

Водночас, визначивши ціну позову у розмірі 1 547 364,00 грн. відповідно до Звіту про оцінку майна № 31 МІ-260917-003 від 17 вересня 2026 року, позивач судовий збір не доплатив, а звернувся до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору до фактично сплаченої суми у розмірі 1 331,20 грн., звільнивши його від обов`язку доплатити недоплаченої частини судового збору у сумі 14 142,44 грн.

Вимоги вказаної заяви обґрунтовані тим, що одноразова доплата судового збору в сумі 14 142,44 грн. є для позивача абсолютно неможливою, призведе до повного зубожіння та позбавить засобів до існування. Просив врахувати винятковий майновий стан, соціальний статус пенсіонера та правову природу даного спору.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

ЄСПЛ зазначає, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивачем не долучено усіх належних доказів, які б вказали на його майновий, що позбавляє суд можливості встановити чи дійсно його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у повному обсязі.

Такими доказами, зокрема, але не виключно, можуть бути: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Довідка ОК-5 тощо.

Враховуючи вищезазначене та те, що у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору та розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання позивача з викладених підстав.

Зважаючи на викладене, позивач недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року, у повному обсязі не усунув, не сплативши судовий збір за подачу до суду позовної заяви майнового характеру.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.

Судом встановлено, що позивач не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 вересня 2026 року.

Дані недоліки є суттєвими, вони не усунуті, і суд не вбачає підстав для відкриття провадження у справі за позовом із зазначеними недоліками.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України). Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору до фактично сплаченої суми - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Садівниче товариство «ЗВ`ЯЗКІВЕЦЬ», про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко