Постановление суда № 140423650, 01.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10824/26

Провадження №: 2/755/9340/26

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

"01" жовтня 2026 р. місто Київ

Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Вивчивши позовну заяву та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, підсудності (підвідомчості) даного спору, з урахуванням суб`єктивного складу сторін цивільного процесу, підстав та предмету спору, суддя доходить наступних висновків.

Позовна заява віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.

Підсудність даної справи визначено на підставі частини сімнадцятої статті 28 ЦПК України.

Форма та зміст позовної заяви та доданих до неї документів відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір».

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі згідно із статтями 185, 186 ЦПК України не встановлено. Підсудність справи визначена відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України.

З врахуванням ціни позову, предмету спору, категорії справи, характеру та обсягу поданих позивачем доказів та враховуючи положення частини четвертої статті 274 та статті 19 ЦПК України, справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша, друга статті 174 ЦПК України).

Положеннями статей 178-181 ЦПК України врегульовано підстави, час, черговість та вимоги щодо подання заяв по суті, зокрема відзиву (стаття 178 ЦПК України), відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК України), заперечення (стаття 180 ЦПК України) та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (стаття 181 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до вимог статті 95 ЦПК України та з урахуванням визначеного порядку розгляду справи, сторони повинні подати суду письмові докази, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, у копіях, засвідчених у порядку, встановленому діючим законодавством.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Згідно із частини першої статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

24 лютого 2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території Російської Федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади Російської Федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України від 04 вересня 2022 року вих. № 71/17-500-67127 та від 03 жовтня 2022 року вих. №71/17-500-77469).

Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року у справі № 490/9551/19 зазначив, що після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди завданої особі в результаті збройної агресії Російської Федерації за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України повідомлення резидентів Російської Федерації про розгляд судами України справ за їх участі здійснювалось згідно Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

Однак, згідно із листом Міністерства закордонних справ України від 30 грудня 2022 року № 72/14-612-108558 після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав з 27 грудня 2022 року українською стороною зупинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року, у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

У зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України припинилось будь-яке, в тому числі поштове, сполучення між Україною та Російською Федерацією.

Разом з тим, Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782св21) викладено правову позицію, відповідно до якої у цій категорії спорів (про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі, її майну, здоров`ю, життю у результаті збройної агресії РФ) іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. При цьому зазначено, що ухвала суду про направлення посольству РФ запиту на згоду або незгоду про розгляд українським судом зазначеної цивільної справи, примірника апеляційної скарги і ухвали про відкриття апеляційного провадження, а також зупинення провадження у справі до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави - посольства РФ в Україні або ненадходження в розумні строки такої відповіді з моменту належного підтвердження про отримання цим посольством зазначених процесуальних документів, підлягає скасуванню, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, РФ заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від РФ або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того підлягає врахуванню те, що юрисдикція судів України поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України). Тобто, у разі застосування «деліктного винятку» будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Враховуючи викладене, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання у даній справі здійснювати шляхом розміщення на сайті Дніпровського районного суду міста Києва відповідного оголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 28, 187, 189, 190, 191, 192, 193, 196, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Російська Федерація про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання на 22 жовтня 2026 року о 12 годині 10 хвилин в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. О. Кошиця, 5, зал № 7).

Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Позивач має право у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів подати відповідь на відзив у порядку та з дотриманням вимог статті 179 ЦПК України. Одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду, копію відзиву та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

У разі надіслання (надання) відповіді на відзив відповідач має право у п`ятиденний строк з дня отримання її копії подати заперечення, у яких викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотивів їх визнання або відхилення у порядку та з дотриманням вимог статті 180 ЦПК України. Одночасно з надісланням заперечень до суду, копію заперечень та доданих до них документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи та надати суду докази, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

При поданні вказаних заяв по суті сторони та інші учасники справи повинні виконувати вимоги статті 83 ЦПК України, з урахуванням вищезазначених вимог до порядку розгляду справи за правилами загального позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Копії ухвали направити позивачеві.

Здійснити повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та дату та час проведення засідань у даній справі шляхом розміщення на сайті Дніпровського районного суду міста Києва відповідного оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.

С у д д я: